ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"15" вересня 2006 р. Справа № 204/15-06
Господарський суд Київської області в складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом | Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ |
до | Комунального підприємства теплових мереж “Кагарликтепломережа”, Київська обл., м. Кагарлик |
про | стягнення 100584,95 грн., |
за участю представників:
позивача: | Мандригеля Р.С., довір. № 168/102 від 18.08.2006 р., |
відповідача: | Не з’явився; |
В судовому засіданні яке відбулося 01.09.2006 р. за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 15.09.2006 р.
обставини справи:
до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, Позивач) до Комунального підприємства теплових мереж “Кагарликтепломережа” (далі –Відповідач) про стягнення 100584,95 грн., з яких 65251,20 грн. заборгованості за поставлений природний газ на протязі січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року, 14648,28 грн. інфляційних втрат, 3656,59 грн. трьох процентів річних, 12461,30 грн. пені та 4567,58 грн. 7% штрафу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року, в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений природний газ на протязі січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 65 251,20 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 14 648,28 грн. інфляційних втрат, 3 656,59 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 12 461,30 грн. пені та 4 567,58 грн. 7% штрафу, а всього загальна сума позову складає 100 584,95 грн.
В судовому засіданні 01.09.2006 р. був присутній представник відповідача, який надав суду заперечення № 329 від 01.09.2006 р. на позовну заяву, в яких відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що у договорі на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року вказаний період з січня 2004 р. по квітень 2004 року (включно), тоді як позивач просить суд стягнути з відповідача й заборгованість за період з жовтня 2004 року по грудень 2004 року. Також у запереченнях № 329 від 01.09.2006 р. на позовну заяву відповідач зазначає, що заборгованість за природний газ поставлений за договором № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року у сумі 65 251,18 грн. закрита по взаєморозрахунку на підставі Договору № 166/705 від 04.07.2006 р. про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 22.05.2006 р., укладеному між Управлінням державного казначейства в Київській області, Головним фінансовим управлінням Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством теплових мереж “Кагарликтепломережа”, Дочірньою компанією “Газ України”, Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, на підставі викладеного відповідач просить суд залишити позов без задоволення. В обґрунтування викладених в запереченнях обставин, відповідач, судовому засіданні 01.09.2006 р. надав суду копії Договору № 166/705 від 04.07.2006 р. про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 22.05.2006 р., виписки з банківського рахунку відповідача, платіжного доручення № 272 від 21.07.2006 р., з якої вбачається, що відповідач 21.07.2006 р. сплатив позивачу заборгованість за поставлений природний газ у сумі 284814,53 грн., в тому числі у сумі 65251,18 грн. за договором № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Відповідно до умов договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року (далі –договір), укладеного між сторонами, позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання передавати у власність покупцю з 01.01.2004 р. по 30.04.2004 р. природний газ в обсязі 1575,0 тис.куб.м., а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти та оплатити газ відповідно до умов договору.
30.09.2004 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 1 до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року, згідно з якою постачальник також передає покупцеві з 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. природний газ в обсязі до 996,6 тис.куб.м.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу, при цьому перша частина оплати в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів поставки газу перераховується на рахунок постачальника не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу, друга і третя частини –в розмірі 33% - відповідно до 20 та 30(31) числа місяця, в якому здійснюється поставка. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткової угоду до нього позивач на протязі січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 2270,220 тис.куб.м. на загальну суму 476 746,23 грн., про що свідчать належним чином засвідчені копії актів передачі-приймання природного газу від 27.01.2004 року на суму 63 000 грн., від 31.01.2004 р. на суму 43 766,53 грн., від 29.02.2004 року на суму 102 760,56 грн., від 31.03.2004 року на суму 73 841,89 грн., від 30.04.2004 року на суму 19 234,53 грн., від 31.10.2004 року на суму 28 084,35 грн., від 30.11.2004 року на суму 62 167,14 грн. та від 31.12.2004 року на суму 83 891,23 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Відповідач частково виконав свої зобов’язання по оплаті поставленого природного газу, сплативши позивачу 411 495,03 грн. Заборгованість за поставлений природний газ у сумі 65 251,20 грн. на час подання позовної заяви залишилася відповідачем несплаченою.
В судовому засіданні 01.09.2006 р. представник відповідача надав суду копію платіжного доручення № 272 від 21.07.2006 р. для залучення до матеріалів справи та оригінал для огляду в судовому засіданні, з якої вбачається, що відповідач 21.07.2006 р. сплатив позивачу заборгованість за поставлений природний газ за договором № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року у сумі 65 251,18 грн.
Оскільки заборгованість у сумі 65 251,18 грн. на час прийняття рішення сплачена відповідачем позивачу, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Заборгованість у сумі 0,02 грн. (65 251,20 грн. -65 251,18) залишилась несплаченою.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за договором № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року на час прийняття рішення у сумі 0,02 грн. не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вона підлягає стягненню з відповідача.
У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання по оплаті за спожитий протягом січня - квітня та жовтня-грудня 2004 року природний газ, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача за період з квітня 2004 року по червень 2006 року інфляційні втрати у сумі 14 648,28 грн. та три проценти річних з простроченої суми за період з 11.04.2004 року по 14.07.2006 року в розмірі 3 656,59 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки статтею 625 Цивільного кодексу України не передбачено жодних обмежень щодо нарахування інфляційних витрат та 3 % річних, розрахунок, наданий позивачем суду є правильним, то вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 14 648,28 грн. та 3% річних у сумі 3 656,59 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу в сумі 4 567,58 грн. на підставі ст. 231 Господарського кодексу України та п. 7.2 Договору № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року.
Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 7% штрафу від невиконаної частини зобов`язання за прострочення понад тридцять днів в сумі 4 567,58 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, на підставі п. 7.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню, розраховану відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 14.07.2005 року по 14.07.2006 року в сумі 12 461,30 грн.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 7.5. Договору № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року сторони передбачили, що штраф та пеня нараховуються протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Таким чином, приймаючи до уваги, що борг виник у зв’язку з несплатою населенням комунальних послуг, а також враховуючи, що відповідач забезпечує тепловою енергією потреби населення, бюджетні установи та організації та на час прийняття рішення сума боргу фактично сплачена відповідачем позивачу, суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, що підлягає стягненню і стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 000 грн.
Заперечення відповідача щодо періодів постачання природного газу за Договором № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року не приймаються судом до уваги, оскільки 30.09.2004 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 1 до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3354ТЕ-17 від 31.12.2003 року, згідно з якою встановлено, що постачальник також передає покупцеві з 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. природний газ в обсязі до 996,6 тис.куб.м.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 0,02 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 14 648,28 грн. інфляційних втрат, 3 656,59 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 4 567,58 грн. штрафу та 9 000 грн. пені.
Оскільки сума заборгованості сплачена відповідачем позивачу після подачі позовної заяви, то відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати в цій частині позову покладаються на відповідача, а в іншій частині позову відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства теплових мереж “Кагарликтепломережа” (09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 20, код 20622074) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 0,02 грн. (00грн. 02коп.) заборгованості, 14 648,28 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сорок вісім грн. 28коп.) інфляційних втрат, 3 656,59 грн. (три тисячи шістсот п’ятдесят шість грн. 59коп.) 3% річних, 4 567,58 грн. (чотири тисячи п’ятсот шістдесят сім грн.. 58коп.) 7% штрафу, 9 000,00 грн. (дев’ять тисяч грн. 00коп.) пені, 971,24 грн. (дев’ятсот сімдесят одна грн. 24коп.) витрат по сплаті державного мита та 113,94 грн. (сто тринадцять грн. 94коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В частині стягнення 65 251,18 грн. боргу провадження у справі припинити.
3. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписане 21.09.2006 р.