Справа №  2-1864/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 червня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді  Логвіної Л.С.,

при секретарі           Марусия Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності, в обґрунтування вимог зазначивши, що вони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є подружжям, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-ЕД № 118679, актовий запис № 419 від 12.10.2002 року. Влітку 2007 року між позивачами та ОСОБА_4 була укладена угода про довічне утримання (догляд) її позивачами. З привиду погіршення стану здоров’я ОСОБА_4, 20.10.2007 року був складений договір, на підставі якого при виконанні зі сторони позивачів умов цього договору їм на праві власності відходить нерухоме майно – ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е, И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа. Договір по теперішній час нотаріально не посвідчений, тому що вони жили по сусідству  та допомагали один одному. Позивачам було відомо, що оформлення документів у нотаріуса займає витрати коштів, стосунки у них були хороші, тому потреби у нотаріальному оформленні угоди вони не мали. Також позивачам  було відомо, що донька ОСОБА_4, яка є відповідачем по справі  ОСОБА_3 по теперішній час живе окремо, має власне житло та не має потреби у житлі. ? частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е, И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа, згідно документам належить на праві власності ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про спадщину за законом  від 01.02.1995 року за реєстр. № 2-798, посвідченого ОСОБА_5 державним нотаріусом 1-Свердловської державної нотаріальної контори та технічного паспорту.   ОСОБА_4 померла 23.12.2010 року. На протязі майже чотирьох років позивачі мешкали у вищевказаному будинку, хоча і  були зареєстровані за іншою адресою, але вони доглядали ОСОБА_4, яка була похилого віку, і по теперішній час несуть всі відповідні витрати по утриманню її майна як власного, при її житті позивачі допомагали доглядати земельну ділянку та допомагали по господарству, позивачі поховати ОСОБА_4, несли у зв’язку з цим матеріальні витрати, позивачі робили ремонтні роботи в будинку, по теперішній час сплачують необхідні комунальні платежі. ОСОБА_6 доводиться рідною донькою ОСОБА_4 На теперішній час ОСОБА_3 стала претендувати на отримання майна, помилково вважаючи житловий будинок спадковим, вона стала пропонувати позивачам сплатити на її користь грошову суму за відповідну частку спадкового майна. Позивачі з цим категорично не погодились, бо ще при житті її матері, вони повідомляли, що укладена угода по догляду і відповідач знала про це. Оскільки по теперішній час між сторонами виникають суперечки щодо вказаного майна та прав власності на нього, позивачі були змушені звернутися до нотаріуса за консультацією, де їм було рекомендовано звернутись з відповідною заявою до суду. З часу укладення угоди у відповідача не виникало жодних заперечень щодо змісту договору або його невизнання. Позивачі вважають себе добросовісними набувачами зазначеного нерухомого майна. Дії відповідача суперечать умовам досягнутої угоди.

Позивачі просять суд постановити рішення, яким визнати договір довічного утримання (догляду), укладений 20.10.2007 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, з одного боку, та ОСОБА_4, з другого боку, дійсним; визнати право власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2, на ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е ,И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа, по ? частки за кожним.

У судове засідання позивачі не з’явились, але до судового засідання надали заяви, в яких просять розглянути справу у їх відсутності, наполягають на задоволення позову.

ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.47 Цивільного Кодексу УРСР (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріальне посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно п.1 ст.128 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 425 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), за договором довічного утримання одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров’я (відчужував), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або частину його, взамін чого набувач майна зобов’язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Із свідоцтва про одруження серії 1-ЕД № 118679, актовий запис № 419 від 12.10.2002 року витікає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є подружжям (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва  про спадщину за законом від 01.02.1995 року, посвідченого державним нотаріусом 1-Свердловської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, № 2-798 витікає, що власником ? частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е, И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа, є ОСОБА_4 (а.с.14).

Відповідно до копії свідоцтва про народження від 30.07.1962року серії ІV –УР № 1676348 ОСОБА_7 є матір’ю ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 21.07.1984року серії ІІ-ЕД № 381772 ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 та набула прізвище ОСОБА_8 (а.с.11).

Із свідоцтва про смерть серії 1-ЕД №270263, виданим відділом РАЦСу Свердловського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 1108 від 24.12.2010 року витікає, що ОСОБА_4 померла 23.12.2010 року (а.с.12).  

           Як вбачається з договору довічного утримання від 20.10.2007 року, укладеного між позивачами та ОСОБА_4, відповідно до якого ОСОБА_4 передає ОСОБА_1, ОСОБА_2 у власність нерухоме майно – ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е, И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа, а взамін чого ОСОБА_1, ОСОБА_2 зобов’язалися забезпечувати ОСОБА_4 утриманням та доглядом довічно (а.с.13).

 Відповідно до відповіді КП «Свердловське МБТІ» ? частка будинку №3. пров. Гайдара, м.Свердловська Луганської області належить на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-й свердловською нотконтрою від 01.02.1995 року, № 2-798, житловий будинок А-І, та йому належать наступні будівлі та споруди: : «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е, И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно положень ч.1 ст.745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Оскільки позивачами виконані всі умови договору довічного утримання, такий договір повинен бути визнаний дійсним та за позивачами повинно бути визнано право власності на ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е, И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа, по ? частки за кожним.

На підставі ст.ст. 47, 128, 425-426 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 209, 220, 328, 377, 745 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-15, 60, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір довічного утримання (догляду), укладений 20.10.2007 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з одного боку, та ОСОБА_4, з другого боку, дійсним.

           Визнати право власності за ОСОБА_1 і ОСОБА_2, на ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Б» - літня кухня, «В» - сарай-гараж, «Г» - навіс, «Д» - душ, «Ж» - вбиральня, «Е, И, К, Р» - сараї, «П» - погріб, № 1 – огорожа, по ? частки за кожним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ