Справа № 2-а-4723/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року суддя  Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області Слабкіна О.А., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду с. Ханженково цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки  про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В :

12.05.2011 року позивач звернулася в Совєтський районний суд м.Макіївки з адміністративним позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов’язання здійснити виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни.

Свої  вимоги обґрунтовує тим, що він віднесений до категорії дітей війни і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але відповідач такі виплати не проводив.   

У позові просив відновити передбачений законом строк звернення до суду, визнати неправомірною бездіяльність відповідача по ненарахуванню належної їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії в Україні за віком та зобов’язати відповідача здійснити йому зазначене нарахування пенсії за період з 09.07.2007 року та зобов’язати відповідача проводити відповідні виплати щомісячно в подальшому.

У позові просив відновити передбачений законом строк звернення до суду, оскільки строк було пропущено з поважних причин -  а саме ним було подано позовну заяву до суду 02 вересня 2010 року в порядку цивільного судочинства, проте у зв’язку із змінами законодавства у відкритті провадження по справі було відмовлено ухвалою суду. Зазначена категорія справ підлягає розгляду з 09.09.2010 року в порядку адміністративного судочинства. Статтею 257 Цивільного Кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по ненарахуванню належної йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії в Україні за віком та зобов’язати відповідача здійснити йому зазначене нарахування пенсії за період з 09.07.2007 року та зобов’язати відповідача проводити відповідні виплати щомісячно в подальшому.

Представник позивача у встановлений строк не надав суду заяву про визнання ним позову, заперечення на позов також не представив. За таких підстав відповідно до п. 2 ч 5 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу на підставі представлених позивачем обставин.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою судді від 23.09.2010 року позивачеві  було  відмовлено у відкритті провадження у справі, в зв»язку з тим, що справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, на підставі рішенням Конституційного Суду України №19рп-/2010 від 09.09.2010 року у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1691-VI.

Тобто зазначена категорія справ відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України №19рп-/2010 від 09.09.2010 року повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Згідно вищенаведеного, позивач, врахував положення ухвали судді та звернувся до суду 12.05.2011 року в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала, згідно ст. 100 КАС України.

Позивачем в якості поважності причини пропуску строку наведено, що ним було звернуто позовну заяву в порядку цивільного судочинства, строк позовної давнини відповідно до діючого законодавства за даною категорією справ встановлений - три роки.

Згідно роз’яснень Вищого Адміністративного суду України від 13.10.2010 року, звернення особи до 9 вересня 2010 року до місцевого загального суду з позовною заявою в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, яка не була розглянута у зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 9 вересня 2010 року №19-рп/2010 у  справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

В зв”язку з чим, вважаємо причину пропуску строку звернення до суду поважною та відновлює позивачеві строк для звернення до суду з позовними вимогами заявленими у адміністративному позові.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, та яким на час закінчення Другої світової війни / 2 вересня 1945 року/ було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м. Макіївки та отримує пенсію.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %   мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили  працездатність, визначеного законом.   

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік »з метою приведення окремих норм законів у відповідності із цим законом , на 2007 рік зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у спpaвi № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України визначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України  на 2007 рік» не можуть скасовуватись чи  змінюватися обсяги прав i обов'язків, пільг, компенсацій i гарантій громадян , передбачених іншими законами України , не можуть вноситися зміни , зупинятися дія чинних законів України , а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання  відносин , що є предметом інших законів України.

Виходячи iз зазначеного за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пeнcії на 30 % мінімальної пeнciї за віком.   

Враховуючи, що позивачеві у 2007 році відповідачем сплачувалося підвищення до пенсії с 01.01.2007 року у розмірі 19 грн., з 01.04.2007 року –20.30 грн., з 01.10.2007 року –20.55 грн., суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити донарахування та виплату  щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України   від 22 травня 2008 року    N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.     

Таким чином позивач з 22 травня 2008 року і до 31 грудня 2008 року, як дитина війни також має право на отримання підвищення пeнcії на 30 % мінімальної пeнciї за віком.

Враховуючи, що позивачеві у 2008 році відповідачем сплачувалося підвищення до пенсії з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн., суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити донарахування та виплату  щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

Позовні вимоги  позивача   про сплату  несплаченої суму підвищення до пенсії за 2009 рік також підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( у редакції від 18 листопада 2004 року, чинній у 2009 році, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

Частиною 1 статті 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн. (Стаття 58 України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”).   

Частиною 5 ст. 1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646-VІ від 20.10.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року встановлений у розмірі 573 грн.   

Згідно довідки Управління  Пенсійного Фонду в Совєтському районі м. Макіївки позивачеві щомісячна надбавка до пенсії, як дитині війни, сплачується з 01.01.2009 року по теперішній час у розмірі 49 грн. 80 коп.   

Враховуючи, що позивачеві у 2009 році відповідачем сплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 49 грн. 80 коп. щомісяця, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити донарахування та виплату  щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 01 липня –48,20 грн., з  01 жовтня –49,80 грн.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України»від 30.04.2010 р.. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р.  на одну  особу для осіб, які втратили працездатність  встановлений у розмірах : з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено, що розміри  соціальних  гарантій на 2010 рік, що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

З урахуванням вимог   Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»від 27.04.2010 р. № 2154-VI,   з 01.01.2010 р.  відповідач  виплачує позивачу, як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах у розмірі 49,80 грн.  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.   

За період з 01.01.2010 року відповідачем нарахована та виплачена  позивачу щомісячна державна допомога  по 49,80 грн. щомісячно.   

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що  відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.   

Керуючись ст. ст. 2-154, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167,183-2, 185-186,  Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя-   

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до  управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки  про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та починаючи з 22.05.2008 року задовольнити.   

Визнати противоправною  бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області по не нарахуванню та невиплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та починаючи з 22.05.2008 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області здійснити нарахування  та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та починаючи з 22.05.2008 року та подальшою виплатою на період дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається  до  Адміністративного Апеляційного суду Донецької області через Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області протягом десяти днів  з  дня її проголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала учать але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                               О.А.Слабкіна