Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3350/11 Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.,
суддів: Подліянової Г.С.,
Маловічко С.В.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ї особи теріторіальної громади в особі Бердянської міської ради про усунення порушень прав власника і користувача, спонуканню до знесення самовільно збудованого нерухомого майна, спонуканню не перешкоджати у користуванні двором загального користування,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ї особи територіальної громади в особі Бердянської міської ради про усунення порушень прав власника і користувача, спонуканню до знесення самовільно збудованого нерухомого майна, спонуканню не перешкоджати у користуванні двором загального користування.
В позові зазначено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.12.2004 року позивачі по справі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 у рівних частка, по 1/80 частині кожний, є співвласниками будинку АДРЕСА_2, що складається з кімнати № 1 , коридору № 2 в жилому будинку «В», сараю «С», паркану № 8, в спільному користуванні вбиральня «Ж-1».
На підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21.02. 2008 року за позивачами також в рівних частках визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - житлово-господарчу прибудову та мансарду «Мс»над нею, альтанку «Т-І»та частину сіней «В», що відноситься до квартири 10, ванну 10-3 площею 8,8 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_3
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 є співвласниками вказаного житлового будинку і кожному з них належить по 1/42 частині спірного домоволодіння і в користування відповідачів передано квартиру № 9.
Позивачі посилаються на те, що відповідачами на земельній ділянці біля своєї квартири самовільно збудована альтанка «3-1», яка істотним чином порушує їх права та інтереси, тому що вона розташована на відстані 15-20 см від належних позивачам на праві власності житлової прибудови «в-6», на відстані менше трьох метрів від житлової прибудови «в-5», та на відстані приблизно 4 метрів від житлової прибудови «в». Таке близьке розташування самовільно збудованої альтанки по відношенню до належних позивачам на праві власності будівель перешкоджає здійсненню дій по нагляду за ними та обслуговуванню, проведенню косметичного та капітального ремонтів. Не дозволяє перевіряти їх стан, та підготувати до зимнього періоду. Вздовж вказаних будівель проходить належний позивачам газопровід, по обслуговуванню якого також виникають проблеми. Відповідачі не дозволяють заходити через другий вхід до двору загального користування, чим також перешкоджають у проведені вищевказаних дій. Крім цього, наявність відповідачів по створенню перешкод по порушають права позивачів як землекористувачів.
Також спірна самовільна альтанка споруджена з порушенням протипожежних норм. Згідно відповіді Бердянського МУ ГУ МНС України в Запорізькій області № 1257 від 13.07.2009 року під час перевірки домоволодіння АДРЕСА_4 встановлено, що дерев'яні альтанка «3-1»встановлена з порушенням вимог ДБН 360-93 «Планування і забудові міських і сільських поселень», а саме протипожежні розриви між спорудами на обстеженій ділянці менше нормативних. Порушення норм розташування спірної самовільної будови: створює небезпеку для належних позивачам житлових приміщень, порушує їхнє право : безпечні умови мешкання. В зв’язку з цим позивачі просили зобов'язати власників квартири № 9 домоволодіння АДРЕСА_4 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 знести самовільно збудовану альтанку «3-1», які розташована на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_5 та зобов’язати відповідачів не створювати перешкод у користуванні двором загального користування за вказаною адресою.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2011 року позов задоволено частково. Усунуто порушення прав власників та користувачів квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 шляхом зобов’язання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 знести самовільно збудовану альтанку «3-1», яка розташована на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_7. В решті частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Просять рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив з того, що самовільно збудована альтанка під № 3-1 , яка розташована на відстані 15-20 см. від належних позивачам на праві власності житлової прибудови «в-6», на відстані менше трьох метрів від житлової прибудови «в-5», та на відстані приблизно 4 метрів від житлової прибудови «в», перешкоджає у користуванні цим майном , що є підставою для усунення перешкод за правилами ст.ст. 386,391 ЦК України.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Встановлено, що сторони є співвласниками і проживають в одному будинку АДРЕСА_4. Квартиру № 10 займають позивачіАДРЕСА_1 відповідачі у справі.
Спір виник між сторонами з приводу того, що біля будинку знаходиться самовільно збудована альтанка під № 3-1 , якою користуються відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і наявність якої перешкоджає позивачам користуватися належним їм прибудовам під літерами «в-6», «в-5», «в».
Судом встановлено, що спірна альтанка відповідачами не будувалася, але отримали її у користування з часу отримання квартири.
Відповідачі стверджують, що альтанка збудована на при кінці 1960-х роках. Експертне дослідження ( т.1 а.с. 132 ) вказує приблизну дату не менше 30 років.
Позивачі не заперечують, що з моменту отримання своєї квартири у 1995 році альтанка існувала.
Дійшовши висновку, що спірна альтанка перешкоджає у здійсненні права користування позивачам, суд не з’ясував яким чином виникли такі перешкоди, і хто їх здійснив.
Так на запитання в апеляційному суді позивачі відповіді на питання, чому не зверталися з 1995 року про усунення перешкод , знесення альтанки не надали.
Судова колегія вважає, що ніяких перешкод не існувало з приводу самовільно збудованої альтанки.
Спір виник після того як самі позивачі самовільно здійснили будівництво прибудов до будинку № 50, наблизившись будівлями до спірної альтанки.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2008 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9 задоволено частково, визнано за ними в рівних частках право власності на самочинно збудоване нерухоме майно на житлову господарську прибудову та мансандру «Мс»над нею, на альтанку «Т1»та часину сіней «В», що відноситься до квартири № 10, та ванну літ. 10-3 площею 8,8 кв.м., розташованих за адресою, АДРЕСА_8
Однак погоджуючись з доводами позивачів, що спірна альтанка перешкоджає користуватися позивачам майном, а саме спорудою під літ. «в-6», яка знаходиться на відстані 15-20 см., спорудою під літ. «в-5» суд не з’ясував, яким чином збудовані ці споруди і чи зареєстровані вони за відповідачами на праві власності.
Вищезазначене рішення суду не посилається на узаконювання цих об’єктів нерухомості.
Матеріали справи не містять свідоцтва про право власності на них.
Згідно статей 386, 391 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не підлягають задоволенню у зв’язку з відсутності порушення їхніх прав відповідачами, які будь яких дій, які б перешкоджали позивачам користуватися самовільно зведеними будівлями не вчиняли.
Посилання суду на ст. 376 ЦК України порушує принцип диспозитивності , оскільки позив з цих підстав не заявлявся, та крім того питання, що до зносу самовільної споруди може поставити тільки власник (користувач) його земельної ділянки, якими позивачі не являються.
Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2011 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
У задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ї особи територіальної громади в особі Бердянської міської ради про усунення порушень прав власника і користувача, спонуканню до знесення самовільно збудованого нерухомого майна, спонуканню не перешкоджати у користуванні двором загального користування –відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: