26.01.2011

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа №2-535/11

                                                                                                                          Категорія 26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Котешко Л.Л.

при секретарі –Лактіоновій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Нахімовського районного суду м. Севастополя із позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього суми боргу в розмірі 36 400,00 грн. та 7912,90 грн., а також 3% річних від простроченої суми боргу.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що між ним та відповідачем укладено договір позики, про що складено розписку від 15.05.2007 року, згідно якої відповідач позичив в позивача суму 36 400,00 грн., які зобов’язався повернути в строк до 15 травня 2008 року. Окрім цього, 22.06.2007 року відповідач знов позичив в позивача суму в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 7912, 90 грн., про що було складено розписку від 22.06.2007 року, які зобов’язався повернути в строк до 22.07.2007 року. Однак, в порушення взятих на себе зобов’язань, ухиляється від вчинення відповідних дій, у зв’язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача суму боргу та проценти за прострочення виконання зобов’язань в розмірі 4906, 11 грн.  

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 36 400,00 грн. та 1000 доларів США, що еквівалентно 7912,90 грн., а також 3% річних від простроченої суми боргу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату і час сповіщався належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність не подавав, у зв’язку з чим, враховуючи заяву позивача, у відповідності до ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши всі представлені докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2007 р. ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 у борг суму в розмірі 36 400,00 грн. та зобов’язався повернути їх в строк до 15.05.2008 року, що було оформлено розпискою від 15.05.2007 р. Після цього, 22.06.2007 року відповідач знов позичив в позивача суму в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 7912, 90 грн., про що було складено розписку від 22.06.2007 року, які зобов’язався повернути в строк до 22.07.2007 року.

В силу ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, —незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було укладено 15.05.2007 р. та 22.06.2007 р. договір позики, на підтвердження якого було складено розписку від 15.05.2007 р. та 22.06.2007 р.

Виходячи з того, що згідно ч. 2 ст. 545 Цивільного кодексу України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його боржникові, суд розцінює наданий позивачем (кредитором у зобов’язанні) оригінал розписки від 15.05.2007 р. та від 22.06.2007 р., як належний доказ неповернення відповідачем спірних грошових коштів.

За загальним правилом, закріпленим у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Визначений сторонами строк повернення позики сплинув 15.05.2008 р. За таких підстав суд дійшов висновку про необхідність судового захисту прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає оплаті у гривнях, визначається відповідно до офіційного курсу, встановленому на день платежу.   

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи у розписці від 15.05.2007 року на суму 36 400 грн., строк повернення боргу був обумовлений сторонами 1 рік, тобто 15.05.2008 року, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача суму з 3% річних за період з 16.05.2008 року по 25.01.2011 року, згідно розрахунку.

3% річних від суми боргу у період з 16 травня 2008 року до 25 січня 2011 року складає 2946,90 гривень: 230 днів 2008 р. + 365 днів 2009 р. + 365 днів 2010 р., 25 днів 2011 р. * 36 400 грн.*3 річних/ 365/100.

Як вбачається з матеріалів справи у розписці від 22.06.2007 року на суму 1 000 доларів США, що еквівалентно 7912,90 грн., строк повернення боргу був обумовлений сторонами 1 місяць, тобто 22.07.2007 року, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача суму з 3% річних за період з 23.07.2007 року по 25.01.2011 року, згідно розрахунку.

3% річних від суми боргу у період з 23 липня 2007 року до 25 січня 2011 року складає 833,78 гривень: 162 днів 2007 року + 365 днів 2008 року + 365 днів 2009 року + 365 днів 2010 року + 25 днів 2011 року* 7912,90 грн. * 3 річних/ 365/100.

Враховуючи, що сума боргу на час звернення позивача до суду складає 36 400 грн. та 1 000 доларів США, що еквівалентно 7912, 90 грн., 3% річних від суми боргу 3780, 68 грн. на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 48 093,58 грн.

Оскільки позивачем була заявлена сума, що підлягає стягненню в розмірі 49219, 01 грн. та було сплачено судовий збір в розмірі 439, 00 грн., з позивача підлягає стягненню в дохід держави сума судового збору в розмірі 53, 19 грн.

Крім того, згідно ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 480,94 грн.

На підставі ст.ст. 526, 526, 530, 533, 545, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 169, 212-215, 224-226, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 48 093,58 грн., що складає - 44312, 90 грн. сума боргу, 3780, 68 грн. 3% річних від суми боргу, а також судовий збір в розмірі 480,94 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн., а всього –48694, 52 грн.  

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 53, 19 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту отримання його копії апеляційної скарги.

Суддя  підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя Нахімовського районного

суду міста ОСОБА_3 Котешко