ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/45
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10 травня 2011 року 16:22 № 2а-14296/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
до Державної екологічної інспекції в місті Києві
про визнання протиправними дій та скасування припису,
за участю представників сторін:
представник позивача Корнага О.І.;
представник відповідача Дацько Я.О.,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
18 листопада 2009 року Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (далі –позивач, ВАТ "Мостобуд", ПАТ "Мостобуд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в м. Києві (далі –відповідач, ДЕІ в м. Києві) з наступними позовними вимогами:
1) визнати нечинним припис від 13.02.2009 р. ДЕІ у м. Києві “про усунення виявлених порушень”;
2) визнати протиправними та незаконними (нечинними) дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у м. Києві Сивоус М.І. та Павленко С.Л. щодо складання ними Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.02.2009 р.;
3) визнати нечинним та скасувати Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.02.2009 р., складений інспекторами з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у м. Києві Сивоус М.І. та Павленко С.Л.;
4) встановити факт відсутності порушення Управління механізації - ВАТ "Мостобуд" вимог ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах на території Управління механізації ВАТ "Мостобуд" за адресою вул. Чапаївське шоссе, 10, проммайданчик № 1 та за адресою вул. Нова, 1, проммайданчик № 2 у Голосіївському районі м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2009 р. суддею Степанюком А.Г. відкрито провадження у справі № 2а-14296/09/2670 та призначено справу до судового розгляду.
Окремою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 р. суддею Степанюком А.Г. дану ухвалу направлено Голові ДЕІ в м. Києві для розгляду.
Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 26.01.2011 р. на підставі пункту 2.5.15 “Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах” у зв'язку з припиненням повноважень судді Степанюка А.Г. у справі № 2а-14296/09/2670 суддю призначено повторно та передано судді Клочковій Н.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 р. справу № 2а-14296/09/2670 прийнято до провадження суддею Клочковою Н.В. та призначено судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2011 р. суд витребував від Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві матеріали, що стали підставою для відмови в порушенні кримінальної справи.
В судовому засіданні 06.04.2011 р. суддя оголосив надану представником позивача позовну заяву в порядку уточнення позовних вимог.
Позовні вимоги в останній редакції викладено наступним чином:
1) визнати неправомірними дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у м. Києві Сивоус М.І. та Павленко С.Л. щодо складання ними Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.02.2009 р.;
2) визнати неправомірними дії інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у м. Києві Павленко С.Л. щодо складання та направлення припису від 13.02.2009 р.;
3) скасувати припис ДЕІ у м. Києві від 13.02.2009 р., складений інспектором Павленко С.Л.
Провадження у справі за позовною вимогою про скасування Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складеного ДЕІ у м. Києві від 09.02.2009 р., а саме інспекторами з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у м. Києві Сивоус М.І. та Павленко С.Л., закрито ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2011 року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову позивач зазначив, що вчинені дії по очистці території підприємства від сухостою та вітровального гілля, а також виявлене інспекторами “змішування відходів” не містять ознак правопорушень, передбачених ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників в населених пунктах. Інспекторами ДЕІ у м. Києві було допущено грубе порушення вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” в частині призначення та проведення перевірок господарюючих суб'єктів. Як наслідок, представник позивача вважає такі дії відповідача в частині встановлення фактів порушень та оформлення Акту перевірки від 09.02.2009 р. неправомірними та незаконними, у зв'язку з чим даний Акт підлягає скасуванню.
В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході перевірки позивача було виявлено наступне порушення природоохоронного законодавства: змішування відходів в місцях його збору та збереження на території механічного та транспортного цеху та на території Управління. Перевіркою також було виявлено самовільне знесення та пошкодження до ступеня припинення росту 146 дерев різних порід: на проммайданчику № 1 –57 дерев, на проммайданчику № 2 –89 дерев, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників в населених пунктах.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно договорів оренди земельної ділянки від 25.04.2001 р., укладених з Київською міською радою, позивач користувався на правах оренди двома земельними ділянками, розміщеними за адресою: м. Київ, вул. Чапаївське шосе, 10 площею 2,6031 га та по вул. Нова, 1 площею 6,5674 га.
На зазначених земельних ділянках розміщені виробничі потужності (приміщення та устаткування) філії підприємства - Управління механізації.
09 лютого 2009 року в результаті проведення спеціалістами відповідача перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на зазначених земельних ділянках старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сивоус М.І. та державним інспектором Павленко С.Л. було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (далі –Акт від 09.02.2009 р.).
В даному акті спеціалістами відповідача було зафіксовано наступні порушення вимог природоохоронного законодавства: змішування відходів в місцях його збору та збереження на території механічного та транспортного цеху та на території Управління; самовільне знесення та пошкодження до ступеня припинення росту 146 дерев різних порід: на проммайданчику № 1 –57 дерев, на проммайданчику № 2 –89 дерев, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ “Про охорону навколишнього природного середовища” (далі –Закон № 1264-ХІІ) та п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників в населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 (далі –Порядок № 1045).
Листом від 13.02.2009 р. № 04-16/319 ДЕІ в м. Києві направила позивачу припис від 13.02.2009 р. для усунення виявлених недоліків.
На підставі Акту від 09.02.2009 р. спеціалістами відповідача було складено розрахунки розміру збитків, нанесених державі внаслідок самовільного знесення та пошкодження до ступеня припинення росту групи дерев різних порід на території Управління механізації ВАТ "Мостобуд" на загальну суму 100 тисяч гривень.
Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ПАТ "Мостобуд", виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до п. 6.1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” доказами наявності зелених насаджень до їх знищення можуть бути офіційні документи підприємств та організацій, до компетенції яких віднесено здійснення реєстрації, обліку, догляду зелених насаджень.
Судом встановлено, що наявність вказаних у акті самосівних дерев відсутня у відповідній технічній документації до даних земельних ділянок всупереч вимогам “Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. № 105. Також відсутній паспорт інвентаризації зелених насаджень, наявність якого передбачена “Інструкцією з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 226 від 24.12.2001 р., складання якого покладено на власника земельної ділянки - Київську міську раду.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України від 06.09.2005 р. № 2807-IV “Про благоустрій населених пунктів” (далі –Закон № 2807-IV) охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Судом встановлено, що позивач власними силами восени 2008 року провів оперативну очистку дерев (часткове видалення гілля), при цьому не видаляючи зелені ростучі дерева.
Згідно з ст. 40 Закону № 1264-ХІІ використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:
а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;
д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;
е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;
є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1045 підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи (далі - заявник) про видалення зелених насаджень.
Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії.
До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій.
Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінбудом.
Акт складається у чотирьох примірниках і подається на погодження з територіальним органом Мінприроди у триденний строк. Три примірники погодженого акта повертається комісії, по одному з яких передається власнику (користувачу) земельної ділянки і заявнику.
Голова комісії готує в триденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці.
Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Аналізуючи зміст наведених у Акті від 09.02.2009 р. норм права, суд прийшов до висновку, що в даному акті не міститься конкретизованих посилань на нормативно визначені порушення та у чому саме ці порушення полягають.
У вищевказаних нормах права не визначено, що порушенням є змішування відходів (та в чому це порушення полягає) чи очистка крони дерев від вітровального, сухостійного чи загрожуючого гілля, та які санкції внаслідок цього наступають.
Відтак, суд прийшов до висновку, що представники відповідача в ході проведення перевірки вийшли за межі наданих їм повноважень, допустили довільне трактування норм права, внаслідок чого склали незаконний та необгрунтований Акт від 09.02.2009 р.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі –Закон № 877-V) органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Разом з тим, суд звертає увагу на зазначення в Акті від 09.02.2009 р., що планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства 09.02.2009 р. проводилась згідно наказу ДЕІ в м. Києві № 63 від 04.02.2009 р. Однак, судом встановлено, що позивачу не було надано для ознайомлення даний наказ, дата, час та підстави проведення саме 09.02.2009 р. планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Управління механізації ВАТ “Мостобуд” не було доведено до відома позивача. Відповідач не надав суду належного повідомлення про вручення.
Також суд звертає увагу на те, що, як вбачається із оскаржуваного Акту від 09.02.2009 р., перевірка здійснювалась на підставі наказу ДЕІ в м. Києві № 63 від 04.02.2009 р. Тобто від моменту винесення наказу відповідачем до фактичного проведення перевірки минуло лише 5 календарних днів, що свідчить про порушення відповідачем норм Закону № 877-V.
Відповідно до п. 6.1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” у розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням їх незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у суду немає підстав для задоволення позову.
В Акті від 09.02.2009 р. зазначено факт виявлення самовільного знесення та пошкодження до ступеня припинення росту 146 дерев різних порід: на проммайданчику № 1 –57 дерев, на проммайданчику № 2 –89 дерев. Однак, в Акті від 09.02.2009 р. не зазначено, коли (дата) та ким ці дерева пошкоджені, яким чином встановлювався цей факт, яким чином проводились обміри та підрахунок дерев.
Судом встановлено, що Управління механізації ВАТ "Мостобуд" є відокремленим структурним підрозділом (філією) підприємства, що не є юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі Положення, підлеглий та підзвітний засновнику.
Вищевказані земельні ділянки передані на правах оренди юридичній особі ВАТ "Мостобуд" для експлуатації комплексу будівель і споруд виробничої бази Управління механізації терміном на 10 (десять) років.
Із зазначеного вбачається, що орендарем та користувачем вказаних земельних ділянок є ВАТ "Мостобуд", а не його відокремлений структурний підрозділ (філія) Управління механізації.
Суд встановив, що в наявній в матеріалах справи копії Акта від 09.02.2009 р. відсутній підпис державного інспектора Сивоуса М.І., хоча в даному акті зазначено, що саме він проводив планову перевірку, зазначена його посада та прізвище.
В судовому засіданні 13.04.2011 р. залучений в якості свідка інспектор з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ в м. Києві Павленко С.Л. пояснив, що дата складання Акту від 09.02.2009 р. та припису від 13.02.2009 р. не відповідають зазначеним в них, а натомість такі документи складалися набагато пізніше і не були підписані інспектором Сивоусом М.І., тому що на той час інспектор вже був звільнений із займаної посади, проте наказ про звільнення відповідачем не надано на вимогу суду.
Крім того, інспектор Павленко С.Л. пояснив суду, що він не є спеціалістом в сфері визначення ступеню пошкодження крони дерев, а тому будь-яке підчищення відносить до таких, які перевищують 30% крони дерева. На уточнююче питання суду відповів, що не знає, яка крона нібито пошкоджених дерев була до того і не мусить це знати, бо до його компетенції відноситься лише складання актів та приписів.
У відповідності до примітки 4 до додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 p. N 559 “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів” до категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переломом стовбура, обдиром кори понад 30 відсотків його периметра незалежно від довжини за висотою стовбура, обшморгом крони більше половини її довжини, обдиром та обломом скелетних коренів понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та ті, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, більше 30 відсотків від вертикальної осі, та зрубані та викорчувані чагарники.
До категорії пошкоджених до ступеня неприпинення росту належать дерева з обломом вершин або обшморгом крони від 1/3 до 1/2 її довжини, обдиром кори від 10 до 30 відсотків периметра стовбура незалежно від його довжини за висотою стовбура, обдиром та обломом скелетних коренів від 1/4 до 1/2 периметра стовбура, обламаними, обрубаними, обрізаними боковими гілками, а також дерева, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, до 30 відсотків від вертикальної осі, без відриву коренів.
В оскаржуваному Акті від 09.02.2009 р. не зазначено підстав, з яких інспектор дйшов висновку про знищення дерев до ступеню припинення росту, а тому довести законність своїх дій відповідач не зміг.
В той же час, залучені в якості свідка та викликані в судове засідання працівники, які працювали на час винесення припису на підприємстві позивача, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що неодноразово ініціювали питання по очищенню сухостійного та вітровального гілля перед компетентними органами, але у зв'язку з відсутністю паспортів на такі насадження зробити це не змогли. Також додали, що гілля загрожувало життю людей та майну підприємства, електричним кабелям освітлення шосе, а також транспортним засобам, що рухаються по шосе, що знаходиться поруч. Вважали, що в разі невжиття всіх необхідних заходів по очищенню це могло призвести до людських та матеріальних втрат. Додали, що такої кількості дерев, як це зазначено в Акті від 09.02.2009 р. та приписі від 13.02.2009 р. на території ПAT "Мостобуд" ніколи не було і не могло бути. Крім цього, з пояснень свідків з боку відповідача та позивача судом встановлено помилковість висновку відповідача, викладеного в Акті від 09.02.2009 р. про наявність змішаного сміття на території позивача.
Так, згідно ч. 1, 4 ст. 28 Закону № 2807-IV охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ в м. Києві Сивоус М.І. та Павленко С.Л. щодо складання ними Акту від 09.02.2009 р. є протиправними.
Разом з тим, позовні вимоги про визнання неправомірними дії інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у м. Києві Павленко С.Л. щодо складання та направлення припису від 13.02.2009 р. задоволенню не підлягають, оскільки направлення припису за результатами перевірки в разі відображення порушень в акті перевірки є обов'язком відповідача.
Оскільки припис винесено на підставі акту, що був складений неправомірно, а відображені в акті порушення не підтверджені за результатами розгляду справи, то такий припис підлягає скасуванню, оскільки не грунтується на вимогах чинного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що ДЕІ в м. Києві не доведена правомірність дій щодо складання ними Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.02.2009 р., а тому адміністративний позов ПАТ "Мостобуд" підлягає задоволенню в частині.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 71, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного "Мостобуд" задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у м. Києві Сивоус М.І. та Павленко С.Л. щодо складання ними Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.02.2009 р.
3. Скасувати припис Державної екологічної інспекції у м. Києві від 13.02.2009 р., складений інспектором Павленко С.Л.
4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
5. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного "Мостобуд" судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова