УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 року м.Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва - Сілкова І.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року,-
Встановила:
Цією постановою ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно постанови, ОСОБА_1 29.10.2010 року о 14 год. 25 хв. керував автомобілем «ЗАЗ – TF69YO», державний номерний знак НОМЕР_1, по бульвару Шевченка в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей. Від проходження, у встановленому законом порядку, медичного огляду на стан алкогольного сп»яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду від 14.12.2010 року як незаконну, оскільки в порушення вимог ст. 268 КУпАП справу було розглянуто без його участі, що судом не були враховані обставини, які пом»якшують відповідальність, а саме його щире каяття і те, що раніше до адміністративної відповідальності він не притягувався.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням в якому зазначає про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови і просить поновити йому цей строк, оскільки судові повістки він не отримував і про існування постанови суду йому стало відомо лише 14.04.2011 року.
_______________________
Справа №33/2690/812/2011
Доповідач: Сілкова І.М.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 294 КУпАП, вважаю можливим його поновити, оскільки пропущений він був з поважних причин.
Доповівши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1, вислухавши його пояснення, який уточнив свої апеляційні вимоги і просив змінити постанову суду в частині накладення на нього адміністративного стягнення, замінивши вид стягнення на штраф; перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи поданої апеляції, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. .
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху є обґрунтованим, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.10.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп»яніння і від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп»яніння відмовився; його особистими поясненнями в яких він не заперечував вживання алкогольних напоїв на дні народження дитини (а.с.1), а тому вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ст. 130 ч.1 КУпАП.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, вважаю, що при розгляді матеріалів адміністративної справи, судом належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи, яким суд дав належну оцінку і ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, суд, з урахуванням характеру і обставин вчиненого правопорушення, даних про його особу та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування чи зміни в частині накладення стягнення, не вбачаю, оскільки визначена судом міра відповідальності в даному випадку, навіть з урахуванням тих пом»якшуючих обставин, на які ОСОБА_1 посилається у своїй апеляції, буде більш ефективною мірою, ніж адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України, суддя -
П О С Т А Н О В И Л А :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14.12.2010 року.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст.130 ч.1 КпАП України – залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова