Справа № 11-392/11 21.06.2011 21.06.2011 01.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-392/2011 Головуючий суду 1 інстанції:
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Лисенко М.Є.
Доповідач: Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі головуючого: Чернявського А.С.
суддів: Кваші С.В., Пісного І.М.
за участю прокурора: Максимишина О.Л.
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає АДРЕСА_2, раніше судимого: 21.07.2009 року Снігурівським районним судом за ч. 1 ст. 190 КК України до 120 годин громадських робіт, 23.11.2009 року знятий з обліку по відбуттю покарання.
засуджено:
- за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,
уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 26.03.2006 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 2 роки. На підставі постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області від 02.06.2007 року іспитовий термін замінено на 2 роки позбавлення волі; 13.08.2007 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 03.09.2010 року постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області звільнений умовно-достроково на невідбутий термін покарання 10 місяців 05 днів – 11 вересня 2010 року
засуджено:
- за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі
На підставі ст. 71 КК України, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13.08.2007 року та остаточно призначено ОСОБА_3 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
Згідно вироку, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні злочинів при наступних обставинах.
ОСОБА_2 на початку жовтня 2010 року, більш точної дати у ході досудового та судового слідства не встановлено, близько 16 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля будівлі столової "У кума", що розташована по вул. Бульварній, 5 в м. Снігурівка Миколаївської області, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, отримав від ОСОБА_4, на тимчасове використання його мобільний телефон "Соні-Еріксон К 330і" імеі НОМЕР_1, вартістю 597 грн. 90 коп. із сім карткою МТС вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилось 49 грн., а всього на загальну суму 656 грн. 90 коп., який привласнив та розпорядився за власним розсудом.
Крім того, ОСОБА_2, 17 січня 2011 року приблизно біля 18 години, разом з ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на вул. Горького в м. Снігурівка Миколаївської області, не подалік домоволодіння № 36, вступив в злочинну змову з останнім з метою викрадення майна у ОСОБА_5, який в цей час знаходився біля вхідної хвіртки. Застосовуючи насильство до нього яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрали у нього господарчу сумку з продуктами харчування на загальну суму 228 грн. 53 коп. Викрадене привласнили та розпорядилися за власним розсудом.
Цивільні позови по справі потерпілими не заявлялися.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, просить вирок суду змінити та призначити більш м'яке покарання. Посилається на те, що санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді 3 років, то вона відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Крім того, вважає, що потерпілий від злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України цивільний позов не заявляв та претензій до засудженого немає. Вважає, що при призначенні покарання суд не врахував, що він визнав свою вину, відшкодував завдану шкоду, його юний вік та, що він є сиротою.
Заслухавши доповідь судді; засудженого, який просив задовольнити апеляцію з підстав викладених в ній; думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого в скоєнні вказаного у вироку злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, за обставин встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку та ніким з учасників судового розгляду не оспорюється.
Покарання засудженому судом призначене у повній відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, який негативно характеризується, як обтяжуючу вину обставину суд врахував те, що засуджений вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, а також пом'якшуючої обставини – визнання вини, відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого майна та молодий вік засудженого.
Крім того, матеріали справи не містять даних про те, що засуджений ОСОБА_2 є сиротою.
Тому суд першої інстанції врахував всі вказані в апеляції доводи.
Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що покарання засудженому, судом першої інстанції призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України і
не знаходить підстав для його пом’якшення, а тому вирок належить залишити без зміни, а апеляцію без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постановлений відносно засудженого ОСОБА_2 вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2011 року – без зміни.
Головуючий
Судді