Справа № 2-195/11

РІШЕННЯ  

іменем України

"18" березня 2011 р.

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді           Хоменко В. Г.

          при секретарі                    Новиковій К. М.

за участю адвокатів   ОСОБА_1

                    ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в  м.  Генічеську  цивільну  справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів у сумі 10 995 грн., зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення 4 517, 45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, в якому зазначив, що в період шлюбу з ОСОБА_4 він взяв кредит в Ощадбанку на суму 49 000 грн., терміном на 5 років зі сплатою 14 % річних. Відповідачка ОСОБА_4 знала про кредит, була згодна з ним та була поручителем перед банком за даний кредит. Зазначені гроші були використані сумісно з ОСОБА_4 в період шлюбу. У 2008 році його шлюб з відповідачкою по справі було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачка добровільно погасити зазначений кредит сумісно з позивачем відмовилась. За період з 04.09.2009 року по 23.11.2010 року ним особисто погашено 21 991,95 грн. кредиту з урахуванням відсотків. Добровільно повернути половину вищезазначеної суми, відповідачка відмовилась, у зв’язку з чим він змушений звернутись до суду, та просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь 10 995 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач, адвокат позивача підтвердили викладені в позові обставини, збільшили позовні вимоги, просять стягнути з ОСОБА_4 12 220,00 грн.

Відповідач ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заявила зустрічний позов про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 4 517 грн. 45 грн., який уточнила та просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь 7 408,00 грн., пояснивши, що у жовтні-грудні 2007 року та березні-травні 2008 року сплатила на погашення кредиту 7 408,00 грн., з яких основний борг становить 4 902,00 грн. та 2 506,00 грн. –відсотки за кредитом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії кредитного договору № 755 від 31.08.2006 року ОСОБА_3 взяв у ВАТ «Державний ощадний банк України»кредит у сумі 49 000,00 грн. зі сплатою 14 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.12-17).

Відповідно до копії договору поруки № 416 від 31.08.2006 р. ОСОБА_4 взяла на себе прямі зобов’язання відповідати перед кредитором по зобов’язаннях боржника (ОСОБА_3А.) по кредитному договору №755 (а.с.18-19).

Кредит було взято сторонами на будівництво та відкриття розплідника для тварин, що не заперечується сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до копії довідки Ощадбанку від 23.11.2010 року ОСОБА_3 за період з 04.09.2009 року по 23.11.2010 року згідно кредитного договору № 755 від 31.08.2006 року  сплачено основного боргу на суму 19 608,00 грн. та відсотків –2 383,95 грн., заборгованості за кредитом та відсотками не має.

Згідно ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної  сумісної  власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства,   догляд  за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частина перша 1 ст. 61 Сімейного кодексу України передбачає, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Частиною 1 ст. 68 Сімейного кодексу України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на  поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 протягом жовтня-грудня 2007 року та березня-квітня 2008 року сплачувала кредит та відсотки по кредиту, що підтверджується наданими копіями квитанцій (а.с.39-44). Рішенням Генічеського районного суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що їхні сімейні стосунки припинені у грудні 2007 року, таким чином, вимога ОСОБА_4 про відшкодування їй витрат, понесених нею на погашення кредиту у жовтні-листопаді 2007 року задоволенню не підлягає. В іншій частині заперечення ОСОБА_4 та її зустрічні вимоги про відшкодування понесених витрат на оплату кредиту в грудні 2007 року та березні-квітні 2008 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів у сумі 12 220 грн. підлягають задоволенню частково з урахуванням сплачених відповідачкою сум по погашенню кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 сплатила кредит у грудні 2007 року у сумі 1 254 грн., у березні 2008 року – 1 224 грн.,  у квітні 2008 року –1 202,44 грн. Таким чином, всього сплачено 3 680,44 грн. Оскільки кредит був використаний на спільні потреби у період шлюбу, то половина даної суми грошей, сплачених відповідачкою, повинна бути відшкодована позивачем. Таким чином, стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає сума:

12 220 грн. –1 840,22 грн. = 10 379,78 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Відповідно до наданих квитанцій при зверненні до суду ОСОБА_3 сплатив судові витрати на загальну суму 244,50 грн. Таким чином, стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають судові витрати на загальну суму 207,82 грн., оскільки позов задоволений частково.

Керуючись ст. 60, 61, 65,68,69,70 СК України, ст.ст. 10, 15. 16, 60, 61, 88, 213, 218, 223 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10 379 (десять тисяч триста сімдесят      дев’ять) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 207 (двісті сім) грн. 82 коп.

Рішення   може   бути   оскаржене   до   апеляційного   суду   Херсонської   області   через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:ОСОБА_5