Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

                                                                                           Справа  № 2-66/11

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

            06 червня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого     судді                          Андрюшиної Л.А.

при секретарі                                           Боднар О.С.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індиго»про захист прав споживача страхових послуг та стягнення сум внаслідок неналежного виконання договірних зобов»язань ,-

в с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Індиго»про захист прав споживача страхових послуг та стягнення сум внаслідок неналежного виконання договірних зобов»язань, в подальшому уточнив свої позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що між ним та відповідачем 09 жовтня 2008 року був укладений договір страхування наземного транспорту № 206/17194/08, відповідно до умов якого, відповідач взяв на себе зобов»язання при настанні страхового випадку відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми у порядку і на умовах, передбачених цим договором  страхування. Об»єктом страхування є автомобіль марки KIA, модель RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1,2008 року випуску. 15 квітня 2009 року настав страховий випадок, а саме сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений його застрахований автомобіль. Згідно до умов п.6.1.1 вище вказаного договору страхування, 16.04.2009 року він звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування, разом з тим, ним були надані всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, але в порушення умов договору страхове відшкодування, згідно виписки з банківського рахунку, відповідач фактично сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 37279,46грн. лише 30.10.2009 року, тобто термін прострочення склав 139днів, у період з 13.06.2009 року по 29.10.2009 року. Відповідно до п.п 13.1.1 договору страхування у разі несвоєчасної виплати страхового відшкодування  з вини страховика, він сплачує на користь страхувальника пеню у розмірі 0,05% від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Таким чином, відповідач повинен сплатити на його користь пеню за вище вказаний період прострочення у розмірі 2590,92грн..Крім того, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України відповідач також зобов»язаний сплатити на його користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми. Отже, відповідачу нарахована до стягнення інфляційна складова(проіндексований борг мінус основний борг) на суму 750,36грн. та 3% річних за весь період прострочення в розмірі 466грн.. Крім того, неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки такі неправомірні дії створили психологічну напругу та нервозну обстановку в його сім»ї, він вимушений був звертатися за допомогою до фахівців у галузі права, вимушений відповідним чином коригувати своє життя, докладати психологічних зусиль, пов»язаних з судовим процесом, у нього погіршився сон, частіше виникають роздратування та нервові зриви, тобто протиправна поведінка відповідача негативно вплинула на його фізичне і психологічне здоров»я, а тому спричинену протиправними діями відповідача моральну шкоду він оцінює у розмірі 5000грн. та просить стягнути на його користь, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

       Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Раніше надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності і за участю його представника ОСОБА_2І./а.с.12 т.2/.

      Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Стягнути з ТДВ «СК «Індиго»на користь ОСОБА_1 інфляційну складову боргу у сумі 750,36грн., пеню за період прострочення сплати суми страхового відшкодування у розмірі 2590,92грн., 3% річних у сумі 466грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 5000,00грн. та понесені позивачем судові витрати по справі. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні дав аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та поданих до неї уточненнях.

      Представник відповідача ОСОБА_3, який дії на підставі довіреності, в судовому засіданні уточненні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що з відповідачем ТДВ «СК «Індиго»обов»язок щодо сплати страхового відшкодування виконано у повному обсязі та прострочено виплату страхового відшкодування лише на 8 днів, оскільки згідно до п.8.3 договору страхування: після отримання страховиком від страхувальника (вигодонабувачаґ0 та відповідних інших установ, підприємств, організацій всіх необхідних документів страховик протягом 10-ти робочих днів з дня отримання останнього необхідного документа приймає рішення про виплату та складає страховий акт і лише після цього, згідно п. 8.4 договору страхування страховик зобов»язаний здійснити виплату страхового відшкодування  протягом 10-ти робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Таким чином, загальний строк для виплати страхового відшкодування після отримання страховиком останнього необхідного документа складає 20 робочих днів. При цьому, враховуючи те, що за договором страхування (п.14.4) особою, яка має право пріоритетного отримання страхового відшкодування є вигодонабувач АБ «Брокбізнесбанк»і направлення страхового відшкодування на СТО можливе лише за згодою вигодонабувача, останнім документом, наданим на адресу відповідача була довідка ПАТ «Брокбізнесбанк»від 23.06.2009 року, яка цього ж дня була отримана ними по факсу й зареєстрована, про що свідчить вхідний штамп на ній, а тому вищезазначений 20-ти денний строк для виплати страхового відшкодування повинен відраховуватися лише з цього моменту, в зв»язку з чим останнім днем виплати страхового відшкодування у загальному порядку за цією страховою виплатою є 22.07.2009 року. В свою чергу, згідно до другої частини того ж пункту 8.3 договору страхування, у випадках, коли надані документи суперечать один одному або не дають можливості однозначно з»ясувати обставини, характер, розмір збитку, вину в настанні страхової події –термін прийняття рішення може бути продовжений до 90 днів для з»ясування обставин страхового випадку, тобто в окремих випадках загальний строк для виплати страхового відшкодування може складати 20 робочих днів + 90 календарних днів з моменту отримання певного пакету документів, тобто у цьому випадку останнім днем для виплати страхового відшкодування є 22.10.2009 року, оскільки згідно наданих страхувальником документів, у відповідача виникли певні питання щодо обставин настання страхового випадку, у зв»язку з чим з боку ТДВ «СК «Індиго»здійснювалось страхове розслідування та робились запити до органів ДАІ та відповідного суду. Крім того, винна в ДТП особо ОСОБА_4 не надав інформації щодо здійснення відшкодування завданої матеріальної шкоди з його боку, чи з боку його страхової компанії, що також ставило під сумнів виплату страхового відшкодування позивачу. Таким чином, лише з 23.10.2009 року у відповідача виникла про строчка зі сплатою страхового відшкодування, яка складає 8 днів. Отже, розмір пені за прострочення виплати страхового відшкодування складає 149,12грн..

           Суд, заслухавши  пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з  наступних підстав.

          Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

           З договору № 206/17194/08 добровільного страхування наземного транспорту від 09 жовтня 2008 року вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТДВ «СК «Індиго»був укладений договір страхування відповідно до умов якого сторонами були прийняти на себе взаємні права та обов»язки, а саме страховик відповідно до Закону України «Про страхування»та на підставі заяви страхувальника, що є невід»ємною частиною договору, здійснює страхування транспортних засобів та зобов2язаний здійснити виплату страхового відшкодування  у разі настання страхового випадку, а страхувальник зобов»язується сплатити страхові платежі на умовах, визначених договором. Об»єктом страхування є автомобіль  марки KIA, модель RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1,2008 року випуску/а.с.46-55т.1/.

         Згідно зі ст.. 985 ч.2 ЦК України страхувальник має право при укладанні договору страхування призначити фізичну особу або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінити її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Як вбачається зі змісту вище вказаного договору страхування наземного транспорту, укладеного між сторонами, вигодонабувачем за цим договором є АБ «Брокбізнесбанк»та згідно п. 14.4 договору, при виникненні страхового випадку вигодонабувач має переважне право на задоволення своїх законних вимог та отримання страхового відшкодування. Страхове відшкодування за згодою вигодонабувача може бути направлено на СТО для проведення відновленого ремонту транспортного засобу страхувальника або сплачено безпосередньо страхувальнику.

      Як встановлено судом, 15.04.2009 року настав страховий випадок –ДТП, внаслідок якої був пошкоджений застрахований автомобіль позивача ОСОБА_1, що підтверджується довідкою ДАІ м. Макіївки/а.с.33-34,35 т.1/.

     Згідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди спричиненої володільцю транспортного засобу № 5/6 від 02.06.209 року, складеного на замовлення ТДВ «СК «Індиго», вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля марки KIA, модель RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 38131,65грн., вартість відновленого ремонту складає 38131,65грн./а.с.6-32 т.1/.

     Відповідно до п.п.6.1; 6.2 вище вказаного договору страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку із ТЗ страхувальник зобов»язаний негайно, але не пізніше 48 годин з моменту, як тільки йому стане відомо про настання події, будь-яким способом повідомити страховика про настання події. З заяви позичальника ОСОБА_1 від 16.04.2009 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування вбачається, що він своєчасно звернувся до відповідача та повідомив про ДТП, що сталася за участю застрахованого ним транспортного засобу - автомобіля  KIA, модель RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 та просив страхове відшкодування виплатити шляхом перерахунку коштів на СТО «Алекс Схід», вигодонабувачем вказано АБ «Брокбізнесбанк»/а.с.42-43 т.1/.

     Згідно п. 8.3 договору страхування після отримання страховиком від страхувальника (вигодонабувача) та відповідних інших установ, підприємств, організацій всіх необхідних документів страховик протягом 10-ти робочих днів з дня отримання останнього необхідного документа приймає рішення про виплату та складає страховий акт. Про відмову у виплаті або прийняття рішення про відстрочку виплати страхувальник (вигодонабувач) повідомляється письмово, з викладенням мотивації прийнятого рішення в трьохденний термін. У випадках, коли надані документи суперечать один одному або не дають можливості однозначно з»ясувати обставини, характер, розмір збитку, особу, винну в настанні страхової події –термін прийняття рішення може бути продовжений до 90 днів для з»ясування обставин страхового випадку, про що страховик письмове повідомляє страхувальника (вигодонабувача) або вповноважених ними осіб. Пунктом 8.4 передбачено, що страховик зобов»язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

    Згідно повідомлення ПАТ «Брокбізнесбанк»від 23.06.2009 року вих. № 011-007/2159, надісланого факсом на адресу ТДВ «СК «Індиго», ДФ АО «Брокбізнесбанк»не заперечує проти виплати страхового відшкодування на поточний рахунок СТО, на ремонт транспортного засобу автомобіля  KIA, модель RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1/а.с.27 т.2/.

    З наданого суду страхового акту № 9035/206/204 від 27.07.2009 року вбачається, що згідно з договором та Правилами страхування, а також з усіма документами, що надані страхувальником, та зібрані під час розслідування, заявлена подія за договором страхування № 206-17194-08 від 09 жовтня 2008 року є страховим випадком. Згідно з розрахунком від 25 червня 2009 року, який є невід»ємною частиною цього акту, сума виплати страхового відшкодування у зв»язку зі страховим випадком складає 37279,46грн..

    З листа ТДВ «СК «Індиго»№ 2127/09 від 21.09.2009 року надісланого на адресу позивача ОСОБА_1 вбачається, що по страховій справі № 9779/09 щодо пошкодження автомобіля  KIA, модель RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1, яке сталося 15.04.2009 року затверджене страхове відшкодування у розмірі 37279,46грн., яке буде перераховано протягом найближчих двох місяців та страхувальнику принесені вибачення за спричиненні незручності, пов»язані із затримкою терміну виплати страхового відшкодування/а.с.57т.1/.

   Відповідно до банківської виписки, наданої ТОВ «Алекс-Схід», відповідач ТДВ «СК «Індиго»30.10.2009 року перерахувало за ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 37279,46грн. згідно акту 9035/206/204 від 27.07.2009 року, заяви 9777/09 від 25.06.2009 року/а.с.32 т.2/. Як стверджував в судовому засіданні представник відповідача та виклав це в письмових запереченнях проти позову, повідомлення ПАТ «Брокбізнесбанк»від 23.06.09р. № 011-007/2159, як вигодонабувача за договором страхування було останнім документом наданим на адресу страховика, а тому суд приходить до переконання, що саме з цього дня страховик повинен був протягом 10-ти робочих днів прийняти рішення про виплату та скласти страховий акт, тобто рішення про виплату страхового відшкодування страховик повинен був прийняти не пізніше як до 06 липня 2009 року включно і скласти страховий акт та після цього, згідно п.8.4 договору страхування страховик зобов»язаний був здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, тобто до 20 липня 2009 року.

    Але, як встановлено судом, в порушення умов договору страхування, відповідачем страховий акт був складений лише 27.07.2009 року, а виплата страхового відшкодування здійснена лише 30.10.2009 року. Таким чином, термін прострочення виплати страхового відшкодування склав 101 день, за період з 21.07.2009 року по 29.10.2009 року.  При цьому суд не може взяти до уваги посилання представника відповідача в тій частині, що умовами договору страхування передбачена можливість продовження терміну прийняття рішення до 90 днів для з»ясування обставин страхового випадку і саме у цьому випадку по страховій виплаті ОСОБА_1 термін був продовжений до 90 днів, оскільки ці доводи спростовуються страховим актом № 9035/206/204 від 27.07.2009 року, згідно якого заявлена подія вже була визнана страховим випадком та визначена сума виплати страхового відшкодування позивачеві ОСОБА_1 у розмірі 37279,46грн., тобто  рішення про виплату страхового відшкодування вже було прийнято відповідачем 27.07.2009 року, про що складено страховий акт і з зазначеної дати, тобто з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування страховик був зобов»язаний протягом 10-ти робочих днів, згідно до п.8.4 договору страхування, здійснити виплату страхового відшкодування. Таким чином, умовами договору страхування передбачена можливість продовження терміну прийняття самого рішення щодо виплати страхового відшкодування до 90 днів, а не терміну виплати страхового відшкодування вже після прийняття такого рішення і складання страхового акту. Разом з тим, п.8.3 укладеного між сторонами договору страхування передбачено, що у разі прийняття рішення про відстрочку виплати страхувальник (вигодонабувач) повідомляється письмово, з викладанням мотивації прийнятого рішення в трьохденний термін. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти того, що позивач ОСОБА_1 письмово був повідомлений про прийняття рішення щодо відстрочки виплати страхового відшкодування, а представником відповідача не було надано суду жодних письмових доказів, які спростовують ці доводи представника позивача. Отже, суд приходить до переконання, що відповідач взагалі не приймав рішення про відстрочку виплати та не повідомляв про це позивача. На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що дійсно з вини відповідача мало місце прострочення виплати страхового відшкодування.

     Умовами договору добровільного страхування, а саме п.13.1.1 передбачено, що при порушенні термінів здійснення виплати страхового відшкодування страховик зобов»язаний сплатити страхувальнику пеню у розмірі 0,05% від суми, що підлягає виплаті, за кожен день прострочення.  Оскільки суд прийшов до переконання, що прострочення виплати страхового відшкодування мало місце з вини відповідача, зі ТДВ «СК «Індиго»на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня відповідно до умов договору у розмірі 4,89грн., виходячи з такого розрахунку: 0,05%(пеня, передбачена умовами договору) :100%:365дн. х 37279,46грн.(сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті) х 101(день прострочення ) = 4,89грн..  

    Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив термін прострочення виплати страхового відшкодування, у позивача ОСОБА_1 виникло право вимагати від відповідача виплати на його користь індексу інфляції за весь час прострочення, який складає 636,43грн., виходячи з такого розрахунку: вересень 2009р.-100,8%(індекс інфляції):100 х жовтень 2009р.-100,9:100 х 37279,46=37915,89грн.(сума боргу з урахуванням індексу інфляції) -  37279,46грн.(сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті) = 636,43грн.. Інфляційна складова за липень та серпень 2009 року не нараховується, так як індекс інфляції в цей період складав менш ніж 100 відсотків ( липень -99,9; серпень –99,8%).  Крім того, з відповідача також належить стягнути 3% річних від простроченої суми, що складає 309,12грн., виходячи з такого розрахунку: 3% : 100%:365дн. х 37279,46грн.(сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті) х 101(день прострочення) = 309,12грн.. При цьому суд не бере до уваги доводи представника відповідача в тій частині, що позовна заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути збитки від інфляції, 3% річних від простроченої суми та відшкодувати моральну шкоду, в порушення вимог ст.31 ЦПК України була подана після початку розгляду справи по суті, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог. Позовна заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог була ним подана 04.02.2011 року та долучена до справи під час розгляду судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі, а розгляд справи по суті був розпочатий 15.04.2011 року, про що свідчать  журнали судового засідання  від 04.02.2011 року та від 15.04.2011 року.

      Таким чином, суд приходить до переконання про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та на його користь з відповідача підлягають стягненню пеня, відповідно до умов договору у розмірі 4,89грн., сума індексу інфляції у розмірі 636,43грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 309,12грн..

 Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволенні судом з наступних підстав. Відповідно до роз»яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством. Законом України «Про страхування»не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди, а відповідно до вимог ст. 4 п.5 Закону України «Про захист прав споживачів», на який робиться посилання позивачем в позовній заяві,  споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізуються на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної(немайнової) шкоди лише у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров»я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у даному конкретному випадку не можуть бути задоволені судом.

          У відповідності зі ст. 88 ЦПК України , стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат пов”язаних з розглядом справи до яких також відносяться витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду не сплачував судовий збір  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн..

          Керуючись ст.ст. 525,526, 625,992 ЦК України, ст.4 п.5 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215,218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індиго»на користь ОСОБА_1 пеню за порушення термінів здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 4,89грн., інфляційну складову у розмірі 636,43грн., три процента річних від простроченої суми у розмірі 309,12грн., а всього стягнути 950,44грн..

           В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

          Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індиго»судовий збір на користь держави у розмірі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн..

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                    Суддя                                                   Андрюшина Л.А.