Справа № 11-347/11 02.06.2011 02.06.2011 01.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-347/2011 Головуючий суду 1 інстанції:
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Локтіонова О.В.
Доповідач: Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі головуючого: Чернявського А.С.
суддів: Кваші С.В., Пісного І.М.
за участю прокурора: Максимишина О.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 березня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 20.01.1999 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 229-6 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою вироку на 2 роки; 06.07.2000 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 06.09.2002 року за постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.09.2002 року звільнений умовно-достроково за ст. 81 КК України на невідбутий строк 10 місяців 25 днів; 12.02.2004 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. 395, ст.ст. 71, 72 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі; 05.03.2004 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 28.03.2006 року за постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 17.03.2006 року звільнений умовно-достроково за ст. 81 КК України на невідбутий строк 4 місяці 20 днів; 12.02.2008 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.
- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.02.2008 року та остаточно призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину при наступних обставинах.
05 серпня 2010 року приблизно об 11 годині ОСОБА_2 з метою особистої необхідності пішов на територію тваринницького господарства, розташованого в с. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, яке належить ОСОБА_3
Знаходячись на території цього господарства, ОСОБА_2, діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю господаря, шляхом вільного доступу через відкриті вхідні двері, проник до житлового будинку ОСОБА_3, звідки таємно викрав належні ОСОБА_4 мобільний телефон марки "Samsung-J 150" вартістю 799 грн., з сім-карткою оператора МТС вартістю 16 грн. та флеш-карту об'ємом 1 Гб вартістю 100 грн., а також належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки "Nokia N 93 І" з флеш-карткою загальною вартістю 3299 грн., з сім-карткою оператора "Ді-джус" вартістю 25 грн., зарядний пристрій "Nokia" вартістю 51 грн., мобільний телефон марки "Samsung GT – C 310" вартістю 800 грн., з сім-карткою оператора "Лайф" вартістю 25 грн.
Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 915 грн., а потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4200 грн.
З викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним за власним розсудом.
В апеляції засуджений просить повернути справу на додаткове розслідування. Посилається на те, що вирок суду незаконний, оскільки на його думку по справі допущені грубі порушення норм кримінально-процесуального кодексу. Вважає, що дана кримінальна справа є сфальсифікованою працівниками міліції, посилаючись на те, що даний злочин він не скоював. Крім того, посилається, на те, що слідчий не провів з ним, господарем викрадених телефонів та господарем приватного сектору жодної очної ставки та суд не викликав у судове засідання жодного свідка чи потерпілого. Також, посилається, на те, що він хворіє гострим психічним захворюванням, перебуває у камері для психічно хворих і знаходиться під наглядом лікаря-психіатра. І дану обставину суд не взяв до уваги. Крім того, вважає, що суд не призначив йому повторну судово-психіатричну експертизу. Окрім цього, посилається на те, що працівниками міліції йому був наданий адвокат, який нічого не робив для його захисту, чим на його думку було порушено право на захист та йому двічі змінювали пред'явлене обвинувачення. Також, посилається на ту обставину, що він тяжко хворіє в нього виявлений вірус гепатиту А та С та він є ВІЛ-інфікований і, що суд не звернув на це увагу. Крім того, вважає, що суд безпідставно призначив йому до відбування реальний строк покарання.
Заслухавши доповідь судді; захисника про задоволення апеляції засудженого з підстав викладених в ній; потерпілих про залишення апеляції без задоволення; думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку.
Вина засудженого ОСОБА_2 підтверджується показаннями, які він дав на досудовому слідстві та з якими він в суді повністю погодився. Засуджений пояснив, що 5 серпня 2010 року приблизно о 10 годині він пішов на територію тваринницького господарства, розташованого у с. Первомайському Жовтневого району Миколаївської області, з метою здати металобрухт. На території даного господарства він зайшов у відкриті двері прибудови та побачив на поверхні столу три мобільних телефони. Він узяв мобільні телефони та зарядний пристрій зі столу та поклав їх до себе в кишеню. Після цього, залишив тваринницьке господарство та пішов до місця проживання свого знайомого ОСОБА_6 По дорозі він викинув сім-картки з телефонів. Прийшовши у двір ОСОБА_6, він направився до літньої кухні, двері якої були не закриті, де у картонному ящику сховав викрадене майно, поклавши телефони та зарядний пристрій у полімерний мішок. Потім він направився до магазину та став вживати алкогольні напої, щоб його ніхто не запідозрив у крадіжці. У магазині до нього під'їхав знайомий хлопець та повідомив йому, що його шукають працівники міліції. Після цього, він направився у відділення міліції, де добровільно зізнався у скоєнні крадіжки та вказав місце, де сховав викрадене. У присутності нього, ОСОБА_6 та понятих працівники міліції вилучили викрадене з літньої кухні домоволодіння ОСОБА_6 (а.с. 91-93, 149-150, 194).
Крім показань засудженого його вина підтверджується показаннями потерпілих та свідків.
Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_4 даних на досудовому слідстві та оголошених і досліджених у судовому засіданні, 5 серпня 2010 року приблизно о 10 годині він знаходився разом з ОСОБА_5 на території тваринницького господарства, розташованого у с. Первомайському Жовтневого району Миколаївської області. Свої мобільні телефони вони поклали на тумбочку у приміщенні житлового будинку, який знаходиться на території цього господарства та пішли працювати. Через деякий час, вони повернулись у приміщення та виявили, що мобільні телефони та зарядний пристрій зникли. У нього був викрадений мобільний телефон марки "Samsung SGH – J 150" вартістю 799 грн. з сім-карткою оператора МТС вартістю 16 грн. та флеш-картка об'ємом 1 Гб вартістю 100 грн. (а.с. 26-27).
Потерпілий ОСОБА_5 на досудовому слідстві дав наступні показання, які були оголошені та досліджені в судовому засіданні. 5 серпня 2010 року він прийшов на територію тваринницького господарства, розташованого в с. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, де разом з ОСОБА_4 складали солому. Свої мобільні телефони вони поклали на тумбочку в приміщення житлового будинку, розташованого на території цього господарства та направились працювати. Повернувшись приблизно через годину вони виявили, що мобільні телефони та зарядний пристрій зникли. У нього був викрадений мобільний телефон марки "Nokia N 93 I" з флеш-карткою загальною вартістю 3299 грн., з сім-карткою оператора "Ді-джус" вартістю 25 грн., зарядний пристрій "Nokia" вартістю 51 грн., мобільний телефон марки "Samsung GT C 310" вартістю 800 грн., з сім-карткою оператора "Лайф" вартістю 25 грн. (а.с. 32).
Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві дав наступні показання, які були оголошені та досліджені в судовому засіданні, що 5 серпня 2010 року приблизно о 10 годині до нього додому прийшов ОСОБА_2 з метою позичити гроші. Почувши негативну відповідь, ОСОБА_2 пішов у невідомому напрямку. Приблизно о 16 годині до нього прийшли працівники міліції, які пояснили, що згідно з показаннями ОСОБА_2, той сховав три викрадені мобільні телефони та зарядний пристрій у ОСОБА_6 у літній кухні. Потім, ОСОБА_6 дав свою згоду оглянути кухню. У полімерному мішку, який знаходився у картонному ящику, працівники міліції виявили викрадене ОСОБА_2 майно. Як ці речі могли потрапити до його кухні він на знав. Про скоєну крадіжку йому нічого не було відомо. Також, він пояснив, що двері у літню кухню він не закриває, оскільки довіряє жителям селища (а.с. 65-66).
Згідно показань свідка ОСОБА_3 даних ним на досудовому слідстві та оголошених і досліджених в судовому засіданні вбачається, що 5 серпня 2010 року приблизно о 10 годині він працював на території тваринницького господарства, розташованого в с. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області. Приблизно в цей же час до нього прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допомогти скласти солому. Вони залишили свої мобільні телефони на тумбочці у жилому приміщенні, розташованому на території даного господарства. Через одну годину, вони зайшли у дане приміщення та виявили, що мобільних телефонів та зарядний пристрій зникли. Від місцевого жителя на ім'я Артем вони взнали, що на територію тваринницького господарства приходив ОСОБА_2 (а.с. 67-68).
Дані показання є послідовними та узгоджуються з письмовими матеріалами справи, а саме заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в міліцію від 05.08.2010 року (а.с. 4-5); протоколом огляду місця події від 06.08.2010 року (а.с. 7-10); протоколом огляду місцевості від 05.08.2010 року (а.с. 12-14); протоколом огляду домоволодіння № 26 (а.с. 17-19); квитанції на мобільний телефон "Samsung SGH – J 150" (а.с. 28); протоколом огляду предметів від 06.08.2010 року (а.с. 48).
Щодо посилань засудженого про те, що між ним, господарем викрадених телефонів та господарем приватного сектору жодної очної ставки є безпідставними, оскільки відповідно зі ст. 172 КПК України слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності.
Згідно з матеріалами справи суперечностей у показаннях свідків, потерпілих та засудженого даних на досудовому слідстві не вбачається. Вони є послідовними та узгоджуються між собою.
Як вбачається з матеріалів справи, то вони не містять даних про наявність у засудженого ОСОБА_2 захворювань на гепатит А, С та ВІЛ-інфекції, що спростовує його посилання на дані обставини.
Крім того, матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_2 змінювалось обвинувачення.
Щодо посилань засудженого на наявність у нього психічного захворювання, то матеріали справи не містять даних про наявність у засудженого психічного захворювання. Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 707 від 06.10.2010 року ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням не страждає. В період часу до якого відноситься інкримінуєме йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 79-82).
Безпідставними є посилання засудженого про те, що суд не призначив йому повторну судово-психіатричну експертизу, оскільки згідно ч. 6 ст. 75 КК України, коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експерту або іншим експертам.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 707 від 06.10.2010 року, то даний висновок є обґрунтованим та не суперечить матеріалам справи.
Щодо посилань апелянта про те, що суд не викликав у судове засідання жодного свідка та потерпілого, то як вбачається з матеріалів справи свідками та потерпілими були надані заяви про неможливість їх явки в судове засідання, які судом були визнані поважними (а.с.181, 185, 186, 187).
Тому доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими.
Посилання засудженого ОСОБА_2 про те, що було порушено його право на захист, оскільки призначений йому адвокат нічого не робив для його захисту є безпідставними, так як згідно ст. 46 КПК України підозрюваний, обвинувачений та підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу. Проте засуджений не скаржився на пасивність захисника та не порушував питання щодо його заміни.
Таким чином, суд першої інстанції об'єктивно дослідив всі обставини справи та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.
Покарання засудженому судом призначене у повній відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, даних про особу засудженого, який скоїв тяжкий злочин в період іспитового строку, його посередню характеристику з місця проживання, наявність синдрому залежності від опіатів, а також обтяжуючої обставини – рецидиву злочинів.
Тому призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок належить залишити без зміни, а апеляцію без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постановлений відносно засудженого ОСОБА_2 вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 березня 2011 року – без зміни.
Головуючий
Судді