АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
_____________________________ у м. Феодосії__________
Справа № 22-а-1003-Ф/07 Головуючий суду першої інстанції Кіт М. В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.,
Мудрової В. В.
при секретарі Цендрі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії матеріали справи адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1до судді Ленінського районного суду АР Крим - Зверева Георгія Степановича про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 23 березня 2007 року про відмову у відкритті провадження,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 23 березня 2007 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1. до судді Ленінського районного суду АР Крим - Зверева Г.С. про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування з направленням справи до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушенні конституційні норми. Апелянт зазначає, що вона зверталася до суду для оскарження неправомірних дій відповідача як судді - суб'єкта владних повноважень, відтак її позов має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Суддя Ленінського районного суду АР Крим - Зверев Г. С. подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить розглянути справу за його відсутністю та оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Вказує те, що з ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 23 березня 2007 року він згоден.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив із того, що дії суддів, вчинені не при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. звернулася до суду з адміністративним позовом до судді Ленінського районного суду АР Крим (а.с. 15-20), якій зводиться до розгляду адміністративного позову на дії судді, які пов язані із
2
здійсненням правосуддя у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в якості обов'язкової ознаки суб'єкта владних повноважень передбачено здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства.
У рішенні Конституційного суду від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що, оскільки порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України, процесуальні акти і дії суддів першої інстанції, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Виходячи з цього, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосудця, не може бути відповідачем у справі, крім випадків, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосудця.
Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить правових підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 195, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 23 березня 2007 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.