Справа №  2-2614/11                                                      

Кілійський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          20 травня 2011 року                                                   м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді    Маслеников  О.  А.,             

при секретарі          Д'яченко М.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Ізмаїльського управління експлуатації газового господарства

про

визнання договору дійсним та визнання права власності

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  

          Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду з зазначеним позовом в якому вказала, що 23 червня 2010 року між нею та Ізмаїльським управлінням експлуатації газового господарства було укладено договір купівлі-продажу 5 хатинок відпочинку типу «Колиба», які були нею придбані у відповідача за ціною 315 гривень. При укладенні договору відповідач зобов’язався нотаріально посвідчити даний договір,  як про те було оговорено сторонами під час погодження його умов, але до цього часу не виконав вказаної домовленості. Після укладення вищезазначеного правочину позивач фактично користується придбаним майном, яке розміщено на АДРЕСА_1. Однак, відсутність нотаріального посвідчення договору, за яким до ОСОБА_1 перейшло право власності на зазначені хатинки, перешкоджає їй в повній мірі здійснювати правомочності власника вказаного майна, в зв’язку з чим вона просить суд  визнати дійсним договір купівлі-продажу 5 хатинок типу «Колиба»,  укладений між нею та відповідачем 23.06.010 року та визнати за нею право власності на вказане майно. На призначену дату розгляду справи ОСОБА_1 надала суду письмову заяву, відповідно до якої підтримує заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача, Ізмаїльського управління експлуатації газового господарства, Герасименко В.О. на розгляд справи за викликом суду не прибув, направив до суду письмову заяву, відповідно до якої визнає заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги та просить розглянути справу без його участі.

В зв’язку з тим, що розгляд справи проведено за відсутності сторін згідно поданих ним заяв, на підставі положень ст. 197 ЦПК України фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним  пристроєм не здійснювалось.

Дослідивши позовну заяву та заяву представника відповідача, докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 23.06.2010 року, ОСОБА_1 придбала  у Ізмаїльського управління експлуатації газового господарства  5 хатинок типу «Колиба» за ціною 315 гривень.

Згідно п. 6 укладеного договору Ізмаїльське управління експлуатації газового господарства зобов’язалось нотаріально посвідчити укладений між сторонами договір.

Факт виконання ОСОБА_1 зобов’язань за укладеним договором підтверджується рахунком № 43471 від 23.06.2010 року про перерахування 315 гривень за придбані хатинки та накладною № 43471 від вказаної дати.

Відповідно до укладеного договору та технічного паспорту, придбані ОСОБА_1 хатинки типу «Колиба», розташовані на АДРЕСА_1 та зазначені під літерами: Р – дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5842 гривень; С - дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень; Т- дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень; У – дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень; Ф – дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень.  

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно  статті  41 Конституції України  кожен  має  право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст. 655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України  - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст. ст. 328, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги доводи позивача та заяву відповідача, який не заперечував проти факту виконання укладеного з позивачем договору та проти позову в цілому, те, що умови щодо нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору ними було погоджено як обов’язкові, виходячи з принципу свободи договору. Закріпленого в ст.. 627 ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки між сторонами відбулось часткове виконання укладеного між ними договору та його повне виконання неможливе з причин, що не залежать від позивача в зв’язку з ухиленням  відповідачів від його нотаріального посвідчення, на підставі чого позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а права позивача захисту згідно ст. 16 ЦК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК, ст. ст. 220, 328, 392,  627, 655 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу 5 хатинок типу «»Колиба», укладений 23.06.010 року між ОСОБА_1  та Ізмаїльським управлінням експлуатації газового господарства – дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності хатинки типу «Колиба», розташовані на АДРЕСА_1 та зазначені під літерами: Р – дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5842 гривень; С - дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень; Т- дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень; У – дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень; Ф – дерев’яний фанерний будиночок для відпочинку, вартістю 5080 гривень.  

          Рішення може бути оскаржене на протязі 10 днів з дня оголошення, до апеляційного суду в Одеської оболасті.  

          Суддя                                          Маслеников