Судове рішення #1648792
29/357

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


07.02.08 р.                                                                               Справа № 29/357                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Завод Кок?сохімобладнання” м. Донецьк

до відповідача-1: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

до відповідача-2: Державна адміністрація залізничного транспорту  України “Укрзалізниця” м. Київ

про стягнення 80860,51 грн.

за участю  представників сторін:

від позивача –  Кудінова Л.А. – довір.

від відповідача-1 – Цвітун М.М. – довір.

від відповідача-2 – не з”явився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне т?овариство “Завод Коксохі?мобладнання”, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення вартості недостачі обладнання в сумі 80631,10 грн. та витрат на додаткове відправлення обладнання в сумі 229,41 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виявлену недостачу вантажу, що підтверджується комерційним актом № 059944/73 від 14.05.2007 р. та актом приймання продукції по кількості № 80 від 22.05.2007 р., складеним вантажоодержувачем ВАТ “Северсталь”.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що позивачем не дотримані вимоги ст. 30 СМГС за приписами якої позов може бути поданий тільки після пред’явлення претензії за правилами ст. 29 СМГС.

Ухвалою суду від 10.01.2008 р. було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача – Державну адміністрацію залізничного транспорту України “Укрзалізниця”.

Відповідач-2 відзив не надав, в судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1,  господарський суд, встановив:

Між позивачем та Державним підприємством “Донецька залізниця” був укладений договір № 9 від 25.12.2006 р. на здійснення вантажо-розвантажувальних робіт, виконуваних засобами ДП «Донецька залізниця» на місцях загального користування станцій.  Згідно до п.1.1 цього договору предметом договору є надання позивачеві платних послуг, пов’язаних з здійсненням вантажо-розвантажувальних робіт на місцях загального користування вантажного двору ст. Мушкетово.

Згідно до умов договору залізничного перевезення вантажів, оформленого між позивачем та відповідачем за залізничною СМГС накладною № 49244657 у вагоні № 67573287. Відкрите акціонерне товариство “Завод Ко?ксохімобладнання” відвантажило ВАТ “Северсталь”-Россия  устаткування та запасні частини до нього та машини різного призначення: частини для косової батареї (печі), рама, двері, ящик з комплектуючими деталями.

На станції Красний Лиман, Донецької залізниці був складений комерційний акт № 059944/73 від 14.05.2007 р., яким встановлено, що вагон бездвірний, люка ув’язані закрутками – темп. Згідно сертифікату про походження товару № 7526 серія Б 629546 та пакувального листа значиться : 21 місце спец. упаковане корпус елементу мультициклона МР-52 з І/44,4 спец. упаковки рамкка що ущільнює ч. 1072101 з 22/44 по 24/44,25/44,8 дерев”яних ящиків-кронштейн бічний ч.КП 2862 з 37/44 по 42/44 та з 43/44 по 44/44, ІІ місць без упаковки-плита права ч.1971 з 26/44 по 27/44 – 2 штуки, плита ліва ч.1972 з 28/44 по 29/44 – 2 штуки, плита футеровочна 16518-13/3 з 30/44 по 31/44 – 2 штуки, плита нижня ч. КП 3548 з 32/44 по 34/44 – штуки, плита футеровочна ч.16413-4/1 з 35/44 по 36/44 – 2 штуки., всього44 місця. Фактично при прорахунку та перевірці кількості місць виявилося  40 місць. На всіх вантажних місцях маються трафарети з вказанням номеру вантажного місця. Вантаж навантажений в 2 яруса: у нижнім ярусі 25 місць, у верхньому ярусі 15 місць, 21 місце спец. упаковане-корпус елементу мультициклона МР-52 з ІІ/44 по 21/44,4 спец. упаковки рамка що ущільнює ч. 1072101 22/44-24/44,8 дерев”яних ящиків: з них 6 ящиків 37/44-42/44  справні знаходились з північній торцевої сторони в другому ярусі збиті зверху досками попарно, 2 ящика 43/44-44/44 з знятими кришками без умісту, находились у верхньому ярусі з південної торцевої сторони, плита футеровочна 16518 13/3 2 штуки 30/44-31/44, плита нижня ч.КП 3548-3 штуки 32/44-34/44, плита футеровочна ч.16413 4/І-2 штуки 35/44-36/44. Плита права ч.197І-2 штуки 26/44-27/44, плита ліва ч. 1972 – 2 штуки 28/44-29/44 відсутня, тобто менш специфікації та пакувального листа 4 місця.

При прийманні вантажу за кількістю вантажоодержувачем ВАТ “Северсталь” було встановлено невідповідність кількості продукції  даним транспортної накладної, а саме, плита права ч.1971 недостача 2 штуки, плита ліва ч. 1972 недостача 2 штуки, кронштейн боковий ч.КП 2862 недостача 220 штук,   про що складено акт приймання продукції по кількості № 80 від 22.05.2007 р.

Вартість недостачі позивачем визначена в розмірі 80631,10 грн. та вартість витрат на додаткове відправлення обладнання в розмірі 229,41 грн. (з урахуванням ПДВ).

Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 10 Цивільного кодексу України встановлено, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні правовідносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Згідно до п. 6 ст. 315 Господарського кодексу України щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Статтею 4 Статуту залізниць України також встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Враховуючи вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною третьої цієї ж статті також передбачено, що якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин, якими, зокрема, є Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС).

За приписами параграфу 1 статті 30 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення право пред'явлення позову, який ґрунтується на договорі перевезення, належить тій особі, яка має право заявити претензію залізниці. Позов може бути пред'явлений тільки після пред’явлення претензії у відповідності до вимог статті 29 цієї Угоди.

      Статтею 29  наведеної Угоди встановлено, що право пред'явлення претензій заснованих на договорі перевезення, належить відправникові або одержувачеві. Претензія  пред'являється  для  розгляду   компетентним органам залізниці, зазначеним в Додатку 19, яким в даному випадку є “Укрзалізниця“ Головне комерційне управління. Таким чином, позивачеві претензію та позов по цій справі необхідно заявляти до "Укрзалізниці". За таких обставин, вимоги позивача до Державного підприємства “Донецька залізниця” задоволенню не підлягають.

Як вбачається із ст. 30 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення позов, який ґрунтується на договорі перевезення, може бути пред’явлений тільки після пред’явлення претензії у відповідності до вимог ст. 20 цієї Угоди.

Позивач не надав доказів щодо пред’явлення  претензії до “Укрзалізниці“, тому відсутні підстави для задоволення позову за рахунок відповідача-2.             

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.10 Цивільного кодексу України, ст. 315 Господарського кодексу України, ст.4 Статуту залізниць України, ст.ст. 29, 30 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст.ст.4, 43,5, 32 – 34, 43, 49,  82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,


В И Р І Ш И В :


Відмовити у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Завод Коксохімобладнання” до Державного підприємства “Донецька залізниця” та Державної адміністрації залізничного транспорту  України “Укрзалізниця” про стягнення вартості недостачі обладнання в сумі 80631,10 грн. та витрат на додаткове відправлення обладнання в сумі 229,41 грн.

Витрати по сплаті державного мита та і формаційно-технічне забезпечення процесу покласти на позивача.

Рішення оголошено в судовому засіданні.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.


          


Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.                               


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація