Справа № 2а-2145/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

       12 квітня    2011  року                                                            м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого судді                                                                       Заборського В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження  адміністративну справу  за позовом    ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про спонукання  до перерахунку пенсії ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, позивач   ОСОБА_1  звернувся    до УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії, оскільки після попереднього перерахунку пенсії минуло два роки. Позивач вважає, що при перерахунку пенсії мав застосовуватися показник заробітної  працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний тік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком пенсії), тобто показник за 2010 рік. Відповідач при перерахунку пенсії протиправно застосував показник за 2007 рік, внаслідок чого позивач отримує менший розмір пенсії.  Позивач звернувся до відповідача із заявою про приведення розміру призначеної йому після перерахунку пенсії у відповідність до норм чинного законодавства, на що отримав письмову відмову. Позивач просить суд визнати дії УПФУ незаконними та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з 01 січня 2011  року виходячи із заробітної плати за попередній рік, та виплатити  йому      різницю.

Позивач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Надав суду клопотання, за яким підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи  адміністративного позову на яких вони ґрунтуються. Просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідач УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмові заперечення проти позову, які зводяться до того, що відповідач здійснюючи перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії застосував показник заробітної плати за 2007 рік керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року. На думку відповідача для застосування при перерахунку позивачу пенсії показника заробітної плати за 2010 рік правові підстави відсутні. Пенсія   ОСОБА_1    виплачується згідно чинного законодавства.

Відповідно до вимог  ч. 4 ст. 122 КАС України  особа, яка бере участь у справі, має право  заявити клопотання про розгляд справи  за її відсутності. Якщо таке клопотання  заявили всі особи, які беруть участь у справі , судовий розгляд  здійснюється у порядку  письмового провадження, на підставі наявних  у суду матеріалів та доказів.

         Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Згідно дослідженої  судом  пенсійної справи позивача  ОСОБА_1, останній  отримує у відповідача - Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, пенсію за віком.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала   працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців  страхового  стажу  після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.  Перерахунок пенсії  здійснюється  із  заробітної  плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.  За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені  в частині  першій статті 40 цього Закону, із застосуванням  показника  середньої  заробітної  плати працівників  в середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону  враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.  При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню  згідно  із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

 13 січня  2011  року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у зв’язку з наявністю відповідного додаткового страхового стажу. Право позивача на такий перерахунок відповідачем не оспорюється, позивачу був додатково врахований страховий стаж. Розпорядженням по УПФУ від 31 січня  2011 року   позивачу був здійснений перерахунок пенсії з   01  січня 2011  року та визначений загальний розмір пенсії за віком.

При визначенні розміру пенсії відповідач виходив із показника середньої заробітної  плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії у розмірі 1197,91 (за повний 2007 рік).

Спір між сторонами зводиться до визначення того, який показник середньої заробітної плати мав бути взятий за основу при перерахунку пенсії - за 2007 чи 2010 рік. Щодо решти фактичних обставин перерахунку позивачу пенсії сторони суперечностей не мають.

На час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії було чинним закріплене абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право позивача на перерахунок пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені  в частині  першій статті 40 цього Закону, із застосуванням  показника  середньої  заробітної  плати працівників  в середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону  враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік.

Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідачем порушене закріплене ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном. Розглядаючи борги у сенсі поняття „власності”, яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як „майнові права” і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи „Кечко проти України” (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У зв’язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України „Про Державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lех sресіаlіs. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).

За наведених обставин, здійснивши перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, відповідач діяв всупереч приписам абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, такі дії відповідача є незаконними, порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання дій відповідача незаконними, примусове виконання обов’язку в натурі, відповідає як вимогами закону (п.п. 5, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України) так і характеру правовідносин, що склалися між сторонами. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, та ст.ст. 1,2,4,5,6,10,11,14,15,17,23,48,58,69-71,79,86,104,122,160,161,162,163,185,186,254    КАС  України, -  

                                                           П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов     ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача незаконними, примусове виконання обов’язку в натурі –задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька щодо перерахунку   раніше призначеної    ОСОБА_1 пенсії за віком виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, такими що не відповідають абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька здійснити  ОСОБА_1    перерахунок з 01    січня 2011  року раніше призначеної пенсії за віком згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2010  рік та виплату донарахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Апеляційна  скарга на  рішення  суду   може бути подана  у Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя :