10.01.2011                                                                                           Суддя: Перетятько  О.  Ю.

Справа №  2-а-3452/11  

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

10 січня 2011 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

       головуючого - судді Перетятька О.Ю.,

       при секретарі Шульгун Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міського району міста Горлівки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги дітям війни,

В С Т А Н О В И В :

08.07.2010 року позивач звернувся з названим адміністративним позовом до Центрально-Місткого управління Пенсійного фонду України міста Горлівки про поновлення пропущеного строку позовної давності та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги дітям війни та зобов’язання нарахувати  і виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 01.03.2010 року, а також нараховувати та сплачувати таку надбавку в подальшому.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.

У зв’язку із  необхідністю дослідити причини пропуску строку звернення до адміністративного  суду,  суд постановив ухвалу в порядку ч. 4 ст. 183-2 КАС України за загальними правилами КАС України.

Позивач у судове засідання не з’явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідачем не надано ані заяви про визнання позову , ані заперечень проти нього.

Ухвалою суду від 31.12.2010 року провадження по справі  відповідно до Закону України «Про внесення деяких змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», закрито за правилами Цивільного процесуального Кодексу України, а також постановлена ухвала про  відкриття провадження в адміністративній  справі.

Ухвалою суду від 31.12.2010 року  поновлено пропущений строк звернення до суду  за період з 09.07.2007 року по 08.01.2010 року, оскільки позов було подано з додержанням  строку позовної давності, який був встановлений на час подачі позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Позивач народився 04 серпня 1941 року, що підтверджено копією паспорту. Він має правовий статус "дитина війни", що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році. При цьому названий Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 р. в цій частині  неконституційним не визнано, тому відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, який керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»в цій частині.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, у період з 1 січня 2007 року до 31  грудня 2007 року, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня –410,06 грн., з 1 жовтня –415,11 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України" від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання: державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької  області здійснити перерахунок підвищення до пенсії "дитини війни" у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

Таким чином, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 р. відповідач мав нараховувати підвищення до пенсії в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. мінімальна пенсія за віком з 01 січня 2008 р. складала 470 грн., з 01 квітня 2008 р. – 481 грн., з 01 липня 2008 р. –482 грн., з 01 жовтня 2008 р. –498 грн.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”  Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Жодним іншим Законом України на 2009 рік не зупинялася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року. Таким чином, і в період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. відповідач мав нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому відповідач мав доплачувати підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року надбавка не виплачувалася, з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 47 гривень, з 01.04.2008 р.- 48,10 гривень,з 01.07.2008 р.- 48,20 гривень, з 01.10.2008 року - 49,80 гривень, а з 01.01.2009 року по теперішній час сплачується надбавка у розмірі  10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме по 49 грн. 80 к. щомісяця, що підтверджено довідкою відповідача. Ці виплати є меншими, ніж встановлені законом.

Тому є підстави для визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню позивачу підвищення до пенсії за період  з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, 22.05.2008 року до 31.12.2010 р. в розмірі, меншому, ніж встановлений  Законом України «Про соціальний захист дітей війни»(30% мінімальної пенсії за віком, яка  дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) протиправними.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VІ, що набрав чинності з 01.01.2009 року та Закону України  «Про встановлення  прожиткового мінімуму  та мінімальної заробітної плати »від 20.10.2009 року № 1646 –VІ був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.01.2009 року 498 гривень, а з 01.11.2009 року - 573 гривні.

Згідно ст. 52 Закону України  «Про Державний бюджет на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VІ, який набрав чинності 01.01.2010 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.01.2010 р. –695 гривень, з 01.04.2010 р.- 706 гривень, з 01.07.2010 р.- 709 гривень, з 01.10.2010 р.- 723 гривні, з 01.12.2010 р. -734 гривні.

При обранні способу захисту прав позивача суд виходить із того, що згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач же лише виконує функції нарахування та сплати підвищення до пенсії як дитині війни.

Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати 30 % надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі надалі є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Тому суд вважає за необхідне також  визнати протиправними дії  Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року в розмірі, меншому, ніж встановлений  Законом України «Про соціальний захист дітей війни»(30% мінімальної пенсії за віком).

Оскільки позов задоволено частково, то на користь позивача підлягають стягненню з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 гривня 70 копійок.

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-164, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зобов’язання вчинити певні дії , задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2010 р. в розмірі, меншому, ніж встановлений  Законом України «Про соціальний захист дітей війни»(30% мінімальної пенсії за віком, яка  дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) незаконними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки нарахувати та доплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2010 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка  дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше сплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

витрати із сплати судового збору в сумі 1 грн.70  к.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову  суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови  в повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому  провадженні  апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                              О.  Ю.  Перетятько