Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-3778/11 Головуючий у 1 й інстанції - Мазниця А.А.
Категорія 26 Доповідач - Осіян О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
”02” березня 2011 року. м. Дніпропетровськ.
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.,
суддів - Максюти Ж.І., Костюченко Н.Є.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки Дніпропетровщини
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки Дніпропетровщини про стягнення суми, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовом в якому вказував на те, що 06.05.2008 р. між ним та відповідачем був укладений договір № 8-0205-Д про залучення вкладу члену кредитної спілки на депозитний рахунок, за яким він передав відповідачеві грошові кошти у розмірі 10.000, 00 грн., а останній зобов'язався щомісячно виплачувати йому 18% річних. 06.05.2009 року позивач у зв'язку із закінченням строку дії договору звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу та виплату процентів за квітень 2009 року у розмірі 150 грн., але кошти йому виплачені не були. Тому позивач із урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути із спілки на його користь внесок у розмірі 10000 грн., нараховані за квітень 2009 року проценти у розмірі 150 грн., пеню у розмірі облікової ставки НБУ із травня 2009 до жовтня 2010 року у розмірі 3082, 61 грн., 1742, 5 грн. - інфляційних збитків, 431,38 грн. - 3% річних, а також 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто із Кредитної спілки Дніпропетровщини на користь ОСОБА_2 15406 гривень 49 копійок, понесені судові витрати у розмірі 166,4 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Кредитна спілка Дніпропетровщини ставить питання про зміну рішення суду та зменшення стягнутої суми, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено без врахування обставин у справі та вимог законодавства. Також просить залучити співвідповідачем іншу особу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду змінити із наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що 06 травня 2009 року між сторонами був укладений договір № 8-0205-Д про залучення вкладу члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за яким позивач передав відповідачеві грошові кошти у розмірі 10000 грн., а останній зобов'язався щомісячно виплачувати йому проценти виходячи зі ставки у розмірі 18% річних, строком на один рік.
06.05.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою та просив повернути внесок і проценти, нараховані за квітень 2009 року.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що у подальшому ці суми на його користь виплачені відповідачем не були.
Врахувавши вимоги законодавства - ст.ст.526, 625 ЦК України, а також умови договору суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд стягнув із відповідача на користь позивача внесок у розмірі 10000 грн., нараховані за квітень 2009 року проценти у розмірі 150 грн., пеню у розмірі облікової ставки НБУ з травня 2009 року до жовтня 2010 року у розмірі 3082, 61 грн., 1742,5 грн. - інфляційних збитків, 431,38 грн. - 3% річних, а також судові витрати у розмірі 166,4 грн.
Але із розрахунками суду в частині стягнення суми із врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних погодитись не можна, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства.
Так індекс інфляції за період із травня 2009 року до вересня 2010 року складає 109,7 %, а з урахуванням суми боргу в грошовому виразі складає 970 гривень.
3% річних за період із 07 травня 2009 року до 20 вересня 2010 року (502 дні) буде складати 419,71 гривень, відповідно до розрахунку наданого відповідачем.
Таким чином, в цій частині рішення суду підлягає зміні із зменшенням грошових сум стягнутих на користь позивача до 14788,72 гривень, що складає :внесок у розмірі 10000 грн., нараховані за квітень 2009 року проценти у розмірі 150 грн., пеня у розмірі 3082, 61 грн., 970 грн. - інфляційних збитків, 419,71 грн. - 3% річних, а також судові витрати у розмірі 166,4 грн.
Доводи апеляційної скарги про пропуск строку позовної давності в частині стягнення пені, необхідності залучення співвідповідачем фізичної особи є безпідставними.
Та обставина, що гроші позичені у позивача були в наступному передані іншим особам не є підставою для залучення до справи інших співвідповідачів, оскільки договір був укладений між позивачем та відповідачем, ніяких умов та обов’язків за цим договором у будь - яких інших осіб немає.
Строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені позивачем не пропущений, оскільки строк дії договору закінчився 07 травня 2009 року, а позов подано до суду у грудня 2009 року, що не суперечить вимогам ст.258 ЦК України. Позивач своєчасно звернувся до суду, а тривалість розгляду справи у суді не свідчить про сплив строку позовної давності.
Керуючись ст. ст. 307,309, 316 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу Кредитної спілки Дніпропетровщини задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2010 року змінити.
Зменшити стягнуту на користь позивача грошову суму до 14 788 гривень 72 копійок.
Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: