Справа 2-а-3787/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

    07.06.2011 року об  10годині  00 хвилин Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області  ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов.язання вчинити певні  дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з вище зазначеним позовом, з вимогою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2007 року і в подальшому.

         Позовні вимоги підтверджуються:  пенсійним посвідченням; запереченням УПФ в Центрально-Міському районі міста ОСОБА_3 України Дніпропетровської області про те, що позивач користується пільгами згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни";  запереченням  УПФ України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому відповідач не визнає вимоги позивача.

        Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду міста ОСОБА_3  від 13.04. 2011 року за даним позовом,  позов в частині позовних вимог, які ставляться позивачем до 12 жовтня 2010 року залишено без розгляду, оскільки ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав встановлено шестимісячний строк і відсутні підстави для поновлення строку.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

           Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію даної статті було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року цей пункт закону був визнаний неконституційним, на підставі ст. 152 Конституції України.

           Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року  № 107-VІ  частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.   

          Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року № 1-28/08, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано неконституційними. Одночасно в рішенні зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії окремих нормативно-правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втрачають чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження  змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

          Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64  Конституції України визначено вичерпний перелік таких випадків.

          Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є  загальнообов’язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

          Нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже, саме його слід застосовувати у частині визначення мінімального розміру пенсії.

           Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

       Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

  Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.

          Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 6, 7, 19, 71, 86, 99, 100, 158, 159, 183-2 КАС України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2    до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов.язання вчинити певні дії, задовольнити.

Зобов’язати відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити позивачу, ОСОБА_2   допомогу до пенсії за період з 12.10.2010 року  і надалі до зміни законодавства у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до статті 28 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.

Постанова виконується негайно.

Постанова, прийнята в порядку скороченого провадження, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк сторонами в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається через районний суд, копія апеляційної скарги одночасно надсилається до апеляційного суду.

Суддя: