Справа № 1-122/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2011 р.                                         смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Рудніцького В.А.,

при секретарі – Сухіні Н.В.,

за участю  прокурора – Давиденко О.О.,

адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в смт.Комінтернівське справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого;

у скоєнні  злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В період з 20 по 30 вересня 2010 року в денний час ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, маючи намір на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав гроші в сумі 500грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на вищевказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєнні злочину в об’ємі пред’явленого обвинувачення та пояснив, що в кінці вересня 2010 року, точної дати він не пам’ятає, в денний час він прийшов до свого знайомого ОСОБА_4 з метою пограти в комп’ютерні ігри. Під час гри в комп’ютер він звернув увагу на пакет в якому він побачив декілька грошових купюр. Дочекавшись доки ОСОБА_4 вийшов з кімнати, він підійшов до пакету та достав з нього одну купюру номіналом 100грн. та дві купюри номіналом 200грн., які поклав до себе в кишеню та знов сіл грати у комп’ютер. Через деякий час в кімнату зайшов ОСОБА_4 та він зібрався та пішов додому. 21 листопада 2010 року до нього, з приводу крадіжки грошей у ОСОБА_3, приїхали працівники міліції в ході розмови з якими він зізнався у скоєнні злочину.

         У вчиненні злочину щиро розкаявся.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.            

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

         Відповідно до статті 12 КК України вчинений ОСОБА_2 злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

         При призначенні покарання суд враховує особу підсудного та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.  

 Підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, згідно характеристики з місця проживання характеризується позитивно.

 Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного, є щире розкаяння у вчиненні злочину.

 Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

          З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого злочину та особи підсудного, суд вважає, що покарання підсудному повинно бути призначене в межах санкції ст. 185 ч.1 КК України у вигляді штрафу.

Речових доказів та судовий витрат по справі немає.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_2 завданих матеріальних збитків підлягає залишенню без розгляду, так як в ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_2 відшкодував потерпілому ОСОБА_3 завдані ним матеріальні збитки в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили – залишити підписку про невиїзд з місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_2 завданих матеріальних збитків - залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області в 15-дений термін з дня його проголошення.

Суддя:В. А. Рудніцький