справа № 2-37889/05
№2-1326/06
РІШЕННЯ №2-261/07
ІМЕНЕ М УКРАЇНИ
01 червня 2007 року Московський районний суд м. Харкова в
складі головуючого судді - Гончара В.О. при секретарі - Касліній В.О. адвоката ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Московської Райради м. Харкова в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3, відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Московського РВ УМВДУ в харківській області про поновлення порушеного права і вселенні, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, суд-
встановив:
Представник позивача посилаючись на те, що згідно договору купівлі - продажу від 17.10.02 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6., і акту прийому -передачі від 31.10.02 року, за ОСОБА_2 зареєстровано будинок по АДРЕСА_1, в тому числі житлова площа розміром 370,2 кв. метра, де в кімнаті № 14 проживали ОСОБА_7, яка після повернення з місць позбавлення волі у 2002 році не займалась вихованням неповнолітніх дітей, зловживала спиртними напоями, тому виконком звернувся до суду з позовною заявою про позбавлення її батьківських прав відносно дітей, з якими вона проживала по вищевказаній адресі. З червня 2004 року справа знаходиться у Московському райсуді. У зв'язку з відсутністю матері, яка знаходиться в розшуку, діти були направлені в інтернат, залишаючись бути на реєстраційному обліку в кімнаті № 14, по АДРЕСА_1. Неповнолітніми ОСОБА_1, 1991 року народження, в цей час займався його батько - ОСОБА_8 і вітчим ОСОБА_4, 1987 року народження, які проживали в однокімнатній квартирі другої дружини ОСОБА_8. Батько ОСОБА_4 помер у 1989 році. Під час тимчасового проживання в період навчання в училищі, по досягненню 16- річного віку ОСОБА_4.. звернулась в паспортний відділ Московського райвідділу з проханням видати їй паспорт громадянина України, але по невідомим причинам їй було відмовлено, на неодноразові запити в паспортний відділ, відповідь не була надана . В подальшому відповідач після одержання паспорта, під психологічним тиском і погрозами, без згоди опікунської ради, зняв ОСОБА_4 з реєстраційного обліку по АДРЕСА_1 і вона була зареєстрована на період навчання - до 21.07.06 року в гуртожитку по вул Л.Пастера, а після закінчення навчання відповідачем було їй відмовлено в постановці на реєстраційний облік, тому вважає що про знятті з реєстраційного обліку повинна бути згода опікун7ської ради. На час розгляду справи по суті, мати дітей і ОСОБА_1 залишились на реєстраційному обліку по вул Височиненко, але як стало відомо з пояснень представника відповідача, кімната де вони проживали в теперішній час по договору заселена другими людьми, тому просить поновити порушене право неповнолітнього ОСОБА_1 і вселити його в кімнату № 14, по АДРЕСА_1. Вважає що позов ОСОБА_4., про стягнення моральної шкоди, повинен бути задоволений.
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який підтримав її представник, про стягнення з відповідача моральної шкоди, мотивуючи тим що відповідач на протязі 2003-2004 років чинив їй перешкоди в одержанні паспорта а після його одержання заставив її знятися з реєстраційного обліку. Фактично з вини відповідача вона довгий час знаходилась без паспорта громадянина України без якого не могла працевлаштуватися, реалізувати свої права на соціальну допомогу, навіть купити білет на поїзд, а в зв'язку з її зняттям з реєстраційного обліку булла позбавлена місця проживання і на сьогоднішній день у неї немає місця проживання у м. Харкові. Вищевказаними діями відповідача їй були спричинені моральні страждання які вона оцінює у 46000грн., які просить стягнути з відповідача. Представник ОСОБА_4, в якості 3-ї особи по ОСОБА_1, також повністю підтримав позов Московської Райради в частині вимог відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1. мотивуючи тим що під час знаходження матері неповнолітніх дітей у місцях позбавлення волі, діти з 1999 року знаходилися у дитячому будинку. Після повернення
матері з місць позбавлення волі вона їх забрала і разом з ними поселилась у кімнату по вул. Височиненко, Незабаром знову почала пиячити, не працювала і перестала пускати дітей в кімнату, тому він вимушений був забрати дітей в однокімнатну квартиру дружини де вони спали на кухні, сам він поставлений на реєстраційний облік в гуртожитку по вул. Орджонікідзе де займає койко-місце, тому забрати до себе сина не може, вважає за необхідне поновити порушене право на проживання і вселити неповнолітнього ОСОБА_1в кімнату № 14, по АДРЕСА_1.
Представник відповідача і його адвокат позов не визнали мотивуючи тим що у 2003 році відповідач у ЗАТ «трест-86», разом з мешканцями, придбав будинок по АДРЕСА_1, яке мало статус гуртожитку. Після придбання вказаного гуртожитку були проведені загальні збори з проживаючими у гуртожитку для заключения з ними договору житлового найму де були зареєстровані всі проживаючі і члени сім'ї, також було встановлено хто і скільки працював у ЗАТ «трест-86», де ОСОБА_7. ніколи не працювала тому проживає без законних підстав. Зі сторони відповідача ніяких погроз і психологічного тиску на ОСОБА_4 не здійснювалось, після одержання паспорта вона добровільно знялась з реєстраційного обліку і зареєструвалась по місцю фактичного проживання - в гуртожитку по АДРЕСА_2. Вказана обставина підтверджується діями матері неповнолітніх - ОСОБА_7., яка в зв'язку з переїздом у Вовчанський район добровільно написала заяву про зняття її з реєстраційного обліку разом з дітьми, але в зв'язку з відмовою ОСОБА_4 виїздити з м. Харкова, вони не були зняті з реєстраційного обліку. Не заперечують проти проживання неповнолітнього ОСОБА_1і ОСОБА_4. в спірній кімнаті по АДРЕСА_1 попередньо уклавши договір найма з власником житла, заперечують проти поставлення на реєстраційний облік по вищевказаній адресі ОСОБА_4. Вважають що неповнолітнійОСОБА_1 повинен мешкати по місцю проживання своїх батьків, тому просять в позові відмовити.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов відносно неповнолітньогоОСОБА_1а підлягаю задоволенню, в частині вимог ОСОБА_4. слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2, згідно договору купівлі - продажу від 17.10.02 року, придбав у ЗАТ «Трест № 86» будівлю по АДРЕСА_1, в тому числі житловою площею 370,2 квадратних метра (а.с. 70) після чого придбану будівлю з житловими і не житловими приміщеннями зареєстрував на своє ім'я в КП ХМБТІ (а.с.
6).
Згідно наданої довідки ЗАТ «Трест № 86» від 08.07.02 року № 144, ОСОБА_7 разом з неповнолітніми на той час дітьми - ОСОБА_4, батько якої помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18) і ОСОБА_1 проживали і були поставлені на реєстраційний облік в кімнаті №14, будинку АДРЕСА_1(а.с. 11). В зв'язку з тим що ОСОБА_7. не займалась вихованням і утриманням дітей, зловживала спиртними напоями, ніяких відносин з дітьми не підтримувала, фактично діти проживали з батьком неповнолітньогоОСОБА_1а, адміністрація ЦПТО № 1, де навчалась ОСОБА_4. і санаторної школи - інтернату № 11 для дітей з психоневрологічними захворюваннями, де навчався ОСОБА_1, звернулись з клопотанням до РАЙВО Московського району про позбавлення ОСОБА_7. батьківських прав ( справа № 2-51/07). В червні 2005 року дружина ОСОБА_8. разом з ОСОБА_4. звернулись до голови Міськвиконкому з проханням поновити порушене право неповнолітніх на проживання в кімнаті по вул. Височиненко ( а.с. 24-26). Як вбачається з акту обслідування житлових умов неповнолітніх на той час- ОСОБА_4. і ОСОБА_1., складеного представниками відділу опіки та піклування Московського райвиконкому 18.07.05 року, в кімнаті № 14, де мешкали неповнолітні, останні по вказаній адресі не проживають, місце знаходження їх матері сусідам не відоме, в кімнаті проживають квартиранти, які на час перевірки знаходились у відпустці з виїздом на море (а.с. 10).
Згідно ст.. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а за неповнолітніми дітьми які поміщені на виховання в державний дитячий заклад ..., протягом усього часу їх перебування в цьому закладі.
Судом встановлено що неповнолітні ОСОБА_4.. і ОСОБА_1 на час звернення до суду позивача і після повернення матері з місць позбавлення волі, поселились і проживали по АДРЕСА_1, але в зв'язку з тим, що мати неповнолітніх знову почала пиячити, за місцем реєстраційного обліку не проживала, не займалася вихованням і утриманням дітей, не цікавилась їхнім життям не відвідувала їх за місцем навчання, син був оформлений в школу - інтернат №11, а неповнолітня ОСОБА_4.
по досягненню 16-річного віку після отримання паспорту громадянки України у відсутність батьків, без згоди опікунської ради була знята з реєстраційного обліку по вул.. Височиненко і на період навчання поставлена на облік у гуртожитку училища. Після закінчення училища № 1, при зверненні ОСОБА_4. з проханням поставити на реєстраційний облік по АДРЕСА_1, їй було відмовлено без всяких на те мотивів, при цьому як ОСОБА_4. так і ОСОБА_1 будь-якого другого місця проживання у м. Харкові не мають, а як заявив у судовому засіданні представник відповідача і адвокат, ставити на реєстраційний облік ОСОБА_4 вони не будуть, тому що вона сама добровільно знялася з реєстраційного обліку. Посилання представника відповідача на те, що неповнолітній ОСОБА_1 повинен проживати по місцю проживання свого батька, суд не приймає до уваги тому що як вбачається з довідки житлове -комунального відділу, ОСОБА_8-батько неповнолітнього стоїть на реєстраційному обліку у гуртожитку по АДРЕСА_3, а проживає в однокімнатній квартирі дружини по АДРЕСА_4, де разом з ним проживає і неповнолітній син, який відвідує школу за вказаним місцем проживання. Тому суд вважає в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1., який не має другого постійного місця проживання в м. Харкові, задовольнити позов Московського райвиконкому в повному обсязі. В частині позовних вимог ОСОБА_4., про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 - відмовити в зв'язку з ненаданням суду доказів у підтвердження позовних вимог, крім того з заявою про поновлення своїх прав на проживання в кімнаті № 14, по АДРЕСА_1, до суду не зверталась.
Керуючись ст.. ст.. 109, 209, 212-215 ЦПК України, ст.. 71,72 ЖК України, ст.. 1167 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Московської районної Ради задовольнити.
Поновити порушене право неповнолітнього ОСОБА_1 1991 року народження і вселити його в АДРЕСА_1
В позові ОСОБА_4 і її представнику про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 7 грн. 50 коп. витрати за інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області шляхом подачі до суду першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на оскарження рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.