ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/151
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку скороченого провадження)
м. Київ
17 червня 2011 року 10:10 № 2а-6515/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі Сумської
області
до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
про стягнення заборгованості у розмірі 813,84 грн.,
ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ:
Згідно частини 6 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються:
1) дата, час та місце її прийняття;
2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову;
3) ім'я (найменування) сторін;
4) предмет адміністративного позову;
5) положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов;
6) висновок суду про задоволення позову і по суті вимог;
7) розподіл судових витрат;
8) обов'язок відповідача виконати постанову негайно;
9) строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV) страхові внески для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (трудового контракту) нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. N 108/95-ВР.
Частиною 1 статті 15 Закону N 1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону N 1058-IV страхувальник, яким є відповідач, зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до пункту 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N 21-1 (далі - Інструкція), обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.5 Інструкції та відповідно до статті 4 Закону України від 26.06.1997 р. N 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 8.1. Інструкції передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до підпункту "а" пункту 8.2. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків.
Абзацом 7 пункту 8.3. Інструкції передбачено, що вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону N 1058-IV платники збору на обов’язкове пенсійне державне страхування зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону N 1058-IV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з боржника у встановленому порядку.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду, має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону N 1058-IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 67 Конституції України, ст. 14, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19, ч. 6 ст. 20, ч. 6, ч. 12 ст. 20, ч. 2 ст. 106, абз. 8 ч. 3 ст. 106, п. 5, п. 8.1., пп. "а" п. 8.2., абз. 7 п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N 21-1, п. 3, п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. N 121/2001, ст.ст. 2, 4, 6, 18, 71, 104, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі Сумської області задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк "Надра" на користь управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі Сумської області заборгованість у розмірі 813,84 грн. (вісімсот тринадцять гривень вісімдесят чотири копійки) на рахунок № 2560830230134.
3. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
4. Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Н.В. Клочкова