Справа № 22-ц-1055/2011
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Девляшевського В.А., Ясеновенко Л.В.
секретаря Юрків І.П.
з участю апелянта ОСОБА_2
представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Косівського районного суду від 05 травня 2011 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
в с т а н о в и л а:
у березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 21.05.2010 року Косівським районним судом видано виконавчий лист про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 79 283,70 грн. за кредитним договором № 254089-CRED від 03.10.2008 року згідно рішення Косівського районного суду від 10 лютого 2010 року. Виконавчий лист знаходиться на виконанні у відділі ДВС Косівського районного управління юстиції. Його обов’язок боржника по цьому виконавчому листу відсутній, оскільки в укладеному ним зі стягувачем договорі поруки № 254089-CRED від 03.10.2008 року зазначено, що він бере на себе обов’язки поручителя за кредитним договором № 254089 від 3 вересня 2008 року, що не може бути тотожним зобов’язанням за кредитним договором № 254089-CRED від 03.10.2008 року. На даний час по спірному виконавчому листі з нього безпідставно утримано на користь стягувача 1025,30 грн. Тому просив визнати виконавчий лист № 2-99/10 від 21.05.2010 року таким, що не підлягає виконанню з ОСОБА_2 та зобов’язати стягувача повернути йому одержані 1025,30 грн. за вказаним виконавчим листом.
Ухвалою Косівського районного суду від 05 травня 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд, за відсутності обов’язку боржника, визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Оскільки він жодного зобов’язання за кредитним договором № 254089-CRED від 03.10.2008 року на себе не брав, то його обов’язок за виконавчим листом № 2-99 від 21.05.2010 року відсутній. Судом не визначено підстави виникнення у нього зобов’язання перед стягувачем, а посилання суду на не оскарження ним рішення Косівського районного суду від 10 лютого 2010 року, за яким видано виконавчий лист, не є підставою для відмови у задоволенні його заяви, оскільки при цьому порушено завдання цивільного судочинства, визначені у ст. 1 ЦПК України. Тому просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити ухвалу, якою змінити виконавчий лист № 2-99 від 21.05.2010 року, як такий що не підлягає виконанню ОСОБА_2 та виключити його із числа боржників.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали, представник ПАТ КБ «Приват Банк» доводи апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначені ч. 4 ст. 369 ЦПК України. Ними є: видання виконавчого листа помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що виданий на підставі рішення Косівського районного суду від 10 лютого 2010 року виконавчий лист відповідає вимогам ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, а твердження ОСОБА_2 про те, що з нього не повинно проводитись стягнення по виконавчому листу, оскільки він договору поруки із стягувачем не укладав і зобов’язання на себе не брав, спростовується дослідженими доказами.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Виконавчий лист № 2-99/2010 від 21.05.2010 року виданий на підставі рішення Косівського районного суду від 10 лютого 2010 року, яке набрало законної сили.
Згідно рішення суду постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 79 283,70 грн. за кредитним договором № 254089-CRED від 03.10.2008 року.
Договір поруки № 2540898-CRED від 03.10.2008 року підписаний поручителем ОСОБА_2 та в судовому порядку недійсним не визнавався.
Посилання апелянта на відсутність його обов’язку за оскаржуваним виконавчим листом колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом ч. 4 ст. 369 ЦПК України відсутність обов’язку боржника пов’язана з добровільним виконанням боржником чи іншою особою рішення суду, чого з матеріалів справи не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду.
За таких обставин суд першої інстанції правильно застосував процесуальну норму та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Косівського районного суду від 05 травня 2011 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Девляшевський В.А.
Ясеновенко Л.В.