Справа № 2а/2570/3370/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 р.Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі по тексту – відповідач), в якому просить скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 26490669 від 14.06.2011 року, як таку, що винесену з порушенням Закону.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постанова від 14.06.2011 року ВП № 26490669 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена з грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому був позбавлений права щодо добровільного виконання рішення та оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, що 16.06.2011 року позивач отримав постанову від 14.06.2011 року ВП № 26490669 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка винесена головним державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пилипенко Н.В.
Зазначена постанова була винесена при примусовому виконанні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова № Ф – 562-У від 28.03.2011 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 в сумі 1467,98 грн.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі по тексту в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою та другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина перша статті 31 Закону України «Про виконавче провадження»).
17.05.2011 року головним державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пилипенко Н.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 15) та надано боржнику ОСОБА_1 строк для добровільно виконання рішення до 24.05.2011 року.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідачем не надано суду доказів направлення та отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011 року.
Тобто, оскільки позивачем не отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення, а державний виконавець, в свою чергу, при здійсненні виконавчих дій не пересвідчився в отриманні ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження та чи здійснювалися позивачем дії, спрямовані на добровільне виконання рішення.
На думку суду, державний виконавець передчасно, а отже безпідставно виніс постанову від 14.06.2011 року ВП № 26490669 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Тому, з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Пилипенко Н.В. від 14.06.2011 року ВП № 26490669 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Непочатих В.О.