АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Притуленко О.В., суддів Соболюка М, М. , Мудрової В. В., при секретарі: Цендра О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення завдатку, моральної шкоди та повернення майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2про стягнення подвійної суми завдатку у сумі 10000 доларів США, моральної шкоди у сумі 10000 грн. та повернення йому майна. Вимоги позову обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачкою буда досягнута домовленість про придбання квартири АДРЕСА_1за 15 000 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язання по купівлі-продажу позивач передав відповідачці завдаток у сумі 5000 доларів США, про що була складена розписка від 2 квітня 2006 року. Решту суму ОСОБА_1. повинен був сплатити після нотаріального посвідчення вказаного правочину. Однак відповідачка відмовилася оформляти договір купівлі-продажу зазначеної квартири та не повернула завдаток, посилаючись на те, що за період між передачею завдатку та належного оформлення документів на квартиру ціни змінилися та квартира коштує дорожче. Після того як позивач сплатив завдаток, відповідачка запропонувала йому перевести свої речі до квартири, що ним було зроблено. Позивач звертався до ОСОБА_2з проханням повернути йому майно, однак в цьому йому було відмовлено. Крім того, ОСОБА_1. Вважає, що неправомірними діями відповідачки йому було завдано моральну шкоду, через те, що він не може придбати собі квартиру, у якій би зміг проживати зі своєю майбутньою дружино та її дітьми, і яку оцінює у 10000 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 13 грудня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1. про стягнення завдатку та моральної шкоди було відмовлено в повному обсязі. Додатковим рішенням того ж суду від 16 березня 2007 року також відмовлено у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про
повернення майна.
Справа № 22-ц-750-Ф/2006р. Головуючий у першій інстанції
Копилян В.А. Суддя-доповідач Мудрової В.В
2
ОСОБА_1. не погодився з вказаним судовим рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване ним рішення скасувати та ухвалити по справі нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що 02 квітня 2006 р. позивач передав ОСОБА_2завдаток у розмірі 5000 дол. США за покупку квартири, про що останньою була складена розписка, однак, 07 червня 2006 р. ОСОБА_2. відмовилася від продажу квартири і повернула ОСОБА_1. суму завдатку та додатково 100 дол. США компенсації. Крім того, суд при вирішенні справи, враховуючи те, що відповідачка не була власником всієї квартири і завдаток, який був переданий їй ОСОБА_1., не був посвідчений нотаріально, дійшов висновку, що між сторонами був фактично укладений договір позики. Судом, з урахуванням показань свідків, було встановлено, що гроші, які передавалися ОСОБА_1. ОСОБА_2були повернуті відповідачкою, і таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1. задоволенню не підлягає.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст. 570 Цивільного Кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2006 року з метою забезпечення виконання майбутнього договору купівлі-продажу належного відповідачці жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1сторони уклали договір, згідно із умовами якого позивач передав відповідачці 5 000 доларів США. Оскільки договір купівлі-продажу житла, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону ( ст. 657 ЦК України), між сторонами у справі укладено не було, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення подвійної суми завдатку обґрунтований
Також обгрунтовано суд дійшов висновку про те, що кошти, які відповідачка отримала від позивача, були повернути нею останньому. Цей висновок підтверджується: поясненнями свідка ОСОБА_3. у судовому засіданні від 13 листопада 2006 року , яка підтвердила факт передачі відповідачкою грошей позивачу у сумі 5000 та 100 доларів США ОСОБА_5. (а.с. 51 (зворотна сторона)-52). Свідок ОСОБА_5. не заперечувала факт зустрічі ОСОБА_2та пояснила те, що при передачі позивачем розписки відповідачки була присутня інша людина (а.с. 57-59).
У присутності декількох осіб ОСОБА_1. повернув добре виготовлену копію розписки про передачу позивачем грошей відповідачки, що не заперечувалось сторонами. За цим фактом ОСОБА_4. звернулася із заявою до міліції. Згідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 9 червня 2006 року, яка міститься у перевірочному матеріалі Феодосійського MB ГУ МВС України в АР Крим
№ A 1501, ОСОБА_1. категорично відмовився давати пояснення по факту передачі копії розписки ОСОБА_2.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо критичного відношення к частині пояснень свідка ОСОБА_5. відносно не повернення грошей відповідачкою, оскільки вказаний свідок проживає однією сім'єю з позивачем та його показання різняться з поясненнями самого позивача при описуванні обставин зустрічі.
За таких обставин не можна визнати обгрунтованим доводи апелянта про відсутність доказів повернення відповідачкою грошових коштів.
Крім того, в якості підстави для скасування рішення суду апелянт посилається на порушення судом норм процесуального закону, що виявилося в непроголошенні рішення у судовому засіданні. Про те, як вбачається зі змісту протоколу судового засідання від 13.12.2006 року рішення було проголошено судом. Зауваження щодо протоколу судового засідання позивач не подавав. За таких обставин колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта неспроможними.
Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права, яке ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванню всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 та 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1~ відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 грудня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.