КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2011 № 53/117
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів: Ільєнок Т.В.
Шипка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства
„Технологічна аграрна компанія об’єднана”
на рішення Господарського суду м. Києва
від 18.04.2011
у справі № 53/117 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Приватного акціонерного товариства
„Технологічна аграрна компанія об’єднана”
про стягнення заборгованості в розмірі 308 866,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_3 – дов. № 3812 від 28.02.2011
від відповідача не з’явився
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі – позивач) у березні 2011 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 308 866,50 грн. (з яких: 294 199,40 грн. основного боргу, 6 995,58 грн. інфляційних втрат, 2 140,88 грн. – 3% річних та 5 530,64 грн. пені).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.04.2011 у справі № 53/117:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 194 199,40 грн. основного боргу, 6 995,58 грн. інфляційних втрат, 2 140,88 грн. – 3% річних та 5 530,64 грн. пені, 2 588,67 грн. державного мита та 197,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- провадження в частині основного боргу в розмірі 100 000,00 грн. припинено.
Рішення суду мотивоване наступним:
- позовні вимоги в частині основного боргу є підставними та обґрунтованими;
- однак, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 100 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 ГПК України, оскільки частина боргу в сумі 100 000,00 грн. була погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду;
- вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов’язання по оплаті за виконані позивачем сільськогосподарські роботи є обґрунтованими, оскільки вартість виконаних позивачем сільськогосподарських робіт відповідачем, в порушення умов договору, своєчасно в повній сумі оплачена не була;
- розрахунок інфляційних та 3% річних визнаний судом обґрунтованим та в цій частині позов задоволено на суми, заявлені позивачем;
- вимоги в частині стягнення пені у сумі 5 530,64 грн. судом також визнані обґрунтованими та задоволені на суму, заявлену позивачем.
Приватне акціонерне товариство „Технологічна аграрна компанія об’єднана”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 162 від 24.09.2010, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2011 у справі № 53/117 та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванню обставин, що мають значення для справи, та за невідповідності висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції невірно визначено допустимість доказів, якими повинні бути доказані певні обставини, в даному випадку – виконання позивачем робіт за договором. Крім того, апелянт зазначає, що з урахуванням того, що між сторонами не було підписано акту передачі-приймання робіт за договором відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору від 26.08.2010, тому термін виконання зобов’язань відповідача по оплаті ще не настав, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача безпідставно було стягнуто інфляційні, річні та пеня.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін, як законне та обґрунтоване.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштової кореспонденції наявне в матеріалах справи). Будь-яких клопотань з цього приводу від відповідача не надходило.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (як виконавцем) та Приватним акціонерним товариством „Технологічна аграрна компанія об’єднана” було укладено договір від 26.08.2010 (копія договору – а.с.14).
Відповідно до умов названого договору виконавець зобов’язується на виробничих площах замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню сої на пальному замовника – за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені у договорі, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи. Сільськогосподарські роботи, що є предметом договору, мають бути виконані на території Житомирської та Київської областей. Мінімальний обсяг робіт (виконання робіт по збиранню сої) складає 1 350 га, норма виробітку не менше, ніж 75 га за 1 добу (розділ 1 договору).
Розділом 2 договору від 26.08.2010 встановлений наступний порядок виконання сільськогосподарських робіт:
- плановий початок робіт – 10.09.2010. За 5 календарних днів до планового початку робіт замовник остаточно уточнює терміни початку робіт із зазначенням дати та місця розташування техніки виконавця (п. 2.2);
- загальний термін виконання робіт не перевищує 18 календарних днів з дати планованого початку робіт включно, обчислення здійснюється до 24-00 години останнього дня (п. 2.3).
Ціна робіт за 1 гектар дорівнює 320,00 грн. (без ПДВ). Сума договору складає 432 000,00 грн. (п. 3.1).
Вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи із акту передачі-приймання виконаних робіт, що підписаний сторонами (п.3.2).
Згідно п.3.3 договору від 26.08.2010 оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця на підставі акту передачі-приймання робіт в термін 20 банківських днів з дати його підписання.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 року (п. 8.1).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, за період 12.09.2010-30.10.2010 позивачем було виконано, а відповідачем прийнято послуги по збиранню врожаю сої на загальну суму 444 199,40 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.11.2010 (копія - а.с.15), який підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств та прийнятий відповідачем без зауважень.
За таких обставин (з врахуванням положень п.3.3 договору від 26.08.2010) відповідач повинен був оплатити позивачу вартість наданих послуг по збиранню врожаю у сумі 444 199,40 грн. не пізніше 07.12.2010.
Проте, відповідач за виконані позивачем сільськогосподарські роботи розрахувався частково (що підтверджується наявними у справі виписками з банківського рахунку позивача та платіжними дорученнями), у зв’язку з чим станом на час подання позову у нього існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 294 199,40 грн.
У зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 08.02.2011 (а.с.27) щодо сплати основного боргу та пені строком до 11.02.2011, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, частина боргу в сумі 100 000,00 грн. відповідачем була погашена згідно платіжних доручень № 643 від 02.03.2011 та № 1225 від 04.04.2011 (а.с.а.с. 47-48) після звернення позивача з позовом до суду.
За таких обставин місцевим судом підставно та обґрунтовано провадження в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача частини основного боргу у сумі 100 000,00 грн. припинено на підставі п.11 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що:
- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;
- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 названого Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно п.5.4 укладеного сторонами договору від 26.08.2010 за прострочення оплати замовник сплачує виконавцю штрафну господарську санкцію у вигляді пені, що дорівнює облікової ставці НБУ, що нараховується на суму фактичної заборгованості.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення зобов’язань по оплаті за договором від 26.08.2010 за період з 08.12.2010 по 25.02.2011 позивачем відповідачу нараховано пеню в розмірі 5 530,64 грн. (з розрахунку облікової ставки НБУ з урахуванням наявної суми боргу), а також інфляційні втрати у розмірі 6 995,58 грн. та 2 140,88 грн. – 3% річних.
Судова колегія, перевіривши розрахунок суду першої інстанції, дійшла висновку, що з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, фактичного розміру простроченої суми та кількості днів прострочення, місцевим судом підставно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 530,64 грн. пені, 6 995,58 грн. інфляційних втрат та 2 140,88 грн. – 3% річних.
Апелянтом (відповідачем) не наведено суду достатніх доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Твердження відповідача про те, що термін виконання зобов’язань за даним договором не настав, спростовується матеріалами справи, в яких міститься підписаний та скріплений печатками повноважних представників сторін акт здачі-прийняття робіт від 09.11.2010, який відповідно до п. 3.3 договору від 26.08.2010 є підставою для оплати.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2011 у справі № 53/117.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2011 у справі № 53/117 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства „Технологічна аграрна компанія об’єднана” – без змін.
2. Матеріали справи № 53/117 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Борисенко І.В.
Судді Ільєнок Т.В.
Шипко В.В.