Справа № 2-131/11

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

15 лютого 2011 року                                                                                         м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,          

при секретарі Мітюхіній О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності.

У судовому засіданні в обгрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 пояснила, що 29.08.2007 року помер її чоловік ОСОБА_4, з яким вона постійно мешкала у м.Димитров по вул.Луначарського, 24 (раніше № 11а, № 11), вона й надалі зареєстрована та проживає за вказаною адресою. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, що складається із домоволодіння, розташованого за адресою:  м.Димитров Донецької області, вул.Луначарського, № 24. Спадкоємцями, які залишилися після смерті чоловіка є  вона –ОСОБА_1, їх донька –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та онук ОСОБА_5 –син її померлого сина ОСОБА_6, який  помер 25.09.1989 року. Інших осіб, які мають право на спадщину, що залишилася після смерті чоловіка, немає. Після смерті чоловіка вона не зверталася до державної нотаріальної контори  з заявою про прийняття спадщини, так як вважала, що фактично вступила у права спадкоємця, оскільки постійно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак в подальшому при оформленні спадщини у державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на  домоволодіння. При зверненні до БТІ м.Димитров вона дізналася, що відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок по вул.Луначарського, 24 у м.Димитров немає. За рішенням виконкому Новоекономічної міської ради від 14.01.1956 року її чоловіку було надано право на індивідуальне будівництво житлового будинку за адресою: с.Новоекономічне - зараз м.Димитров, вул.Луначарського, №11а –зараз №24, та укладена угода про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва від 21.05.1957 року. Будівництво житлового будинку та підсобних приміщень закінчилося у жовтні 1964 року. 14.08.1967 року ОСОБА_4  Новоекономічною міською радою був виданий приймальний акт  про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння загальною площею 63,0 кв.м., житлова –37,9 кв.м., що складалося з трьох жилих кімнат  на земельній ділянці площею 572 кв.м. з усіма надвірними забудовами та спорудами. Після укладення чоловіком  договору про надання  у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку договір не був зареєстрований у БТІ, як це передбачалося пунктом 15 цього договору.  Здійснене будівництво будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами відповідає  вимогам будівництва та пожежним нормам. Оскільки ОСОБА_4 помер, його спадкоємці мають право на спадщину. Донька та онук на зазначений спадковий будинок не претендують, з заявами до нотаріусу про прийняття спадщини вони не зверталися. Тому, позивач просить визнати за нею право  власності на зазначений жилий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

Представник відповідача –ОСОБА_3 міської ради -  у судове засідання не з,явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримала вимоги позивача.

Третя особа ОСОБА_5 до суду не з,явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 29.08.2007 року помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  про що у книзі реєстрації смертей 29.08.2007 року зроблений відповідний актовий запис за № 650 (а.с.32).

Позивач ОСОБА_1 з 12.02.1955 року знаходилася у зареєстрованому шлюбі з померлим по день його смерті (а.с.7).

У подружжя  Василенко народилося двоє дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 25.09.1989 року. За життя у ОСОБА_6 народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Дані обставини встановлено на підставі свідоцтв про народження, укладення шлюбу, про смерть, пояснень учасників судового процесу (а.с.8, 24, 31, 35).

               Померлий ОСОБА_4 під час свого життя був зареєстрований і постійно мешкав у жилому будинку загальною  площею 63,0 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами    за адресою: Донецька область, м.Димитров, вул. Луначарського, б.24, що підтверджується записами з домової книги, з технічного паспорту, у якому власником будинку вказано ОСОБА_4  (а.с.14-17, 19-23).

За рішенням виконавчого комітету Новоекономічної міської ради від 05.04.1957 року  ОСОБА_4 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці  житлового будинку за адресою:  м.Новоекономічне, вулиця Луначарського, № 11а (нині № 24), та складено акт про відвід земельної ділянки у розмірі 600 кв.м. від 08.05.1957 року (а.с.9, 10) .

Те, що жилий будинок, розташований у м.Димитров, вул. Луначарського, б. 24, був збудований і належав померлому, також підтверджується договором, укладеним  між ОСОБА_4 і виконкомом Новоекономічної міської ради про надання у безстрокове користування земельної ділянки задля будівництва житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п’яти включно, від 21.05.1957 року, посвідченим нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 25.05.1957 року за №4608;     приймальним актом  про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 14.08.1967 року (а.с.12,  25-26).

Відповідно до довідки відділу Держкомзему у м.Димитров Донецької області від 17.11.2010 року  власником земельної ділянки, розташованої у м.Димитров по вул.Луначарського, б.24, є ОСОБА_4; виконкомом ОСОБА_3 міської ради народних депутатів прийнято рішення  № 378 від 17.09.1997 року про передачу земельної ділянки  за вказаною адресою у приватну власність, але державний акт не отримано (а.с. 28).

              Здійснене будівництво жилого будинку та надвірних господарських будівель відповідає  пожежним  вимогам та будівельним нормам,  що письмово підтверджується відповідними службами (а.с.18, 30).

Згідно за  довідкою БТІ м.Димитров від 01.11.2010 року  за інвентаризаційними даними БТІ домоволодіння № 24 (раніше № 11а, № 11) по вул.Луначарського м.Димитров належить ОСОБА_4, право власності на домоволодіння не оформлено  (а.с.11).

Позивач  і її чоловік ОСОБА_4 постійно проживали разом до його смерті за адресою розташування спадкового будинку, за цією ж адресою позивач зареєстрована, що підтверджується довідкою з місця проживання та записами домової книги (а.с.19-23, 29). Ця обставина вказує на те, що позивач після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст.1269 ЦК України прийняла спадщину за законом.

Інших спадкоємців  за законом, крім позивача, судом не встановлено. Донька померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його онук ОСОБА_5 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

За листами ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 29.10.2010 року, від 11.01.2011 року та від 25.01.2011 року на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, померлого 29.08.2007 року, згідно даних із Спадкового реєстру спадкова справа не відкривалася. Позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину  на жилий будинок, розташований за адресою: Донецька область, м.Димитров, вул.Луначарська, б.24 (колишній 11а), так як правовстановлюючий документ –договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого Красноармійською державною нотаріальною конторою 25.05.1957 року, за реєстр. № 4608, не зареєстрований в БТІ (а.с.27). Від імені ОСОБА_4 24.11.1992 року ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою посвідчено заповіт за реєстровим № 2704, за змістом якого ОСОБА_4 на випадок його смерті заповів онуку ОСОБА_5 жилий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: Донецька область, м.Димитров, вул.Пугачова, 11.

Згідно за ст.331 ЦК України право власності на житловий будинок виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно за ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає реєстрації.

З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права.

           Проаналізувавши вищевикладене, а саме те, що  право власності на спадкоємне майно - збудоване померлим жиле приміщення не було  зареєстровано за життя його власника, що нині є перешкодою у прийнятті позивачем спадщини за законом,   спір між іншими спадкоємцями у відношенні спадкового майна відсутній, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 392, 1220, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати  право приватної власності за ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_5, на  домоволодіння, розташоване за адресою: Донецька область, м.Димитров, вул.Луначарського, № 24, що складається із жилого будинку загальною  площею 63,0 кв.м, у тому числі житловою –37,9 кв.м, та належних до нього господарських будівель і споруд, позначених у технічному паспорті, у тому числі: Б1 літня кухня, В1 вбиральня, Г1 сарай, Д1 сарай,  № 1 забор, 1 замощення, ІІ  водопровід, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, померлого 29 серпня 2007 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

Суддя