ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
|
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"27" вересня 2006 р. м. Київ
12 год. 10 хв.
Господарський суд в складі:
головуючого судді Наріжного С.Ю.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши адміністративну справу №А305/13-06 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському р-ні Київської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Боярка
про стягнення 1881,04 грн.
Представники:
від позивача: Головченко Т.В. -довіреність;
від відповідача: не з'явився
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському р-ні Київської області (далі-позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізисної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1881,04 грн., з яких 1226,24 грн. штрафні санкції та 654,80 грн. пеня.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.
Підпунктом 7 пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна ж позиція викладена в п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.02.2006 № 01-8/301 „Про деякі питання, пов'язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів”.
Враховуючи викладене вище, справа №А305/13-06 є адміністративною і провадження по ній повинно здійснюватися господарським судом Київської області на підставі Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 1881,04 грн.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 11.09.2006р. За таких обставин справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Згідно з п. 17 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.
Об'єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. №400/97-ВР.
Згідно ст.ст. 15, 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі по тексту -Закон України №1058-ІV) відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду і зобов'язаний своєчасно здійснювати обчислювання та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з п. 2 ст. 106 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальником у строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону № 1058-VI за несплату (неперерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до відповідача рішенням позивача №1436 від 08.11.2005 застосовано штрафні санкції в сумі 1226,24 грн. та нараховано пені в сумі 654,80 грн. Відповідач зазначене рішення у передбачений Законом № 1058-VI строк та спосіб не оскаржив.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 цього Закону № 1058-VI територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
На виконання зазначеної статті позивач направив відповідачу вимогу №Ю-536 від 03.07.2006 р. про сплату штрафних санкцій та пені, яка була залишена відповідачем без задоволення.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 1881,04 грн. та підтверджується вимогою №Ю-536 від 03.07.2006 р. та рішенням позивача №1436 від 08.11.2005.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 1881,04 грн. заборгованості є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись, ст.ст 160-163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському р-ні Київської області (Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська 50; р/р 256093121013 МФО 32266 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 20591865) 1881 (тисячу вісімсот вісімдесят одну) грн. 04 коп. заборгованості по страхових внесках.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Наріжний С.Ю.