Справа № 11 - 490, 2007 рік                                         Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко Ю. В.

Категорія: ч. 1 ст. 119 КК України                                                                  Доповідач: Мілаш С. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року травня місяця 16 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Мілаша С, П.,

суддів: Віщика В. М., Кожевнікова О. В.,

з участю прокурора: Рибачук Г. А.,

засудженого: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 березня 2007 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Курганка Широківського району Дніпропетровської області, мешканця с. Штомпелі Миргородського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, не працюючого, в силу ст. 89 не судимого

засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України на 3 роки позбавлення волі.

По справі згідно зі ст. 81 КПК України вирішено питання речових доказів.

У відповідності з вироком судуОСОБА_1визнано винним в тому, що він 13 серпня 2006 року, близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля домогосподарства ОСОБА_2., що в с. Штомпелі Миргородського району, під час сварки з ОСОБА_3., двічі наніс йому удар кулаком в обличчя. Після чого, ОСОБА_1, схопившиОСОБА_3., який знаходився до нього обличчям, обома руками за ноги в ділянці колін, перекинув його через плече, від чого той впав та вдарився головою об асфальтну доріжку. Своїми діями засуджений спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розриву зв'язок міжхребцевого зчленування на рівні 5-6 шийних хребців з забоєм та дестукцією речовини спинного мозку на цьому рівні, крововиливи в м'які тканини передньої поверхні шкіри, множинні садна обличчя, верхніх та нижніх кінцівок. Від отриманих ушкоджень при падінні 15 серпня 2006 року ОСОБА_3 помер.

2

Згідно висновку комісійної судово - медичної експертизи смерть потерпілогоОСОБА_3. настала внаслідок спіральної травми - розриву між хребцевого зчленування між 5-6 шийними хребцями з забоєм спинного мозку на цьому рівні.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, ставить питання про зміну вироку та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з врахуванням таких обставин як незадовільний стан здоров'я та активне сприяння розкриттю злочину.

Інші учасники процесу вирок суду не оскаржували.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, поясненняОСОБА_1на підтримання поданої ним апеляції про пом'якшення покарання, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку і безпідставність апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи наведені в апеляції не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

В апеляції засудженого не оспорюються висновки суду про його винність у вчиненні злочину та правильність кваліфікації дій.

Висновок суду про винністьОСОБА_1у вчиненні вбивства через необережність ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України.

Сам ОСОБА_1 в ході досудового слідства, в тому числі і при відтворенні обстановки і обставин події, розказував і демонстрував як в процесі сварки та бійки перекинув через себеОСОБА_3., внаслідок чого останній при падінні ударився головою об асфальтну доріжку і отримав травму (а.с. 57 -61 ). Не заперечував частково своєї вини засуджений і в судовому засіданні.

Згідно висновку судово - медичного експерта тілесні ушкодження виявлені на тілі потерпілогоОСОБА_3. - закрита тупа травма шиї, перелом хребта і забій спинного мозку, від яких настала смерть, відповідають фактичним обставинам справи та поясненням засудженого про механізм утворення цих ушкоджень (а. с. 89 - 90).

В результаті дослідження і належної оцінки сукупності здобутих у справі доказів, об'єктивність яких сумнівів не викликає, суд дії засудженогоОСОБА_1відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 119 КК України.

При обранні покарання засудженому суд першої інстанції, виходячи із загальних засад призначення покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання,

3

в тому числі і наведені в апеляції. Зважаючи на наведене, суд призначив ОСОБА_1. мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі, встановлене санкцією ч. 1 ст. 119 КК України.

Обране покарання засудженому ОСОБА_1. є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Твердження апелянта щодо незадовільного стану здоров'я є неспроможним, оскільки не знайшло свого документального підтвердження. Більше того, спростовується медичним висновком про стан здоров'я та працездатність засудженогоОСОБА_1. (а. с. 146 ).

Таким чином, вирок суду є законним та обґрунтованим і підстави для його зміни відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 березня 2007 року щодо нього - без зміни.