Справа № 22ц-1118/07                          Головуючий першої інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 40                                            Суддя - доповідач апеляційного суду Палііок ІІ.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року червня місяця  дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого Паліюка В.П., суддів Лівінського І.В., Шолох З.Л., при секретарі Негрун І.О., за участю апелянтів ОСОБА_1., ОСОБА_6., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві

апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2007 р. по

цивільній     справі     за     позовом     профспілкової    організації    державного

підприємства "Державна морська лоцманська служба" (далі - Профспілкова

організація) до  державного підприємства   "Державна морська лоцманська

служба" (далі - ДП "Державна морська лоцманська служба") про визнання

незаконними та скасування наказів

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2007 р. Профспілкова організація звернулась до ДП "Державна морська лоцманська служба" про визнання незаконними та скасування наказів № 594-к від 20 листопада 2006 p., № 597-к від 22 листопада 2006 p., № 596-к від 22 листопада 2006 p., № 598-к від 27 листопада 2006 p., № 600-к від 30 листопада 2006 p., № 599-к від 30 листопада 2006 p., № 602-к від 4 грудня 2006 p., № 606-к від 29 грудня 2006 р.

Позивач зазначав, що наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №945 від 18 вересня 2006 р. реорганізовано ДП "Державна морська лоцманська служба" шляхом приєднання до державного підприємства "Дельта-лоцман" (далі - ДП "Дельта-лоцман"), а наказом Державного департаменту морського і річкового транспорту № 155 від 21 вересня 2006 р. створена комісія з реорганізації підприємства, до якої перейшли повноваження щодо управління справами.

Після чого, працівники ДП "Державна морська лоцманська служба" були повідомлені про таку реорганізацію та їм запропоновано звернутися із заявами про переведення до ДП "Дельта-лоцман".

Оскаржуваними наказами ДП "Державна морська лоцманська служба" члени профспілкової організації ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., які не подали заяви про переведення, були звільнені за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

На думку позивача, вказані накази про звільнення є незаконними, оскільки порушують трудові права перерахованих вище осіб і повинні бути скасовані. Тому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2007 р. в задоволенні позовних вимог Профспілкової організації відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., посилаючись на порушення судом

першої інстанції норм процесуального права, просили вказане судове рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянтів, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою трудові права кожного працівника відносяться до індивідуальних трудових прав. Це означає, що такі права неподільні від особистості і можуть захищатися лише при наявності волі відповідної особи.

До того ж, норми чинного трудового законодавства України не передбачають подачу до суду позову в інтересах працівника без його на те згоди.

Разом з тим, аналіз ст. 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. (з наступними змінами), який був застосований судом, дозволяє дійти висновку, що Профспілкова організація вправі звернутися до суду за захистом індивідуальних трудових прав своїх членів, але не в якості позивача, а лише їх процесуального представника.

Вирішуючи спір по суті, місцевий суд не звернув належної уваги на викладені вище обставини та вимоги цього Закону. Зокрема, не притягнув до участі в справі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, чиї індивідуальні трудові права були предметом судового розгляду. Хоча це має суттєве значення для визначення належного позивача та реального захисту трудових прав звільнених працівників.

Таким чином, місцевий суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, що є безумовною підставою для його скасування з направленням справи на новий судовий розгляд відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

При новому розгляді справи суду необхідно звернути увагу на викладене, вирішити питання про участь у справі в якості позивачів осіб, на захист прав яких подано позов, більш повно з'ясувати права та обов'язки сторін по справі, перевірити наявність (або відсутність) порушеного трудового права з врахуванням чинного трудового законодавства.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2007 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної  сили.