Судове рішення #16465129

Справа №  11-292/2011  

Категорія  ст. 296 ч. 4 КК України

Головуючий у 1 інстанції  Міськевич О.Я.  

Суддя-доповідач  Фіцак Т.Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року                                                                      м. Івано-Франківськ


Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого : судді                     Фіцака Т.Д.,

суддів                                                   Кукурудза Б.І., Поповича С.С.,

секретаря                                                   Шемрай Г.А.

з участю          прокурора                                         Грищука В.І.

представника потерпілих          

адвоката                                                    ОСОБА_2                    

                    законних представників                     

                    неповнолітніх потерпілих                    ОСОБА_3, ОСОБА_4

засуджених                                        ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисника                                         ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_9, та прокурора який брав участь у розгляді справи  судом першої інстанції  на вирок Надвірнянського районного суду від 30 березня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком                               ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець с.Фитьків, вул. С.Стрільців, б/н. Надвірнянського району, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, працюючого по тимчасовим заробіткам, освіта незакінчена вища, студент 6 курсу Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії при Президентові України, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, громадянин України, не судимий,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, уродженець та житель АДРЕСА_2, освіта незакінчена вища, студент шостого курсу Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії при Президентові України, не працюючий, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, громадянин України, не судимий,

засуджені за ч. 4 ст. 296 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджених від відбування значеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.

Згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України на засуджених покладено певні зобов’язання.

Цивільний позов ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 –2500 грн. завданої моральної шкоди, а також 3050 грн. витрат за надання правової допомоги адвоката.

Цивільний позов ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 - 1500 грн. моральної шкоди, а також 3050грн. витрат на витрат за надання правової допомоги адвоката.

Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 17 листопада 2009 року біля 21 год. 30 хв. підсудні знаходячись в АДРЕСА_2 біля власного будинку по АДРЕСА_2, побачили на спортивному майданчику Фитьківської загально-освітньої школи 1-3 ступенів, яка розташована поряд з будинком останніх, неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які приїхали на мопедах з товаришами ОСОБА_10 і ОСОБА_11  з  метою проявити зверхність,  з хуліганських  спонукань  погрожуючи

дерев'яними бітами, які заздалегідь заготовили підійшли до спортивного майданчика. Однак останні злякавшись їх втекли мопедах. Продовжуючи злочину діяльність підсудні ОСОБА_6 на власному автомобілі "ТОYОТА RАV 4" д.н.з. НОМЕР_1. із ОСОБА_5 наздогнали по вул. Зелена в с.Фитьків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та зупинили мопед перегородивши їм автомобілем дорогу.

Вийшовши з автомобіля, підсудний ОСОБА_6 безпричинно, з хуліганських спонукань діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер вчинених ним дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання наслідків, зневажаючи існуючі правила та норми поведінки у суспільстві, проявляючи зухвалість, зверхність, та незважаючи на вік потерпілого і неможливість захиститися наніс ОСОБА_4 удар по обличчю заздалегідь заготовленою дерев’яною битою, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді закритої травми спинки носа у вигляді порушення кісточки без зміщення, синця та саден без порушення функції носового: дихання, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В той час підсудний ОСОБА_5 безпричинно, з хуліганських спонукань, підійшов до ОСОБА_3 наніс йому удар рукою по обличчю, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді синця правої орбітальної ділянки, що згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 вистрибнувши з мопеда намагався втекти. Однак, ОСОБА_5 продовжуючи злочинні діяння, не припиняючи своїх хуліганських дій наздогнав ОСОБА_3 проявляючи особливу зухвалість зверхність, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, зневажаючи існуючі норми поведінки у суспільстві, незважаючи на вік потерпілого і неможливість захиститися наніс ОСОБА_3 два удари по спині заздалегідь заготовленою дерев'яною битою, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді синця задньої поверхні грудної клітки, що згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до легких тілесних ушкоджень.

В поданих апеляціях:

- законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3- ОСОБА_8 посилається на те, що судом не взято до уваги те, що засуджені за скоєні злочини не розкаялись, не відшкодували потерпілим заподіяну шкоду. Просить вирок суду скасувати та винести новий вирок, яким призначити підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5 більш суворе покарання в межах ч. 4 ст. 296 КК України, без застосування ст. 75 КК України.

- законний представник неповнолітнього  потерпілого ОСОБА_4- ОСОБА_9 посилається на те, що судом не взято до уваги те, що засуджені за скоєнні злочини не розкаялись, не відшкодували потерпілим заподіяну шкоду. Просить вирок суду скасувати та винести новий вирок, яким призначити підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5 більш суворе покарання в межах ч. 4 ст. 296 КК України, без застосування ст. 75 КК України.

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції  посилається на те, що призначене судом покарання не є достатнім та необхідним для виправлення засуджених та не сприятиме попередженню нових злочинів внаслідок його м’якості. Просить вирок суду скасувати та винести новий вирок, яким призначити підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5 більш суворе покарання в межах ч. 4 ст. 296 КК України, без застосування ст. 75 КК України.

В ході судового слідства підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дали пояснення, що розкаюються у вчиненому, шкоду відшкодували, вину свою визнають, просять вирок залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді, прокурора,  законних представників неповнолітніх потерпілих, представника неповнолітніх потерпілих, які просили вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити підсудним більш суворе покарання, засуджених та їх захисника, які просять залишити вирок в суду першої інстанції в силі, провівши судове слідство в частині дослідження доказів щодо призначення покарання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду  повинен бути  законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засуджених стверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка.

Не оспорюючи кваліфікації дій засуджених, апелянти в апеляціях посилаються на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок  м’якості, вважають, що покарання повинно бути більш суворішим, реальним без застосування ст. 75 КК України.  

Відповідно до  ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, та з врахуванням ступеня тяжкості  вчиненого злочину, особи винного  та обставини, що  пом’якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи засудженим покарання суд першої інстанції належним чином врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого з врахуванням  індивідуального характеру в даному випадку.

Також в силу ст. 66   КК України судом першої інстанції визнано пом’якшуючими обставинами,  що підсудні  вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, щире каяття у вчиненому, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим, хоч під час апеляційного розгляду встановлено, що шкоду відшкодовано повністю, про що ствердили законні представники потерпілих, а також те що у кожного з них на утриманні є малолітня дитина.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи наведене в сукупності колегія суддів приходить до висновку , що   суд першої інстанції  прийшов до правильного висновку про можливість  виправлення засуджених без відбування покарання, та застосував  до них  ст. 75 КК України, призначивши покарання в межах санкції ст. 296 ч.4 КК України з встановленням іспитового строку.

       Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляцій, вважає їх необґрунтованими, а призначене покарання судом першої інстанції необхідним  й достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

              Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Надвірнянського районного суду від 30 березня 2011 року щодо ОСОБА_6  та ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляції законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_9, та прокурора який брав участь у розгляді справи  судом першої інстанції залишити - без задоволення.

Головуючий                                                                                                     Т.Д. Фіцак

Судді:                                                                                                              Б.І. Кукурудз

                                                                                                              С.С. Попович

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація