Справа № 11 - 460,2007 рік Головуючий у 1-й інстанції: Новак Ю. Д.
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач: Мілаш С. П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня місяця 16 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді: Мілаша С.П.,
суддів: Кожевникова О. В., Віщика В. М.,
з участю прокурора: Рибачук Г. А.,
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Кокозівка Диканського району Полтавської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого без реєстрації АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 21 лютого 2005 року Ленінським районним судом м. Полтави за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України на З роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2005 року та визначено остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 400 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
По справі згідно зі ст. 81 КПК України вирішено питання речових доказів.
2
У відповідності з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 листопада 2006 року, близько 03 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на зупинці громадського транспорту «Богдана Хмельницького», що в м. Полтаві, з метою крадіжки чужого майна, скориставшись станом алкогольного сп'яніння потерпілого ОСОБА_2, таємно, повторно викрав з його кишені мобільний телефон «Сіменс СХ - 70» з карткою підключення до оператора мобільного зв'язку «Київстар» загальною вартістю 592 грн. 50 коп. та гроші в сумі 400 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
В апеляції засудженого ОСОБА_1 ставиться питання про зарахування до строку остаточного покарання, строк тримання його під вартою під час досудового слідства за попереднім вироком суду. Також засуджений посилається на необґрунтованість стягнення з нього 400 грн. на користь потерпілого ОСОБА_2, який не має до нього ніяких матеріальних та моральних претензій.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання поданої ним апеляції, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку та відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляції, вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
В апеляції засудженого не оспорюються висновки суду про його винність у вчиненні злочину та кваліфікацію дій.
Винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні майна, вчиненого повторно, за викладених у вироку обставин, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, визнав вину і. сам засуджений, дії якого за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.
За змістом ч. 1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
При обранні покарання засудженомуОСОБА_1. суд першої інстанції відповідно до загальних засад призначення покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. За вчинений злочин йому обране покарання, наближене до мінімального, що передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
Як вбачається з матеріалів справиОСОБА_1. вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2005 року засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з зарахуванням в строк відбування покарання
3
утримання його під вартою з 12 лютого 2004 року по 21 люте 2005 року. Остаток невідбутого покарання складав 1 рік 11 місяців 21 день. ( а. с. 67 - 70 ).
Новий злочинОСОБА_1. вчинив протягом іспитового стоку, тому суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 71, 78 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково, у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі, приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно за сукупністю вироків призначив засудженому до відбування 3 роки і 1 місяць позбавлення волі.
Таким чином, покарання призначено відповідно до вимог закону і є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження нових злочинів, а тому посилання апелянта щодо зарахування до строку остаточного покарання, строк перебування його під вартою під час досудового слідства за попереднім вироком є безпідставними.
Вирок суду в частині цивільного позову підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 291 КПК України суд першої інстанції повинен був цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду, оскільки останній в судове засідання не з'явився, клопотання від нього про розгляд позову у його відсутності не надходило і прокурор позов в судовому засіданні не підтримував. Більше того, після розгляду справи до суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_2 про те, що він не має матеріальних претензій до засудженого ОСОБА_1(а.с. 107).
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок в частині цивільного позову скасувати, залишивши його без розгляду
В іншій частині вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 01 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.