ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/128
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 червня 2011 року 16:20 № 2а-6022/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітус"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
№ 0002872310 від 06.04.2011 року,
за участю представників сторін:
представник позивача Марченко Н.М.;
представник позивача Приліпа М.М.;
представник відповідача Диба Ю.Д.,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
28 квітня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “Тітус” (далі –позивач, ТОВ “Тітус”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі –відповідач, ДПІ у Печерському р-ні м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002872310 від 06.04.2011 року (далі –ППР № 0002872310).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6022/11/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2011 року закінчено підготовче провадження у справі № 2а-6022/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ “Тітус” мало належним чином оформлені податкові накладні та інші документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження кожної суми, включеної до податкового кредиту, у зв’язку з чим не може нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Контрагент позивача - приватне підприємство “Мітра” (далі –ПП “Мітра”) на момент оспорюваних правовідносин було зареєстровано в ЄДРПОУ, зареєстровано в податкових органах (в тому числі платником ПДВ) і тому, на думку позивача, мало повне право і дієздатність на укладання правочинів та видачу податкових накладних, що було перевірено позивачем на момент здійснення правовідносин. Крім цього, позивач зазначив, що акт перевірки № 195/23-10/36425399 від 12.03.2011 року був прийнятий з порушенням порядку, встановленого законодавством України, без дотримання принципів обґрунтованості, розсудливості, без врахування усіх обставин справи, що мали значення для його прийняття, суперечить законодавству України, тому ППР № 0002872310, прийняте на його основі, має бути скасоване.
В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП “Мітра” за серпень 2010 року було виявлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями “Про податок на додану вартість”, в результаті чого відповідач виявив заниження податку на додану вартість на загальну суму 54 310,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року. Відповідач зазначив, що контрагент позивача ПП “Мітра” було перереєстровано без наміру здійснення підприємницької діяльності з метою використання його реквізитів та розрахункових рахунків для перерахування грошових коштів, які у подальшому готівкою знімалися із вказаних рахунків. Тому мета перереєстрації підприємства та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків. Податкова накладна, що складена ПП “Мітра”, не може бути прийнята до уваги як первинний документ, який підтверджує правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ “Тітус” суми ПДВ у розмірі 54 310,00 грн. в бухгалтерському та податковому обліку.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
В період з 03.03.2011 р. по 12.03.2011 р. посадовою особою ДПІ у Печерському р-ні м. Києва на підставі наказу начальника ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 03.03.2011 р. № 257, з урахуванням листа ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 31.01.2011 р. № 3319/7/23-321 згідно з пп. 75.1.2 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП “Мітра” за серпень 2010 року.
Перевіркою було встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями “Про податок на додану вартість” (далі –Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 54 310,00 грн.
В результаті проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено Акт № 195/23-10/36425399 від 12.03.2011 р. (далі - Акт № 195/23-10/36425399) та прийнято ППР № 0002872310, яким позивачу визначено суму грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 67 886,00 грн.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ “Тітус”, виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, Законом України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі –Закон № 996-ХІV).
Частиною 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Визначення терміну "первинний документ" наведено у ст. 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Судом встановлено, що позивач отримав від постачальника послуг належно оформлені податкові накладні, які відповідають вимогам вище вказаних норм закону.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товару (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Суми сплаченого позивачем податку підтверджені наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Відтак, суд прийшов до висновку, що порушення норм Закону № 168/97-ВР, наведені в Акті № 195/23-10/36425399, відсутні.
Крім цього, наявні в матеріалах справи копії договору № 05/08 від 05.08.2010 р., укладеного між ТОВ “Тітус” та ПП “Мітра”; видаткових накладних постачальника ПП “Мітра” одержувачу ТОВ “Тітус” № 23361608 від 16.08.2010 р., № 23362008 від 20.08.2010 р., № 23362508 від 25.08.2010 р., № 23362608 від 26.08.2010 р., № 233626082 від 26.08.2010 р., № 23363008 від 30.08.2010 р.; податкових накладних продавця ПП “Мітра” покупцю ТОВ “Тітус” № 23361608 від 16.08.2010 р., № 23362008 від 20.08.2010 р., № 23362508 від 25.08.2010 р., № 23362608 від 26.08.2010 р., № 233626082 від 26.08.2010 р., № 23363008 від 30.08.2010 р.; рахунків-фактур постачальника ПП “Мітра” одержувачу ТОВ “Тітус” № 23361608 від 16.08.2010 р., № 23362008 від 20.08.2010 р., № 23362508 від 25.08.2010 р., № 23362608 від 26.08.2010 р., № 233626082 від 26.08.2010 р., № 23363008 від 30.08.2010 р.; платіжних доручень платника ТОВ “Тітус” отримувачу ПП “Мітра” № 183 від 08.10.2010 р., № 184 від 08.10.2010 р., № 201 від 03.11.2010 р.; видаткових накладних постачальника ТОВ “Тітус” одержувачу ФОП ОСОБА_4 № РН-0000033 від 16.08.2010 р., постачальника ТОВ “Тітус” одержувачу ФОП ОСОБА_4 № РН-0000031 від 20.08.2010 р., постачальника ТОВ “Тітус” одержувачу ФОП ОСОБА_4 № РН-0000032 від 25.08.2010 р., постачальника ТОВ “Тітус” одержувачу “Меридиан Плюс /Украина/” № РН-0000029 від 26.08.2010 р., постачальника ТОВ “Тітус” одержувачу ТОВ ВКФ “Онікс” № РН-0000030 від 26.08.2010 р., постачальника ТОВ “Тітус” одержувачу ФЛП ОСОБА_5 № РН-0000034 від 30.08.2010 р.; довіреностей ТОВ “Мерідіан Плюс /Україна/” № МП0153 від 26.08.2010 р., ТОВ ВКФ “Оникс” № 780 від 20.08.2010 р.; виписок банку з 09.09.2010 р. по 21.10.2010 р.; договору № 0110-09 від 01.10.2009 р., укладеного між ТОВ “Тітус” та ТОВ ВКФ “Оникс”, та специфікації № 7 від 20.08.2010 р. до даного договору; договору поставки № В-09/870 від 10.08.2010 р., укладеного між ФЛП ОСОБА_6 та ООО “Титус”; договору поставки № З-10/871 від 10.08.2010 р., укладеного між ФЛП ОСОБА_5 та ООО “Титус”; договору № 23.10.04.26 від 26.04.2010 р., укладеного між ТОВ “Тітус” та ТОВ “Мерідіан Плюс /Україна/”; договору оренди нежилого приміщення № 14/01 від 14.01.2010 р., укладеного між ВАТ “Експериментальний механічний завод” та ТОВ “Тітус”; договору № 02/08/10 на транспортно-экспедиторское обслуживание між ФЛП ОСОБА_7 та ООО “Титус”, заявки № 1 к дог. № 02/08/10 от 02.08.10 г. на перевозку грузов автомобильным транспортом від 13.08.2010 р., заявки № 2 від 19.08.2010 р., заявки № 3 від 25.08.2010 р., заявки № 4 від 27.08.2010 р.; товарно-транспортної накладної № 16/08 від 16.08.2010 р., № 20/08 від 20.08.2010 р., № 25/08 від 25.08.2010 р., № 30/08 від 30.08.2010 р. свідчать про товарність здійснених між позивачем та ПП “Мітра” операцій, що не було спростовано податковим органом та про наступну реалізацію позивачем придбаного у ПП “Мітра” товару.
Також суд звертає увагу, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відтак, основою формування бухгалтерського, а тому й податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.
Надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.
Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась. Відповідно така господарська операція, яка фактично відбулась, і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.
Відтак, враховуючи доведення позивачем товарності здійснених з ПП “Мітра” операцій та наступну реалізацію позивачем придбаного у ПП “Мітра” товару, суд прийшов до висновку, що первинні документи, на підставі яких було сформовано податковий кредит, підтверджують господарські операції позивача з його контрагентом.
Посилання відповідача у своїх запереченнях на акт позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість ПП “Мітра” під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ “Е-Восток Україна” та ТОВ “Елфра Дисплей” суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Згідно наявних в матеріалах справи копіях постанови Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 р. у справі № 2а-9480/10/1270 за позовом ТОВ “Тітан С-2” до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.04.2011 р. у справі № 2а-9480/10/1270 за апеляційною скаргою Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 р. у справі № 2а-9480/10/1270 за позовом ТОВ “Тітан С-2” до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 р. у справі № 2а-917/11/1270 за позовом ТОВ “Востокстройград” до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську про визнання протиправними дій; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 р. у справі № 2а-920/11/1270 за позовом ТОВ “Донбасс-Углемаркет” до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську про визнання протиправними дій; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 р. у справі № 2а-923/10/1270 за позовом ТОВ “Транспортно-експедиційної компанії “Транслайн-Л” до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську про визнання дій протиправними; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 р. у справі № 2а-921/11/1270 за позовом ТОВ “Тітан С-2” до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську про визнання дій протиправними; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 р. у справі № 2а-925/11/1270 за позовом ТОВ “Максімус-С” до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську про визнання протиправними дій –факт порушення ТОВ “Е-Восток Україна” своїх податкових зобов’язань та виключення даного підприємства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців не було доведено суб’єктом владних повноважень.
На момент укладення договору позивача з контрагентом ПП “Мітра” та видачі податкових накладних, останній був зареєстрований платником податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не приймалось.
Доказів невиконання зобов’язань перед бюджетом ПП “Мітра” та притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства відповідачем не надано.
Заперечення відповідача щодо позову спростовується вищенаведеним, оскільки останній не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0002872310 від 06.04.2011 року, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду згідно з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню з Державного бюджету на його користь.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тітус" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0002872310 від 06 квітня 2011 року.
3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тітус" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова