Справа № 11-410/11 07.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 – 410/2011 року Головуючий суду першої інстанції
Категорія: ч.1 ст.125 КК України Паньков Д.А.
Доповідач апеляційного суду
Олещук Т.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого Ржепецького О.П.
Суддів Царюка В.В. , Олещук Т.Л.
За участю прокурора Іванова А.О.
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Катеринка Первомайського району Миколаївської області, не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн..
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1000 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 09 травня 2010 року близько 19 год. 20 хв., знаходячись біля двору будинку АДРЕСА_1, на грунті неприязних стосунків сапою та зламаним держаком від сапи умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі у зв’язку з відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Вказує, що з вироком суду повністю не згоден, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що його вина у вчиненні злочину не доведена, оскільки по справі не здобуто ніяких доказів його вини. Зазначає, що потерпілі обмовляють його тому, що між ними уже давно існують неприязні стосунки. В час, на який вказують потерпілі, він знаходився разом зі своєю дружиною у сусідки. Не згоден з сумою відшкодування моральної шкоди потерпілим та з розміром штрафу, бо суд не врахував його матеріальне становище, що він пенсіонер.
В запереченнях на апеляцію потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять вирок суду залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення. Вважають, що суд 1-ої інстанції повно, всебічно та об’єктивно дослідив всі обставини справи та постановив законний та обґрунтований вирок. Вказують, що дійсно між ними та засудженим давно існують неприязні стосунки, але вони не обмовляють його. Їх показання повністю підтверджуються показаннями свідків та висновками судово-медичних експертиз.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку апеляції, прокурора, який вважав за необхідне залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, при обставинах, встановлених судом, є обґрунтованими, відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам, які детально викладені у вироку.
Так, з показань потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що саме ОСОБА_3 спричинив їм тілесні ушкодження за обставин, викладених у вироку.
Показання потерпілих узгоджуються з іншими дослідженими в суді доказами, в тому числі:
з показаннями свідка ОСОБА_6, яка підтвердила, що бачила, як 09.05.2010р. близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_3 підбіг до потерпілого ОСОБА_4 та став наносити йому удари сапою.
з висновками судово-медичних експертиз, згідно яких, що у потерпілого ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у виді садна голови, шиї, колінних суглобів, крововиливів в області шиї, лівого передпліччя, кисті, передньої черевної стінки, спини, у потерпілої ОСОБА_5 – у виді крововиливів лівого плеча, правої гомілки. Дані тілесні ушкодження відносяться: до категорії легких тілесних ушкоджень, виникли в результаті дії тупих твердих предметів (тупої частини сапи, держака), можливо 09.05.2010р. за обставин, вказаних потерпілими. Вищевказані тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні з положення стоячи (а.с. 53,54).
Наведені докази у сукупності підтверджують висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілим та спростовують його доводи про те, що він не вчиняв злочин, а потерпілі отримали тілесні ушкодження за інших обставин. Твердження апелянта про алібі є безпідставними, оскільки допитана в суді свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_3 прийшов до неї у гості близько 18 год., але декілька разів відлучався приблизно на 10 хв., а через годину 1-1,5 пішов додому. Тобто показання свідка ОСОБА_7 не спростовують, а підтверджують показання потерпілих, що на час вчинення злочину ОСОБА_3 знаходився на місці події, а не у ОСОБА_7.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції надав належну оцінку дослідженим в ході судового слідства доказам та правильно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст. 125 КК України.
Що стосується покарання, то суд правильно обрав засудженому вид та міру покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Вирішуючи питання в частині цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, суд 1-ої інстанції належним чином вмотивував прийняте рішення, враховуючи те, що потерпілим завдано фізичні та моральні страждання злочинними діями засудженого.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 квітня 2011 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 – без задоволення.
Головуючий
Судді