Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа №  1-178/11

.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22.06.2011

Іршавський районний суд Закарпатської області

в особі :       головуючого судді                                                      Іваницький Р.С.

         при секретарі                                                       Якуб В.В.

      за участю:       прокурора                                                                  Роман В.І.

                              підсудного                                                                  ОСОБА_1

                                потерпілого                                                             ОСОБА_2

                                представника  потерпілого                                  ОСОБА_3                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава кримінальну справу по обвинуваченню

                                                    ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець   та  мешканець с. Богаревиця, 136, Іршавського району, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлучений, не працюючий,  раніше  не  судимий,

за ст. 304 ч.2 КК України, -

 встановив:

За період з листопада 2010 року  по лютий 2011 рік включно, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець с. Богаревиця, 136, Іршавського району,  знаючи те, що його син  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 є малолітнім, діючи умисно, порушуючи  принцип  вільного розвитку особистості  та  умови нормального розвитку і виховання, неодноразово  умисно, підмовляв  та схиляв свого малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_5, 112, до вживання спиртних напоїв,  чим порушив нормальний розвиток та виховання малолітнього ОСОБА_2                                                                                                                               Допитаний   в  судовому  засіданні  підсудній  ОСОБА_1 свою  вину  визнав  повністю  та  показав,    що він проживає один. Його колишня дружина ОСОБА_4 разом з його неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проживають за іншою адресою в с. Богаревиця, 112. Його малолітній син ОСОБА_2, постійно приходить до нього додому і він йому дає їсти так як ОСОБА_2 Мар'яна працює позмінно в с. Камянське  у кафе-барі «Нічна фея»і за час її відсутності за сином нема кому дивитися. 08.02.2011 року близько 16.00 год. він повертався додому з с.Заріччя  так як працював там у громадян по господарству.

                                                                                                                       2із2

По дорозі він  не пам'ятає  в якому магазині купив алкогольне пиво «Зіберт»ємкістю 1 літр. Після цього в с. Богаревиця  на вулиці зустрів свого сина ОСОБА_2 і спитав його чи той їв. Син у відповідь сказав, що не їв, і він взяв сина за руку повів до себе додому для того щоб дати йому їсти. По дорозі   зайшов до свого знайомого ОСОБА_6, але того вдома не було. Після цього вони пішли до нього додому. Вдома він дав сину їсти   при цьому запропонував тому випити трохи пива, син погодився і він налив сину близько 100 грам пива, можливо за декілька раз. Він також випив пива. Все це відбулося в нього в будинку за вище вказаною адресою.  Далі він разом з сином пішов  до ОСОБА_6, при цьому   взяв з дому горілку домашнього виробництва з пшениці яку   сам вдома і виготовив для власних потреб, а не на продажу. Громадянин ОСОБА_6 на прізвище «Косий»вже був вдома,  він разом з ОСОБА_6 почали розпивали дану горілку. З собою   здається мав і пиво «Зіберт». В один момент ОСОБА_1 налив і сину близько 10 грам горілки, або певну кількість пива, точно згадати не може, та запропонував йому випити дану горілку чи пиво для того, щоб у сина був сильніший імунітет,  син випив   горілку чи пиво на його пропозицію. Після цього він більше  сину не наливав, бо не хотів щоб той сп'янів. Потім він з ОСОБА_6  випили решту горілки,  після  чого він з сином вийшов   з дому і відправивши сина додому сам також пішов до себе додому. Точної дати не пам'ятає, біля 16 - 17 год. його син ОСОБА_2, вечером прийшов до нього додому,   на давши  сину їсти   запропонував йому випити пива. Син погодився і він налив йому приблизно 100 грам пива алкогольного, здається «Зіберт», подальшому  можливо  ще один раз того вечера  налив   пива але небагато приблизно 50 грам. Потім син пішов від нього з дому. Крім  вищенаведених випадків він ще   два  рази  надавав сину ОСОБА_2 пити алкогольне пиво але не більше 100 грам,   коли це було, за яких обставин, він згадати не зможе і розповісти  про це також не зможе, бо дійсно цього не пам'ятає. Вино він не давав сину ОСОБА_7 пити, бо в нього вина ніколи не було, він   не виготовляє та не купує в магазинах  вино, а тому цього не було. Він  давав малолітньому сину ОСОБА_2  трошки  випити лише пива і можливо зовсім мало горілки, але все це лише для того, щоб посилити імунітет сина, а не споювати його.  Давав сину пива чи горілки лише тоді коли сам  вживав ці напої.  В тому, що він пропонував малолітньому сину ОСОБА_2 та надавав   випивати пиво та   горілку  він  не заперечує, але не хотів та не мав наміру, таким чином заподіяти йому шкоди, а бажав  лише йому підвищити  імунітет.   Далі  він не бажає давати покази, відповідати на питання, бо йому до вище сказаного ним нема що додати.           

Крім  повного  визнання  підсуднім  ОСОБА_1  своєї  вини  в  скоєнні  злочину,  його  вина  у  вчиненому  злочині,  передбаченому  ч.2  ст. 304 КК  України,  встановлена  матеріалами зібраними  по  справі  і  перевіреними  судом  доказами.

За  згодою  учасників  судового  розгляду,  судом  було  визнано  недоцільним  дослідження  таких  доказів  по  справі,  як  покази  потерпілого,  свідків,  стосовно  тих  фактичних  обставин  справи,  які  правильно  розумів  підсудній  та  інші  учасники  судового  процесу  і  які  ніким  не  оспорювалися, тому  суд  обмежився  допитом  підсудного  в  порядку  ст. 299 КПК України.

Оцінивши  всі  докази  в  їх  сукупності,  суд  приходить  до  висновку  про  доведеність  вини  підсудного  ОСОБА_1   в  скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.304 КК України, за кваліфікуючими ознаками: втягнення  малолітньої  особи  у  пияцтво  батьком.

                                                                                                                        3із3

Призначаючи  підсудному  ОСОБА_1  міру  покарання  за  ч.2 ст.304 КК України,  суд  враховує  характер  та  ступінь  суспільної  небезпеки  вчиненого  злочину,  дані,  характеризуючі  особу.                    Обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є його щире каяття.

Обставиною що обтяжує покарання ОСОБА_1  є вчинення злочину в  стані  алкогольного  сп’яніння.

  За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, –

засудив:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст.304  КК України,  призначивши йому покарання  у вигляді  4 (чотирьох)  років  позбавлення  волі.

На підставі ст. 75 КК України,  звільнити ОСОБА_1 від призначеного за цим вироком покарання, якщо він протягом 2 ( двох ) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України,  зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання  без дозволу органу кримінально - виконавчої  системи.

Запобіжний захід   –підписка  про  невиїзд,  залишити  до  вступу  вироку  у  законну  силу.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області  через Іршавський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя   ОСОБА_8