08.06.2011

Р І Ш Е Н Н Я           справа № 2-197/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2011 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді                 Смолки І.О.,

При секретарі                     Немна С.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним кредитного договору і договору застави,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 02.07.10 р. звернувся до суду з позовом, уточненим 23.12.10 р., в якому зазначив, що 9 липня 2007 року між ним та Запорізьким регіональним управлінням публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»був укладений кредитний договір № ZPOОАК 10334487, за умовами якого позивач отримав 59052,56 гривень строком до 19.07.2012р. на наступні цілі:

45680,00 грн. - на купівлю автомобіля,

34,00 грн. - для сплати за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна,

10734,80 грн. - на сплату страхових платежів,

456,80 грн. - на винагороду за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту.

Відсотки за користування кредитом становлять 1,34% на місяць (16,08% річних) на суму залишку заборгованості за кредитним договором.

Позивач вважає, що кредитний договір має бути визнаний недійсним з наступних підстав.

Оспорюваний кредитний договір порушує права позивача як споживача.

Згідно з п. 7.1 договору кошти, надані відповідачем, були призначені для купівлі автомобіля. Таким чином, спірний кредитний договір є споживчим кредитом.

Відповідачем перед укладанням та під час підписання кредитного договору не виконані вимоги Закону України «Про захист прав споживачів»та «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідач зобов'язаний був у письмовій формі повідомити позивача про умови  кредитування,   орієнтовну  та   сукупну   вартість   кредиту   шляхом   надання складеного бюлетеня, довідки або повідомлення.

В порушення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»під час укладення кредитного договору відповідачем не було надано позивачу письмової інформації про умови кредитування і сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки по ньому.

Відповідач перед укладанням кредитного договору навмисно ввів позивача в оману через свідомо не надану інформацію, яку повинен був отримати позивач перед укладанням правочину для всебічного і повного ознайомлення з умовами кредитування, ціною, способами розрахунку, перевагами та недоліками запропонованих схем кредитування та інше. Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів»такі дії визнані нечесною підприємницькою практикою, яка заборонена. В порушення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в кредитному договорі не вказано:

сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, ані в процентному значенні, ані в грошовому виразі у валюті платежу;

у графіку платежів - не розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом, вартість всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також сума щомісячного платежу не відповідає тій, що вказана в п. 7.1 кредитного договору.

Крім того, загальна сума грошових коштів, виданих в кредит, зазначена в кредитному договорі в п. 7.1, є завищеною, оскільки завищеною є вартість оплати страхових платежів, загальна сума яких входить до складу кредиту.

Відповідно до п.8 договору страхування наземного транспорту від 19.07.2007 року, страховий платіж (разом по всіх об'єктах) складає 1918,56 грн., у разі лонгації договору розмір платежу щорічно зменшується на 4,4% від попереднього страхового платежу. Таким чином, загальна сума страхових платежів, у відповідності з умовами п. 8 та п.10.1 договору страхування, в розрізі по рокам складає 8 784,97 грн., а не 10734,80 грн., як вказано в п.7.1 кредитного договору. Тобто, фактично позивач був введений в оману відповідачем стосовно загальної суми страхових платежів, що входять до загальної суми грошових коштів, наданих в кредит.

Починаючи з лютого 2009 року фактична сума сплати відсотків за кредитним договором не відповідає положенням п. 7.1 договору. Замість 16,08% річних фактично стягується 27,48% річних, що є прямим порушенням ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, яка передбачає заборону банкам збільшувати розмір процентів за кредитним договором в односторонньому порядку. Більш того, умова п.2.3.1 кредитного договору щодо права відповідача в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки являється нікчемною, згідно з ч.3 ст. 1056-1 ЦК України. Цей факт застосування відповідачем незаконної умови кредитного договору також свідчить про використання нечесної підприємницької практики.

Що стосується договору застави від 19.07.2007р., який укладений в забезпечення виконання основного зобов'язання - кредитного договору від 19.07.2007р., то вказаний договір застави має бути визнаний недійсним на підставі ч.2 ст. 548 ЦК України, яка передбачає, що недійсне зобов'язання підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Позивач просить суд визнати недійсним кредитний договір, договір застави та стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача 1 111 грн. 60 коп. різниці між фактично одержаною та сплаченою за договором сумами.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов підтримав.

Представник банку з позовом не згоден.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що 19.07.2007 р. між ПриватБанком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ZPOОАК 10334487, згідно умов якого (розділу 7) Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 59 052,56 грн. на наступні цілі: 45 680,00 гривень купівля автомобіля, а також 34 гривні для сплати за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та у розмірі 10 734,80 гривень на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п,п. 2.1.3. 2.2.7 даного договору шляхом перерахування на відкритий у Запорізькому ФАБ "Брокбізнесбанк»" поточний рахунок № 260015001801 ЗАТ «ЗАЗ», що підтверджується копією платіжного доручення № 2007 від 20.07.2007 р., а також розпорядженням від 19.07.2007р. на строк до 19.07.2012 р.

Згідно до п. 7.1 Кредитного договору, Позичальнику наданий кредит в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту і сплаті відсотків в обумовлені Кредитним договором строки, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,34% на місяць на суму залишку за Кредитом і винагороди (комісії) за надання фінансового інструменту щомісяця в період сплати у розмірі 456,80 грн. у момент надання кредиту, щомісяця в Період сплати у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту.  Щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1250,44 грн. для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (комісії).

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між сторонами 19.07.2007 р. був укладений договір застави рухомого майна.

Відповідно до п. 34.3 Договору застави Позичальник надав в заставу належне йому праві власності рухоме майно, а саме: автомобіль ЗАЗ-DAEWOO, 2007р.в., державний номер НОМЕР_1.

До укладення Кредитного і договору застави рухомого майна співробітниками ПриватБанку була надана позивачу повна, необхідна, доступна, достовірна інформація щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту з урахуванням: процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту і мають бути оплачені споживачем, про валютні ризики згідно з вимогами законодавства України та кредитного договору про надання споживчого кредиту згідно Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Перед укладенням Кредитного договору Позичальник усно звернувся до кредитного експерта Приватбанку ОСОБА_2 про бажання отримати кредит, а експерт, в свою чергу, надав Позичальникові рекламний буклет про умови кредитування, розрахував ймовірний щомісячний розмір платежу за кредитом і сукупну вартість кредиту, а також про інші умови кредитування (про необхідний перелік документів для отримання кредиту). Після цього Позичальник надав згоду для кредитування, повідомив свої координати (телефон). Далі, Позичальнику зателефонували з Кредитного центру Головного банку м. Дніпропетровськ, співробітники якого провели із ним співбесіду (питали його про доходи, витрати, належне майно на праві власності, бажану суму кредиту, мету кредитування, валюту кредитування та ін.).

Після цього, Позичальник/Позивач отримав від ПриватБанку (на відділенні) Сертифікат, який підтверджував Позичальнику можливість отримання кредиту на придбання автомобіля вартістю 45 680,00 грн. під заставу транспортного засобу, при наявності чинних умов кредитування: строк кредитування: 5 років (загальна кількість платежів 60), валюта кредиту - гривня, ефективна відсоткова ставка 1,34 % річних, щомісячний платіж 1250,44 гривні. Строк дії сертифікату - 1 місяць з моменту його видачі до 11.08.2007 р. Сертифікат Позичальник отримав і з усіма умовами кредитування (відповідно до Правил) ознайомився перед укладанням Кредитного договору і договору застави рухомою майна 19.07.2007 р., тобто за тиждень до укладення цих договорів, що Позичальник/Позивач підтвердив підписавши цей сертифікат особисто. Це є письмовим доказом отриманням Банком письмового підтвердження споживача про ознайомлення з усією інформацією згідно п. 2.1 Правил та інших вимог законодавства.

Кредитний договір містить усю необхідну інформацію з урахуванням всіх вимог Правил та вимог чинного законодавства України.

З умовами Кредитного договору перед його підписанням Позичальник ознайомився у повному обсязі, ніхто йому в цьому не заважав.

Тим більше, що п. 5 договору застави рухомого майна Заставодавець/Позичальник підтвердив те, що з умовами Кредитного договору ознайомлений. Усі ці обставини викладені у запереченні на позов і ні позивач, ні представник не заперечували проти викладеного.

Детальний опис загальної вартості кредиту наявний не тільки у Сертифікаті, але й вказаний в п. 7.1 Кредитного договору, п.34.1 договору застави. Графік погашення кредиту не с обов'язковою умовою Правил кредитування, і його відсутність не може призвести до недійсності всього правочину. Тим більше, що Графік погашення кредиту не обов'язково повинен бути викладений у окремому документі. Достатньо того, що Позичальник знає, що потрібно здійснити щомісячний платіж в сумі 1250,44 гривні в період з „20»по «25»число кожного місяця і таких платежів повинно бути 60, і, виконуючи відповідну вимогу в строк до 19.07.2012 позичальник повністю погасить борг перед Кредитором/ПриватБанком за кредитним договором.

Крім того, загальна сума грошових коштів, зазначених в п. 7.1 Кредитного договору відповідає вартості оплати страхових платежів, загальна сума яких входить до складу кредиту. Позивачем не враховано, що в склад суми страхових платежів входить розмір страхового платежу відповідно до Договору особистого страхування, позивачем особисто не сплачувалися страхові платежі відповідно до договору страхування наземного транспорту від 19.07.2007р., тому сплата здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів з окремого рахунку, де акамулювані зазначені кошти, на Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" у розмірі відповідно до п.8 договору страхування наземного транспорту, що підтверджується довідкою від 23.12.2010р.

Щодо зміни відсоткової ставки по кредитному договору.

Згідно п.2.3.1 Договору сторони домовились, що відповідно до ст. 651  ЦК Україна сторони   погодились, що протягом дії  цього   договору   Банк має  право  змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10%   у порівнянні   з курсом долара НБУ  на момент  укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ та інше.

Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від змін облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни.

Ч.4 ст. 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за виняткові випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Згідно ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому, Закон 661-VЇ, в частині внесення змін до ЦК України (ст.1056-1) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

Таким чином, Банком відповідно до кредитного договору та норм права було змінено, відсоткову ставку по кредиту.

Отже, правові підстави, які вказані в позовній заяві є надуманими і не можуть призвести до визнання Кредитного договору недійсним, бо всі необхідні вимоги чинного законодавства України виконані належним чином.

Статтями 509, 526, 527, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. ст. 546, 548, ч. 2 ст. 589 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, заставою. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання та ін.

Згідно до ст. 1 Закону України „Про заставу", ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) мас право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статті 19, 20 Закону України „Про заставу" передбачають, що за рахунок заставленого майна заставодержатель/ПриватБанк має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель/ПриватБанк набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Таким чином, судом встановлено,  що при укладенні з відповідачем кредитного договору та договору застави позивачу були добре відомі усі їх умови, ніяких обставин, які б примушували позивача прийняти їх в безумовному порядку, не існувало(позивачем про це у позові не зазначено і нічим  не доказано). Таким чином, договір кредиту та договір застави в цілому є результатом вільного волевиявлення сторін.  Відповідач не примушував Позивача укладати спірний Кредитний договір та договір застави та погоджуватися з викладеними в них умовами. Крім того, позивачем сплачена відповідачу сума 52 241 грн., що також підтверджує те, що позивач, отримуючи кредитні кошти і, підписуючи договір кредиту та договір застави, був ознайомлений і згоден з усіма умовами договорів. Тому суд вважає позов надуманим, не доказаним, а тому задоволенню непідлеглим.

Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя                                    Смолка І.О.