ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"19" вересня 2006 р. Справа № 220/15-06
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу
За позовом комунального підприємства “Білоцерківтепломережа”, Київська обл., м. Біла Церква
до приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1
про стягнення 8275,40 грн.
за участю представників:
від позивача: Колесник Т.А. (дов. № 25 від 10.01.2006 р.);
від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
комунальне підприємство “Білоцерківтепломережа” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 8275,40 грн., з яких 6820,53 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 189,91 грн. пені, 1003,24 грн. інфляційних втрат та 261,72 грн. 3% річних.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на споживання теплової енергії НОМЕР_1, в порушення умов якого відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за спожиту за період з жовтня 2004 р. по грудень 2005 р. теплову енергію, у зв'язку з чим за вказаний період у відповідача утворилась заборгованість у сумі 6820,53 грн., у зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховані відповідачу 189,91 грн. пені, 1003,24 грн. інфляційних втрат та 261,72 грн. 3% річних.
Відповідач в судові засідання 05.09.2006 р. та 19.09.2006 р. не з'явився. Проте, в судове засідання 05.09.2006 р. через представника позивача надав суду лист від 05.09.2006 р., в якому борг визнає повністю та просить суд розглядати справу без своєї участі.
Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2006 р. надав суду копію виписки від 21.08.2006 р. з банківського рахунку позивача та копії прибуткових касових ордерів НОМЕР_2., НОМЕР_3. та НОМЕР_4., з яких вбачається, що відповідачем в рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію було сплачено позивачу 5000 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
01 грудня 2002 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на споживання теплової енергії НОМЕР_1, відповідно до умов якого позивач (Теплопостачальна організація) бере на себе зобов'язання постачати відповідачеві (Споживачу) теплову енергію, а відповідач виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені договором.
На виконання умом договору позивачем за період з жовтня 2004 р. по червень 2006 р. передано відповідачу теплову енергію на суму 11598,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі теплової енергії з жовтня 2004 р. по червень 2006 р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до п. 5.3 договору НОМЕР_1 від 01.12.2002 р. розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються Споживачем в термін до 10 числа наступного місяця на підставі рахунків-фактур, які направляються Споживачеві Теплопостачальною організацією.
Для оплати вартості використаної теплової енергії позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури від 28.10.2004 р. на суму 618,28 грн., від 30.11.2004 р. на суму 942,18 грн., від 31.12.2004 р. на суму 942,18 грн., від 31.01.2005 р. на суму 942,18 грн., за лютий 2005 р. на суму 997,83 грн., від 31.03.2005 р. на суму 997,83 грн., від 30.04.2005 р. на суму 281,35 грн., від 31.05.2005 р. на суму 13,26 грн., за серпень 2005 р. на суму 7,24 грн., за жовтень 2005 р. на суму 477,97 грн., за листопад 2005 р. на суму 997,83 грн., за грудень 2005 р. на суму 997,83 грн., за січень 2006 р. на суму 997,83 грн., за лютий 2006 р. на суму 997,83 грн., за березень 2006 р. на суму 997,83 грн., за квітень 2006 р. на суму 376,33 грн. та за травень 2006 р. на суму 12,73 грн., всього на загальну суму 11598,50 грн.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання по оплаті вартості спожитої теплової енергії сплативши позивачу 4777,97 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку позивача.
Заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 6820,53 грн. на час подання позовної заяви залишилась відповідачем несплаченою.
06.07.2006 р. між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що станом на 01.07.2006 р. сальдо на користь позивача становить 12022,19 грн. в тому числі 6820,53 грн. заборгованість відповідача за спожиту за період з 01.10.2004 р. по 30.06.2006 р. теплову енергію.
В судовому засіданні 19.09.2006 р. представник позивача надав суду копію виписки від 21.08.2006 р. з банківського рахунку позивача, з якої вбачається, що відповідачем платіжним дорученням НОМЕР_5 сплачено позивачу в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію 1000 грн. та копії прибуткових касових ордерів НОМЕР_2. на суму 2000 грн., НОМЕР_3. на суму 1000 грн. та НОМЕР_4. на суму 1000 грн. З зазначених документів наданих позивачем вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію сплачено позивачу 5000 грн.
Оскільки заборгованість у сумі 5000 грн. на час прийняття рішення сплачена відповідачем позивачу, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Заборгованість у сумі 1820,53 грн. (6820,53 - 5000) залишилась несплаченою.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію за договором на споживання теплової енергії НОМЕР_1 від 01.12.2002 р. у сумі 1820,53 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вона підлягає стягненню з відповідача.
Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої теплової енергії позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1003,24 грн., які нараховані за період з жовтня 2004 р. по червень 2006 р., та 3% річних у сумі 261,72 грн., які нараховані за період з 10.10.2004 р. по 01.07.2006 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 261,72 грн., проте, згідно з розрахунком позивача доданим до позовної заяви, який є арифметично правильним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у сумі 261,69 грн..
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1003,24 грн., проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 813,22 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 189,91 грн., яка нарахована за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. за кожним рахунком окремо.
Пунктом 5.2. Договору на споживання теплової енергії НОМЕР_1 від 01.12.2002 р. встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки в оплаті.
Пеня у сумі 189,91 грн. розрахована відповідачем відповідно до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розрахунок пені наданий позивачем є арифметично вірним, отже, зазначена позовна вимога також підлягає задоволенню.
Оскільки заборгованість у сумі 5000 грн. сплачена відповідачем позивачу після подання позовної заяви то відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати в цій частині позову покладаються на відповідача, а в іншій частині позову відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, ст. 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_6) на користь комунального підприємства “Білоцерківтепломережа” (09109, Київська обл.., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) 1820,53 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять грн. 53коп.) боргу, 813,22 грн. (вісімсот тринадцять грн. 22коп.) інфляційних втрат, 261,69 грн. (двісті шістдесят одна грн. 69коп.) 3% річних, 189,91 грн. (сто вісімдесят дев'ять грн. 91коп.) пені, 99,66 грн. (дев'яносто дев'ять грн. 66коп.) витрат по сплаті державного мита та 115,29 грн. (сто п'ятнадцять грн. 29коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В частині стягнення 5000 грн. провадження у праві припинити.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 29.09.2006 р.