АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 11-537 2007 року                                            Головуючий у 1-й інстанції Голубенке В.Л.

Категорія ст. 309 ч.2 КК України                                  Доповідач: Ландар О.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого                                          Ландаря О.В.

Суддів                                               Довгаль С.А., Захожая О.І.

за участю прокурора                       Деряги Л.М.

засудженого                                            ОСОБА_1

захисника                                                ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві 18 травня 2007 року кримінальну справу за апеляцією прокурора Кобеляцького району та засудженого ОСОБА_1. на вирок Кобеляцького районного суду від 22 січня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, громадянин України, уродженець та мешканець с. Прогрес Кобеляцького району, освіта середньо-спеціальна, не працюючий, судимий

06.04.2006 року Полтавським районним судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, -

засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.315 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.317 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

На підставі ст.71 КК України до цього покарання, частково, приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно за сукупністю вироків призначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, громадянин України, уродженець м. Кобеляки, освіта середня, працюючий мотористом СП "Цукровик Полтавщини" мешканець с. Жуки, Кобеляцького району, раніше не судимий, -

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки б місяців.

На підставі ст.104 КК України ОСОБА_3звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

 

2

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, громадянин України, уродженець м. Кобеляки, з середньою освітою, працюючий мотористом СП "Цукровик Полтавщини, мешканець с. Жуки Кобеляцького району, раніше не судимий, -

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки з покладанням обов'язків, передбачених ст. 16 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_3на користь НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області по 188 грн. 31 коп. з кожного на відшкодування судових витрат на проведення хімічної експертизи.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1., ОСОБА_3та ОСОБА_4визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.

Влітку 2006 року засуджений ОСОБА_1. зірвав на смітнику поблизу смт. Білики Кобеляцького району 2 дикоростучих кущі коноплі, яка є наркотичним засобом - канабіс, вагою сухого залишку 679,5 гр., які переніс до гаража, що розташований по АДРЕСА_1, де висушив наркотичний засіб та незаконно зберігав його без мети збуту.

В ніч на 9 серпня 2006 року ОСОБА_1., ОСОБА_3та ОСОБА_4. за попередньою

змовою між собою, проникли на охоронювану територію тракторної бригади фермерського

господарства "Громада" в смт. Білики Кобеляцького району, звідкіля таємно викрали 200 л.

дизельного пального на суму 800 грн., три борони і 5 райборінок вартістю 137 грн. 70 коп., а

всього викрали майна вказаного підприємства на загальну суму 937 грн. 70 коп.

9 серпня 2006 рокуОСОБА_1. незаконно збув неповнолітньомуОСОБА_3. особливо

небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою сухого залишку 679,5 гр., а останній незаконно

придбав та зберігав його на горищі домогосподарства в с. Жуки Кобеляцького району.

У червні-липні 2006 року засуджений ОСОБА_1. близько 4-5 разів, шляхом пропозиції, схиляв неповнолітньогоОСОБА_3., а також ОСОБА_4таОСОБА_5. до вживання наркотичного засобу - канабісу та задля цього надавав їм приміщення гаража, розташованого поАДРЕСА_1.

24 серпня 2006 року, під час огляду вищезазначеного гаража, працівниками міліції було виявлено і вилучено 27,18 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, 3 великих та 5 малих борін до трактора, а на горищі покинутої будівлі біля домогосподарства ОСОБА_3679,5 гр. наркотичної речовини - канабісу.

В апеляції прокурора Кобеляцького району із внесеними змінами вказується на те, що при призначенні покарання ОСОБА_1. суд не призначив йому за ч.2 ст.307 та ч.2ст.317 КК України обов'язкове додаткове покарання, передбачене санкціями обох статей - конфіскацію майна, а тому пропонується привести вирок суду у відповідність до чинного законодавства шляхом застосування ст.69 КК України та звільнення ОСОБА_1від цього додаткового покарання.

Засуджений ОСОБА_1. у своїй апеляції порушує питання про пом'якшення йому покарання та застосування ст.75 КК України. За змістом апеляції стверджує, що органи досудового слідства не зовсім вірно встановили обставини справи та його роль у вчиненні злочинів, а суд, при винесенні вироку, недостатньо врахував позитивні дані про його особу, відсутність до нього претензій з боку фермерського господарства «Громада».

Окрім того зазначає, що судом порушено його право на захист, оскільки йому не було надано права виступити з останнім словом.

Заслухавши доповідача, прокурора Дерягу Л.М., що підтримувала апеляцію із внесеними змінами, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які прохали про пом'якшення покарання ОСОБА_1. та застосування до нього ст.75 КК України, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляція засудженого - частковому задоволенню з наступних підстав.

 

3

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені злочинів за які він засуджений підтверджуються зібраними по справі доказами.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, засуджений ОСОБА_1. як на досудовому слідстві, так і під час розгляду справи в суді, вину у вчинених злочинах визнавав повністю, детально розповідав про обставини їх скоєння та давав послідовні показання з цього приводу.

Крім показань самого ОСОБА_1його винність у вчиненні злочинів підтверджується показаннями засуджених ОСОБА_3та ОСОБА_4, які також визнали свою провину повністю, показаннями ряду свідків, речовими доказами, висновками судових експертиз та іншими доказами, наведеними у вироку.

Встановлені судом фактичні обставини справи та доведеність вини засуджений ОСОБА_1не оспорює і у принесеній апеляції

Дослідивши та належним чином проаналізувавши зібрані по справі докази, місцевий суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.315, ч.2 ст.317, ч.3 ст. 185 КК України.

Правильність юридичної кваліфікації дій засудженого також ніким із апелянтів під сумнів не ставиться.

Як видно із мотивувальної частини вироку, вирішуючи питання про покарання засудженому, місцевий суд виходячи із вимог ст.65 КК України, урахував не тільки ступінь тяжкості вчинених злочинів, а й особу винного, фактичні обставини справи, а також те, що нові злочини він вчинив у період іспитового строку, незадовго після постановления попереднього вироку

Тому з урахуванням вимог ст. 71 КК України суд призначив йому покарання яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим при призначенні покарання за ч.2 ст.307 та ч.2 ст.317 КК України суд припустився помилки та не вирішив питання про необхідність призначення за даними статтями додаткового покарання - конфіскації майна, яке безальтернативно передбачено у них.

Тому приводячи вирок у відповідність до вимог кримінального закону, колегія суддів вважає за необхідне застосувати ст.69 КК України на підставі якої звільнити ОСОБА_1 від додаткового покарання - конфіскації майна, передбаченого вищевказаними статтями.

Стосовно тверджень засудженого ОСОБА_1 про порушення його права на захист -позбавлення права на останнє слово, то вони не заслуговують на увагу.

Як видно з протоколу судового засідання, після закінчення судових дебатів, суд надавав усім підсудним, у тому числі і ОСОБА_1. право на останнє слово, яким усі вони скористалися.

Після закінчення розгляду справи за клопотанням засудженого ОСОБА_1 він був в повному обсязі ознайомлений як з матеріалами кримінальної справи так і протоколом судового засідання і зауважень з приводу його змісту чи неправильності не приносив.

З огляду на це твердження засудженого про порушення його права на захист є голослівними і спростовуються матеріалами справи.

На   підставі   викладеного,   керуючись   ст.ст. 365,366  КПК   України,   колегія   суддів апеляційного суду, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляцію прокурора Кобеляцького району задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_1задовольнити частково.

Вирок Кобеляцького районного суду від 22 січня 2007 року стосовно засудженого ОСОБА_1змінити.

Застосувати ст.69 КК України на підставі якої звільнити ОСОБА_1 від додаткового покарання - конфіскації майна, передбаченого ч.2 ст.307 та ч.2 ст.317 КК України та вважати його засудженим за цими статтями до основного покарання, обраного місцевим судом.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.