Справа № 22-ц-1744/2011    Головуючий у I інстанції –Олійник В.П.

Категорія –цивільна    Доповідач - Бойко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 року

22 червня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБойко О.В.

суддів:Квача М.О., Лазоренка М.І.

при секретарі:Зіньковець О.О.

за участю:представника відповідача ПАТ „Банк-Демарк”

Оніщенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ніжинського  міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до відділу Державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_7, Публічного акціонерного товариства „Банк-Демарк” про звільнення майна з-під арешту, виключення майна з опису,

в с т а н о в и в:

Оскаржуваним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог  відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і винести нове рішення, оскільки воно є незаконним, необгрунтованим та судом неправильно були застосовані норми матеріального права. Апелянт зазначає, що при ухваленні рішення суду слід було би звернути увагу на положення ст.578 ЦК України, згідно з якою майно, що є у спільній власності, може бути передано у заставу лише за згодою всіх співвласників, а тому спірний будинок не може бути предметом іпотеки відповідно до ст.ст.5,8 Закону України „Про іпотеку”. Крім того, суд не взяв до уваги, що при укладенні договору були порушені норми ч.2,3 ст.8 Закону України „Про іпотеку”, ст.65 Сімейного кодексу України, так як нотаріально посвідчена її згода на передачу майна в іпотеку відсутня, незважаючи на те, що вона мала право на цей будинок, хоча воно і не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який просив відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 308  ЦПК України апеляційний суд відхиляє  апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо  визнає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального  і процесуального права.

         Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

В позовній заяві ОСОБА_6 просила виключити Ѕ частину житлового АДРЕСА_1 в м. Ніжині з акту опису майна, складеного ВДВС Ніжинського МРУЮС, від 26 серпня 2010 року та звільнити її з-під арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником Ѕ частини цього будинку, а в зв”язку з описом та арештом будинку порушуються її права.                                                                                                                                                                       

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок є предметом договору іпотеки, який не визнаний недійсним, а позивач, зареєструвавши з 06 грудня 2010 року право власності на Ѕ частину будинку, що знаходиться в іпотеці, набула статус іпотекодавця і несе всі його обов”язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на частину будинку, як предмета іпотеки.

          Апеляційний суд погоджується з висновком суду 1 інстанції з наступних підстав.

          Відповідно до ч.1,2 ст.23 Закону України „Про іпотеку” у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведене інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодержавця і має всі його права і несе всі його обов”язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Суд 1 інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачка після набуття права власності на частину будинку, набула статус іпотекодавця з усіма обов”язками за іпотечним договором, який був укладений до набуття нею права власності.

Посилання апелянта на норми ст.ст.5,8 Закону України „Про іпотеку”, ст.65 Сімейного кодексу України щодо відсутності її згоди на передачу будинку в іпотеку не може бути взяте судом до уваги, оскільки договір іпотеки є дійсним і з урахуванням норми ст.23 Закону України „Про іпотеку” дана обставина не дає підстав для виключення частини будинку з акту опису й арешту майна.                                                                                                                                                                                            

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.

          Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: