Справа № 22-ц-1027/2011
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.,
суддів Бойчука І.В., Перегінець Л.В.
секретаря Сурмачевської У.С.
з участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Кривопільської сільської ради, ОСОБА_4 про поновлення строку на оскарження та визнання нечинним рішення Кривопільської сільської ради від 18 грудня 2001 року про надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 18 травня 2011року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про поновлення строку на оскарження рішення Кривопільської сільської ради від 18.12.2001 року, яким ОСОБА_4 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1046 га для будівництва та обслуговування будівель, та визнати нечинним дане рішення, оскільки спірною землею він користувався з 1984 року і цю земельну ділянку у нього ніхто не вилучав.
Рішенням Косівського районного суду від 18.05.2011 року в позові ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження та визнання нечинним рішення Кривопільської сільської ради від 18.12.2001 року про надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки в розмірі 0,1046 га - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу якій посилається на те, що воно є незаконним і необґрунтованим. В нього взагалі виникає сумнів
про існування оскаржуваного рішення про надання ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, оскільки в сільській раді відсутні протоколи сесії сільської ради, де б розглядалося дане _____________________________________________________________________________
Справа № -22-ц- 1027/2011р. Головуючий у 1 інстанції - Крилюк М.І.
Категорія 45 Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
питання. Також суд помилково прийшов до висновку що він безпричинно пропустив строк звернення до суду, оскільки вже п’ять років спірне питання є предметом розгляду в різних судових інстанціях. Тому просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному об’ємі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши апелянта та його представника, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено що відповідачу ОСОБА_4 на підставі рішення Кривопільської сільської ради від 18.12.2001 року було видано державний акт серії І-ІФ № 030501 на земельну ділянку площею 0,1046 га, що знаходиться в с. Кривопілля Верховинського району. На даний час власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі - продажу від 01.06.2006 року є ОСОБА_5, якій видано державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Також судом першої інстанції встановлено що рішенням Верховинського районного суду від 16.08.2007 року було підтверджено законність видачі державних актів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку і дане рішення вступило в законну силу.
Не знайшло свого підтвердження твердження позивача про те, що спірною земельною ділянкою він користувався з 1984 року, оскільки жодного документа, який би посвідчував право власності чи право користування ним даною земельною ділянкою, ним не надано.
Оскільки позивач суду не надав жодних доказів що ОСОБА_4 у 2001 році виділялася у власність чи користування спірна земельна ділянка з порушенням чинного земельного законодавства, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право власності на земельну ділянку та право постійного користування, згідно ст. 126 ЗК України, посвідчується державними актами.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення вказав дві підстави відмови у задоволенні позову, а саме – безпідставність, та пропуск позивачем строку звернення до суду, при цьому посилаючись на норми ЗК України в редакції 2001 року, які набрали чинності тільки в 2004 році.
Крім цього суд у рішенні зіслався на ст.ст.655-656 ЦК України, хоча питання щодо визнання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки не ставилося і не розглядалося.
Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права виходячи із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи спірне рішення про передачу у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, розміром 0,1046 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в с. Кривопілля Верховинського району прийнято 18.12.2001 року, тобто під час дії ЗК України в редакції 1990 року.
Відповідно до ст.17 ЗК України( в редакції 1990 р.), яка діяла на час ухвалення рішення Кривопільської сільської ради, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність проводиться радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки, за заявами громадян. В такому ж порядку надавалися земельні ділянки у користування громадянам згідно ст. 19 ЗК України (в ред.1990 р.).
Відповідно до ст.ст. 22 та 23 ЗК України (в ред. 1990 р.), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право, а таким документом є державний акт, який видається сільською радою.
На час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, апелянтом не надано жодних доказів, які б посвідчили правомірність користування спірною земельною ділянкою апелянтом, тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, однак неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Оскільки у позивача немає суб’єктивного права, про захист якого він просить, тому воно і не порушувалось, то колегія суддів приходить до висновку що в позові йому слід відмовити не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Косівського районного суду від 18 травня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до Кривопільської сільської ради, ОСОБА_4 про поновлення строку на оскарження та визнання нечинним рішення Кривопільської сільської ради від 18 грудня 2001 року про надання у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1046 га відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
І.В. Бойчук
Л.В. Перегінець