Справа №2-2337/2011р.

 З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     21 квітня 2011 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: судді Кулик С.В., при секретарі Марфлюк С.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індиго»про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, третя особа: ОСОБА_2,  

В С Т А Н О В И В:

     Позивач звернувся до суду з даним позовом в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 29 січня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту №206-01117-10, відповідно до якого було застраховано легковий автомобіль Мітсубиси Лансер 1.6 АТ, реєстраційний номер 3878КВ, який належить йому, строком дії на один рік. Відповідно до умов договору страхування відповідач взяв на себе зобов’язання по страхуванню зазначеного автомобіля від будь-яких видів ризику, а саме: ДТП, викрадення, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, стихійне лихо, напад тварин, падіння дерев та інших предметів. Загальна сума страхування становить 116400,00 грн.

     20.02.2010 року на вул. Краснофлотська в напрямок пр. Леніна в м. Маріуполя сталося ДТП за участю застрахованого автомобілю Мітсубиси Лансер 1.6 АТ, реєстраційний номер 3878КВ, внаслідок чого належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження, і який, відповідно до висновку експерта не підлягає поновленню, в зв’язку з повним знищенням його конструкції, тобто вартість відбудовних робіт перевищує вартість автомобілю. Оскільки ДТП відноситься до одного зі страхових випадків, він звернувшись до відповідача із відповідною заявою та необхідними документами, для отримання страхового відшкодування. Проте, відповідач страхове відшкодування не провів, мотивуя відмову тим, що з його боку були надані не всі правовстановлюючі документи, необхідні для проведення страхового відшкодування. Оскільки, при укладені договору страхування відповідачу були надані всі необхідні і правовстановлюючі документи на спірний автомобіль, і у відповідача не виникло сумнівів щодо його правоволодіння автомобілем Мітсубиси Лансер 1.6 АТ, реєстраційний номер 3878КВ, тому вважає, що відповідачем з цього приводу було безпідставно прийнята відмова. Крім того, відповідачем безпідставно не було прийнято до уваги той факт, що під час ДТП на законних підставах автомобілем керував ОСОБА_2, оскільки мав при собі водійське посвідчення на право керування відповідної категорії, керував застрахованим автомобілем, з його дозволу та в його присутності. В порушення Закону України «Про страхування»та Закону України «Про захист права споживачів»відповідач станом на 30.08.2010р. не сплатив його страхове відшкодування в розмірі 116109 грн.

     Відповідно до п.25.5 Договору страхування, у разі несвоєчасного проведення розрахунку винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час виникнення заборгованості, від суми яка підлягає спліті за кожен день прострочення, тобто з 17.03.2010 року та на час подання позову 30.08.2010 року, що становить 167 календарних днів, загальна сума пені складає 5022,37 грн.                           

    Крім того, вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку оцінює в розмірі 10000 грн., яка виразилась в тому, що після перенесеного в результаті ДТП стресу він заспокоював себе тим, що страхове відшкодування покриє витрати на відновлення автомобілю або придбання нового. Він був впевнений, що страхове відшкодування буде йому сплачене на підставі договору страхування, враховуючі відоме ім’я відповідача на ринку страхових послуг. Невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором страхування було для нього несподіванкою, в зв’язку з чим він переніс сильне душевне хвилювання, почуття несправедливості негативно зазначались на його відносинах з сім’єю, він став дратівливий, втратив сон та апетит.      

     Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконує зобов’язання за договором страхування, тому просить стягнути з нього суму страхового відшкодування в розмірі 116109 грн., пеню за несвоєчасне страхове відшкодування в розмірі 5022,37 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., та понесені судові витрати на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

     В ході розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 95243,19 грн., пеню за несвоєчасне проведення страхового відшкодування в розмірі 4191,76 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судові витрати в розмірі 120 грн. по обставинам викладеним в позовній заяві.

     Позивач та його представник в судовому засіданні не були присутніми, надали суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутність, на задоволення позовних вимог наполягали, не заперечували проти постановлення по справі заочного рішення.

     Відповідач свого представника в судове засіданні не направив з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судового виклику. Відповідач заяву про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності свого представника на адресу суду не спрямував. Згідно заперечень представника відповідача СК «Індиго»викладених в заяві про скасування заочного рішення, що міститься в матеріалах справи, в яких зазначив, що позивачу правомірно було відмовлено у проведені страхового відшкодування, оскільки позивачем не було надано жодного документу, який би свідчив про законні підстави керування в момент ДТП застрахованих транспортним засобом водієм ОСОБА_2, тому у СК «Індиго»були відсутні праві підстави для визнання ДТП страховим випадком.

     Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не був присутнім, надав суду заяву с проханням розглянути справу за його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

     Визнаючи наявні матеріали про права й взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутність сторін, заочно.

     Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

     Судом встановлено, що 29 січня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту №206-01117-10, відповідно до якого було застраховано належний позивачу автомобіль Мітсубиси Лансер 1.6 АТ, реєстраційний номер 3878КВ, строком дії на один рік. Відповідно до умов договору страхування відповідач взяв на себе зобов’язання по страхуванню зазначеного автомобіля від будь-яких видів ризику, а саме: ДТП, викрадення, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, стихійне лихо, напад тварин, падіння дерев та інших предметів. Загальна сума страхування становить 116400,00 грн.

     20.02.2010 року на вул. Краснофлотська в напрямок пр. Леніна в м. Маріуполя відбулось дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу автомобіля Мітсубиси Лансер 1.6 АТ, реєстраційний номер 3878КВ, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, який, відповідно до висновку експерта про оцінку вартості матеріального збитку,  не підлягає поновленню, в зв’язку з повним знищенням його конструкції, вартість відбудовних робіт перевищує вартість автомобілю. Оскільки ДТП відноситься до одного зі страхових випадків, позивач звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами, для отримання страхового відшкодування. На звернення позивача, відповідач страхове відшкодування не провів, з тих підстав, що позивачем не в повному обсязі надані правовстановлюючі документи, необхідні для проведення страхового відшкодування та достатньо доказів того, що водій ОСОБА_2, якій під час ДТП, що сталося 20.02.2010 року, керував застрахованим автомобілем на законних підставах.

     Відповідно до договору страхування наземного транспорту №206-01117-10 від 29.01.2010 року застрахованим є автомобіль Митсубиси Лансер 1,6 Комфорт АТ, відповідно до п.4 цього договору водієм зазначеного транспортного засобу є будь-яка особа, що керує транспортним засобом на законних підставах зі стажем та віком не менш 21 рік, понад 10 років. Згідно п.п.7.1 п.7 договору ДТП –пошкодження, знищення або втрата застрахованого ТЗ внаслідок ДТП є страховим випадком.

     Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення 20.02.2010 року о 22.00 год. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Митсубиси Лансер, номерний знак 3878КВ рухаючись по вул. Краснофлотська у напрямку вул. Бахчіванджи,  при зміні напрямку руху вправо не впевнився у безпеці руху, скоїв наїзд на електроопору, чим порушив п.10.1 ПДР України. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 19.03.2010 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди та на підставі ст.22 КпАП України було звільнено від адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, обмежившись усним зауваженням (а.с.2,11).    

     Відповідно до п.п.2.2 п.2 ПДР України власник транспортного засобу, а також особа, яка має тимчасовий реєстраційний талон, може передавати у своєї присутності управління транспортним засобом інший особі, яка має при собі посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії.         

     Згідно матеріалів адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, під час дорожньо-транспортної пригоди в салоні автомобіля в якості пасажира знаходився ОСОБА_3 (а.с.7).

     Згідно водійського посвідчення виданого ДАІ ГУ УМВС України Заліщики 23.05.2003 року на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останній має на право керування: мотоцикли «категорія А», автомобілі, дозволена максимальна вага яких не перевищує 3500 кг (7700 фунтів) і кількість сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми «категорія В», автомобілі, що призначені для перевезення вантажів і дозволена максимальна вага яких перевищує 3500 кг (7700 фунтів). Як вбачається з екзаменаційної карти водія ОСОБА_2 пройшов навчання за програмою «водій транспортних засобів категорії «ВС»при Бугачської АШ ДОСААФ»про що видано свідоцтво №277165 від 23.04.1990р. на підставі чого ОСОБА_2 первинно було видано водійське посвідчення категорії «АВС»серії АВН №445108 від 29.04.1990р. та в подальшому видано дублікат водійського посвідчення серії ТЕІ №067843 від 23.05.2003р.     

     Тому, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло підтвердження той факт, що ОСОБА_2 під час ДТП керував автомобілем Митсубиси Лансер, номерний знак 3878КВ на законних підставах та у відповідності з вимогами договору страхування, оскільки мав посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, зі стажем понад 10 років, та здійснював керування застрахованим автомобілем у присутності його власника ОСОБА_1

     При укладені договору страхування позивачем були надані всі необхідні правовстановлюючі документи на автомобіль Мітсубиси Лансер 1.6 АТ, реєстраційний номер 3878КВ, і у відповідача не виникло сумнівів щодо його правоволодіння цим автомобілем, тому суд вважає, що відповідачем з цього приводу було безпідставно прийнята відмова здійснити виплату страхового відшкодування, а позов в частині стягнення суми страхового відшкодування підлягає задоволенню.

     Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог ЦК України. Згідно ст.611 ЦК України при порушенні зобов’язання наступають правові наслідки, передбачені договором або законом.

     Відповідно до п.25.5 Договору страхування, у разі несвоєчасного проведення розрахунку винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час виникнення заборгованості, від суми яка підлягає спліті за кожен день прострочення. Відповідно до п.22.2 цього договору страхове відшкодування сплачується на протязі п’яти робочих днів від дня отримання всіх необхідних документів і складення страхового акту.

     Суд вважає, що розмір нарахованої пені за несвоєчасне проведення виплати страхового відшкодування, що складає 167 календарних днів з 17.03.2010р. по 30.08.2010р. в розмірі 4191,76 грн. позивачем розрахований вірно, оскільки відповідає вимогам ст.551 ч.2 ЦК України.

     Крім того, суд вважає, що діями відповідача позивачу завдано моральна шкода, яка виразилась в тому, що після перенесеного в результаті ДТП стресу він розраховував на отримання страхового відшкодування для покриття витрат на відновлення автомобілю або придбання нового, яке буде відшкодовано на підставі договору страхування, враховуючі відоме ім’я відповідача на ринку страхових послуг. Невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором страхування було для нього несподіванкою, в зв’язку з чим він переніс сильне душевне хвилювання, почуття несправедливості негативно зазначались на його відносинах з сім’єю, він став дратівливим, втратив сон та апетит. Проте, суд вважає, що сума морального відшкодування позивачем завищена, тому підлягає зменшенню до 1000 грн.           

     Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та користь держави в розмірі 1003,15 грн.  

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,11,81,88,212-215,224-225 ЦПК України, 526,551,611,623 ЦК України,  суд -

                                                                         В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індиго»про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, третя особа: ОСОБА_4 задовольнити частково.

      Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індиго»на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 95243 грн. 19 коп., пеню за несвоєчасне проведення виплати страхового відшкодування в розмірі 4191,76 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 100434 грн. 95 коп.

     Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індиго»на користь держави судовий збір в розмірі 1003 грн. 15 коп.

      Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які приймали участь у справі але не були присутні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя