_____________________________________________________________________________________

Справа№ 2-а-2214/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011  рокуКиївський районний суду м.Одеси у складі:

                          головуючого-судді Коваленко О.Б.

                          за участю секретаря -Маценко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги  протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну соціальну допомогу,

                                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в якому просить визнати відмову у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов’язати нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу, мотивуючи це тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.

З посиланням на приписи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач  стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує його законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»також визнано неконституційними.

У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивачка стверджує, що їй не доплачено за період 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з  січня 2011 року  по цей час включно.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2011 року позовну заяву ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання відмови відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –безпідставною та нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати за періоди  з 01 січня 2009 року- 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 05 листопада 2010  року залишено без розгляду.

При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав позивача в межах встановленого статтею 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином, надала до суду заяву, якою просить справу слухати у її відсутності. Суд вважає матеріали повними та достатніми для вирішення справи за відсутністю позивачки.

Представник відповідача –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав суду заперечення проти позову, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності в судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

            Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.

Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Суд приймає до уваги, що позивачка звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної дороги дитини війни 05 травня 2011 року.

З урахуванням постановлення судом ухвали від 20 червня 2011 року про залишення  позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання  відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з  01 січня 2009 року – 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 05 листопада 2010  року протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити  невиплачену державну соціальну допомогу  залишено  без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 05.11.2010 року до 05.05.2011 року –тобто до дати звернення до суду позивача з адміністративним позовом.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої позивачу додаткової виплати у 2010 роках у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, і тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 18.04.2011  року у нарахуванні і виплаті позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 05.11.2010 року до 05.05.2011 року з урахуванням виплачених сум.

Суд також вважає, що слід зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь позивача невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни  виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 05.11.2010 року до 05.05.2011  року з урахуванням виплачених сум.

У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст.  22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року,   ст.ст. 7, 9, 11, 13, 41, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256  КАС України, суд, -

                                                                         ПОСТАНОВИВ:

         Адміністративний позов ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання  відмови у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу –задовольнити.

         Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо виплати ОСОБА_1  державної соціальної допомоги дитини війни за період з 05.11.2010 року до 05.05.2011  року.

          Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 05.11.2010 року до 05.05.2011 року з урахуванням виплачених сум за даний період.

          Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.

          Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом  частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Суддя                                                                      Коваленко О.  Б.