Справа № 11-326/11 21.06.2011 22.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-326/11 Головуючий у 1 інстанції
Семенова Л.М.
Категорія ч 1 ст. 121 КК України Доповідач: Хомік І.М.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 р. м. Миколаїв
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого: Хоміка І.М.,
Суддів: Гребенюк В.І., Маркової Т.О.,
з участю прокурора : Гаврилка О.О.,
секретаря: Пінчука О.І.,
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4
потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7,ОСОБА_8,
засудженого: ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями:
- прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гайдаєнка А.М.,
- потерпілого ОСОБА_3
- представника потерпілого ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4,
- потерпілого ОСОБА_2,
- потерпілої ОСОБА_5,
- засудженого ОСОБА_9,
- адвоката ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_9
на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 березня 2011 року, яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, з неповною вищою освітою, не одружений, не працюючий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.
За ч.4 ст. 296 КК України ОСОБА_9 виправдано.
В строк відбуття покарання зараховано перебування засудженого під вартою з 27.11.2009 року до 30.11.2009 року.
Крім того, вироком суду постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди – 2002 грн. 37 коп., а у відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн.
Вироком суду ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він 03.11.2009 року близько 23-30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_12 знаходився в барі «ОСОБА_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Під час вживання спиртних напоїв між ними та барменом бару виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 вийшли з бару. В цей час до бару під’їхали його власники – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з якими у ОСОБА_9 виникла суперечка з приводу роботи бару. Під час конфлікту між потерпілим ОСОБА_3 та засудженим ОСОБА_9 розпочалася бійка, в ході якої засуджений умисно завдав потерпілому 12 ударів ножем в різні частини тіла, тим самим спричинивши тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння у виді багаточисельних ножових ушкоджень голови, шиї, тіла, кінцівок, грудної та черевної порожнини з пошкодженням легень, перікарду, діафрагми.
Прокурор в апеляції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України, порушує питання про скасування вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області та постановлення вироку апеляційним судом про визнання ОСОБА_9 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України та призначення покарання із застосуванням ч.1 ст.70 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі.
Посилається на безпідставність виправдання засудженого за ч.4 ст.296 КК України. Вказує, що в ході судового слідства обвинувачення засудженого за ч.4 ст.296 КК України знайшло своє підтвердження в повному обсязі, а сукупність досліджених доказів вказувала, що ОСОБА_9 вчинив злочин саме із хуліганських мотивів, тобто з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалося особливою зухвалістю.
Потерпілий ОСОБА_3 в апеляції просить вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04.03.2011 року скасувати і постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_9 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України та призначення максимальну міру покарання. Крім того, вказує на необхідність збільшення суми стягнення за заподіяну моральну та матеріальну шкоду, а також на наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 за надання неправдивих показань. Апелянт посилається на безпідставність виправдання засудженого за ч.4 ст.296 КК України. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги показів свідків з приводу зухвалої поведінки ОСОБА_9 в барі, а в подальшому – під час бійки і після неї.
Що стосується призначеного судом покарання, то апелянт вказує на безпідставність призначення ОСОБА_9 мінімальної міри покарання за вчинений злочин. Адже засуджений свою вину не визнавав ні в досудовому, ні в судовому слідстві, в ході судового розгляду неодноразово змінював свої показання.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04.03.2011 року скасувати і постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_9 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України та призначення максимальну міру покарання. Наполягає на наявності в діях засудженого ознак хуліганства, адже такі дії почалися з моменту приходу ОСОБА_9 в бар і продовжувалися у дворі бару у вигляді образ та погроз в присутності інших осіб та і громадському місці.
Крім того, апелянт просить суд вирішити питання про стягнення із засудженого на його користь моральної та матеріальної шкоди, адже побиття сина – ОСОБА_3 відбувалося на його очах, а в подальшому протягом 3 діб медики не давали мені ніякої надії з приводу того. Чи буде мій син жити після такого роду ножових поранень.
Крім того, ОСОБА_2 в апеляції ставить питання про притягнення до кримінальної відповідальності свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 за надання неправдивих показань, у зв’язку з їх бажанням на досудовому та судовому слідстві своїми свідченнями допомогти засудженому ухилитися від кримінальної відповідальності.
Захисник ОСОБА_4, що є представником потерпілого ОСОБА_3 в апеляції просить вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04.03.2011 року скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину. Просить колегію суддів постановити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. А також стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 564 грн.37 коп., та моральної шкоди – 100 000 грн.
Крім того, представник потерпілого просить вирішити питання про порушення кримінальної справи за дачу завідомо неправдивих показань відносно потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12
Не оспорюючи кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України, апелянт посилається на те, що суд, не врахувавши свідчень на досудовому слідстві і в суді потерпілих та свідків щодо обставин хуліганських дій засудженого, місця і часу вчинення цих дій, безпідставно виправдав засудженого за ч.4 ст. 296 КК України. Крім того, представник потерпілого вказує на не відповідність міри покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого.
В апеляційній скарзі на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області захисник засудженого ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, виправдати засудженого ОСОБА_9 за ч.1 ст.121 КК України, а справу направити для проведення додаткового розслідування з метою встановлення і притягнення до відповідальності особи, яка вчинила вказаний злочин.
Вказує на відсутність в діях ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, адже засудженому також були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, що підтверджено наявністю висновку СМЕ. За фактом спричинення засудженому тілесних ушкоджень, органами досудового слідства матеріали справи виділялися в окреме провадження для додаткової перевірки, але й до теперішнього часу вказана перевірка не проведена.
В доповненнях до апеляційної скарги на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області захисник засудженого ОСОБА_8 вказує на порушення права засудженого ОСОБА_9 на справедливий суд. На його думку, суд першої інстанції під час розгляду справи необґрунтовано схилявся до надуманої та суперечливої версії потерпілих, не прийнявши до уваги реальну, об’єктивну і підтверджену доказами версію захисту. Звертає увагу, що судом так і не було в достатній мірі досліджено та прийнято до уваги той факт, що досудовим слідством так і не було встановлено, хто і при яких обставинах наніс ОСОБА_9 тілесні пошкодження середньої тяжкості.
Засуджений ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області скасувати, виправдати його, а справу направити для проведення додаткового розслідування з метою встановлення і притягнення до відповідальності особи, яка вчинила вказаний злочин. Звертає увагу, що не бив потерпілого, і тим більше не наносив йому удари ножем, але не знає, хто це міг зробити, адже ОСОБА_3 вдарив його по голові, від чого засуджений втратив свідомість і не пам’ятає, що відбувалося далі. Вважає, що насправді хотіли порізати його, але в темряві його сплутали з ОСОБА_3
Захисник засудженого ОСОБА_8 в запереченнях на апеляційну скаргу прокурора вказує на її необґрунтованість та суперечливість. Просить вказану апеляцію залишити без задоволення, так як в діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбачений ч.4 ст.296 КК України.
Засуджений ОСОБА_9 в запереченнях на апеляційну скаргу прокурора просить вказану апеляцію залишити без задоволення, так як остання не відповідає дійсності, є суперечливою та безпідставною. Вказує на необ’єктивне та упереджене ставлення до нього органів прокуратури, а також посилається на необґрунтоване небажання органами досудового слідства перевіряти інші версії події, що сталася 03.11.2009 року.
Потерпілий ОСОБА_2 в доповненнях до своєї апеляційної скарги, що по суті є запереченням на апеляційну скаргу адвоката засудженого, вказує на її надуманість та суперечливість. Вважає, що про хуліганські дії засудженого достовірно та детально розповіли на стадії досудового та судового слідства свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18. А всі намагання ОСОБА_9 перекласти вину по нанесенню тяжких тілесних пошкоджень ОСОБА_3. на іншу особу, суперечать фактичним обставинам події та матеріалам справи.
Засуджений ОСОБА_9 в своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гайдаєнка А.М., вказує, що доводи прокурора в апеляції про ненадання судом оцінки свідченням потерпілих і свідків щодо обставин порушення засудженим громадського порядку і безпідставність виправдання за ч.4 ст. 296 КК України, є необґрунтованими. Просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, як таку, що є не обґрунтованою.
В запереченнях на апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засуджений просить вищевказані апеляційні скарги залишити без задоволення, посилаючись на те, що він хуліганських дій по відношенню до потерпілого не вчиняв, а конфлікт між ними виник в цей же день в кафе незадовго до нанесення удару потерпілому.
В апеляційній скарзі та в запереченнях на апеляційні скарги прокурора, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_5 просить виправдати засудженого ОСОБА_9 Вказує на невідповідність дійсності тих обставин справи, на які посилаються потерпілі, вважає їх свідчення суперечливими та безпідставними. Звертає увагу, що ОСОБА_9 не бив потерпілого, і тим більше не наносив йому удари ножем. Стверджує, що на початку бійки потерпілий ОСОБА_3 вдарив засудженого по голові, від чого ОСОБА_9 втратив свідомість, і тому фізично не мав можливості наносити удари потерпілому.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив вирок скасувати та постановити відносно засудженого свій вирок, засудженого ОСОБА_9 та його адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_7, потерпілу ОСОБА_5, які просили вирок суду скасувати, а засудженого виправдати у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також представника потерпілого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4, які просили вирок суду першої інстанції скасувати і постановити новий вирок, яким засудженого визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України, перевіривши доводи апеляцій, вивчивши матеріали справи, а також провівши судове слідство колегія суддів:
ВСТАНОВИЛА:
03.11.2009 року близько 23-30 год., ОСОБА_9, перебуваючи разом з ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в барі «ОСОБА_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2., у стані алкогольного сп’яніння став пред’являти бармену ОСОБА_14 претензії з приводу якості його обслуговування і часу роботи бару. При цьому, ОСОБА_9, проявляючи явну неповагу до суспільства і до встановлених у ньому правил поведінки, діючи із хуліганських мотивів став ображати ОСОБА_14 нецензурною лайкою, принижувати і погрожувати, перешкоджаючи нормальному розкладу роботи громадського закладу і нормальному відпочинку відвідувачам бару, які про виниклий конфлікт по телефону повідомили власника бара. Близько 00.30 години ОСОБА_9, вийшовши з бару і продовжуючи хуліганські дії спровокував конфлікт між власниками бару - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ображаючи іх, та погрожуючи їм розправою. Під час конфлікту між потерпілим ОСОБА_3 та засудженим ОСОБА_9 розпочалася бійка, в ході якої засуджений проявляючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, використовуючи заздалегідь приготовлений предмет (ніж), умисно завдав потерпілому не менше 12 ударів ножем в різні частини тіла, тим самим спричинивши тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння у виді багаточисельних ножових ушкоджень голови, шиї, тіла, кінцівок, грудної та черевної порожнини з пошкодженням легень, перікарду, діафрагми.
Під час спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 хуліганські дії ОСОБА_9 намагались присікти ОСОБА_2,ОСОБА_6 і ОСОБА_5, яким ОСОБА_9 також ножем спричинив тілесні ушкодження. Так, потерпілому ОСОБА_2 ОСОБА_9 спричинив тілесні пошкодження у вигляді різаної рани пахвової області зліва, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; ОСОБА_20 – пошкодження у виді різаної рани лівої голені, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_5 – тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівого стегна і правого передпліччя, які також відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Засуджений ОСОБА_9 своєї вини в спричинені тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не визнав, як і не визнав свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Пояснив, що потерпілого до 03.11.2009 року не знав. Цього дня він разом з ОСОБА_12, ОСОБА_5 і ОСОБА_13 дійсно о 23-30 прийшов до бару «ОСОБА_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, у бармена ОСОБА_14 замовили пляшку горілки. Через деякий час бармен повідомив, що о 00-00 годині бар зачиняється і вимкнув телевізор. В результаті цього між ОСОБА_14 та відвідувачами бару виник конфлікт. Особисто він з барменом не сперечався, а лише виходячи о 00-00 годині з бару купив у бармена ще одну пляшку горілки. Коли він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 виходили з бару, на порозі зустріли ОСОБА_2, який почав їх ображати та висловлюватися нецензурною лайкою, в ході чого між ними виник словесний конфлікт, що продовжувався близько двох хвилин. Після сварки він разом з компанією почали виходити з території бару, але як тільки відійшли від будівлі ОСОБА_3 наздогнав їх і наніс йому удар кулаком по голові, в результаті чого він втратив свідомість. Коли отямився, то побачив ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які допомогли йому піднятись.У ОСОБА_5 була порізана нога і вони повернулися до бару, щоб ОСОБА_2 відвіз ОСОБА_5 до лікарні. Коли ОСОБА_2 побачив ОСОБА_5, сказав, що він цього не хотів. Вони всі разом поїхали до лікарні.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_9, його вина повністю знайшла своє підтвердження в сукупності досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, допитаний під час судового слідства потерпілий ОСОБА_2, пояснив, що 03.11.2009 року близько 24-00 год. його розбудив син - ОСОБА_3 і сказав, що йому подзвонила ОСОБА_16 і повідомила, що в барі, власниками якого вони є, ОСОБА_5 і її компанія ображають бармена ОСОБА_14, у зв’язку з чим останній не може зачинити бар. Після цього, він з сином вирішив поїхати до бару. Після приїзду на місце, біля входу вони зустріли ОСОБА_5, яка сперечалася з ОСОБА_14, била його кулаками в груди. Побачивши його з сином, ОСОБА_5 почала сперечатися з ними ображати їх і погрожувати своїми знайомими. В цей час з бару вийшли ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_9 Останній став ображати його і погрожувати підпалити бар. ОСОБА_13 також почав погрожувати їм, говорив, що ОСОБА_9 насправді може підпалити бар.
Коли вся компанія з ОСОБА_9 почала йти з бару, його син ОСОБА_3 побіг за ними, щоб спитати у ОСОБА_13 про обставини конфлікту і причину такого відношення до них, адже вони з ОСОБА_13 до того часу дружили. Однак, коли син приблизився до компанії, його збили з ніг і ОСОБА_9, знаходячись зверху на лежачому на землі сину, став наносити йому удари в різні частини тіла кулаками і якимсь гострим блискучим предметом. В цей час він не міг підійти до місця бійки у зв’язку з тим, що його почала стримувати ОСОБА_5. З бару вибіг ОСОБА_6 і підбіг до сина та став його витягувати з-під ОСОБА_9 і кликати на допомогу, так як у сина з шиї йшла кров. Йому вдалося вирватися від ОСОБА_5 і він став допомагати ОСОБА_6 витягувати сина з-під ОСОБА_9, який весь цей час продовжував наносити удари в різні частини тіла невідомим гострим блискучим предметом. В цей же момент він і сам отримав удар в область спини, коли піднімаючи сина, прикривав його від ударів ОСОБА_9 спиною.
Витягнувши сина, він разом з ОСОБА_6 завів його в бар, де намагався зупинити йому кровотечу. В цей час до бару зайшла ОСОБА_5 і кричала, що їй порізали ногу і норкову шубу. Потім він відвіз сина й інших потерпілих до лікарні, де сину робили 3-годинну операцію. Через годину до лікарні приїхали ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_13. Тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_9 він не бачив.
Допитаний під час судового слідства потерпілий ОСОБА_3, пояснив, що 03.11.2009 року близько 24-00 год. йому подзвонила ОСОБА_16 і повідомила, що в барі, власниками якого вони з батьком є, ОСОБА_5 і її компанія ображають бармена ОСОБА_14, у зв’язку з чим останній не може зачинити бар. Після цього він розбудив батька і вони разом поїхали до бару. Після приїзду на місце, вони побачили, що з бару вийшов ОСОБА_14 з пакетом сміття, за ним йшла ОСОБА_5, ображала і штовхала ОСОБА_14. Коли вони підійшли до них, батько зробив ОСОБА_5 зауваження і та стала його ображати та погрожувати. Він зайшов до бару, щоб розпитати відвідувачів про причину скандалу. Коли вийшов, побачив ОСОБА_9 і ОСОБА_13, які ображали батька, погрожували йому, висловлювали своє незадоволення графіком роботи бару. Коли ОСОБА_9 і ОСОБА_13 почали виходити з території бару, він побіг їх наздоганяти з метою з’ясування у ОСОБА_13 причини його поведінки, так як раніше вони з ОСОБА_13 мали добрі стосунки. Коли він добіг до ОСОБА_13, то відчув різкий удар зліва по голові, при цьому бачив, що його вдарив ОСОБА_9 і в руках у нього був гострий блискучий предмет. Від отриманого удару він впав на землю, а ОСОБА_9 сівши на нього зверху став наносити йому удари в різні частини тіла, аж поки він не відчув, що його хтось витягує з-під нападаючого ОСОБА_9. Це був батько і ОСОБА_6, які завели його в бар, а потім відвезли у лікарню.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона, ОСОБА_12, ОСОБА_9 і ОСОБА_13 близько 23-30 год. 03.11.2009 року прийшли до бару «ОСОБА_2». Близько 24-00 год. бармен ОСОБА_14 попередив про закриття бару і, вимкнувши телевізор вийшов на кухню. В цей час відвідувач бару ОСОБА_6 встав і увімкнув телевізор. Коли прийшов ОСОБА_14 і побачив це, то почав нервувати, кричати. ОСОБА_6 вивів бармена з бару, і коли ОСОБА_14 повернувся, то вона помітила, що бармен плаче. Вона підійшла до ОСОБА_14 і почала з’ясовувати, чому він плаче. В цей час до неї підійшов відвідувач ОСОБА_15 і розпитував про умови вступу до училища, де вона працюю викладачем. Після закінчення розмови з ОСОБА_15, вона вийшла з бару і побачила, що потерпілі ОСОБА_2 ображають ОСОБА_9 і ОСОБА_12. Вона намагалася припинити сварку і запропонувала своїм знайомим йти додому. Коли вони відійшли від бару , то почули звуки швидкого бігу – це був ОСОБА_3, який підбіг до ОСОБА_9 і вдарив його по голові. За ОСОБА_3 підійшли ОСОБА_2, ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Вони разом били ОСОБА_9 Потерпіла намагалась зупинити їх і закрити спиною ОСОБА_9, і в цей момент відчула різкий біль в нозі.
Через хвилину бійка закінчилася, ОСОБА_9 прийшов до тями і вони усі разом зайшли до бару, щоб попросити ОСОБА_2 відвезти їх до лікарні. Коли ОСОБА_2 побачив рану у ОСОБА_5, то сказав, що він такого не хотів. Через кілька хвилин усі поїхали до лікарні.
Свідок ОСОБА_12, підтвердила, що 03.11.2009 року вона знаходилася в барі «ОСОБА_2» разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_9, її сестрою ОСОБА_21 та ОСОБА_13. Бармен попередив про зачинення бару, в результаті чого у нього виник конфлікт з ОСОБА_6.
Близько 24-00 год. вони вирішили придбати ще одну пляшку горілки та йти додому. Коли виходили, то побачили, що до бару під’їхали його власники – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і одразу почали ображати її, ОСОБА_21 і ОСОБА_9 Між ними почався словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_9 і вдарив його по голові. Потім підбігли ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 і також били ОСОБА_9. Приблизно через хвилину вони перестали бити ОСОБА_9 і пішли до бару, а останній продовжував лежати на землі. В цей час ОСОБА_5 помітила поріз на нозі , а ОСОБА_9 прийшов до тями, тому вони всі разом вирішили повернутися до бару, щоб попросити відвезти їх в лікарню. Коли ОСОБА_2 дізнався про поранення ОСОБА_5, то взявся за голову і сказав, що не хотів цього. Через кілька хвилин усі поїхали до лікарні.
Свідок ОСОБА_13, пояснив, що 03.11.2009 року в барі «ОСОБА_2» виник конфлікт його компанії з барменом ОСОБА_14 через пластиковий посуд, а потім бармен конфліктував з ОСОБА_15 та ОСОБА_6 через закриття бару. Коли у бармена виникла істерика і той почав плакати, він зі своєю компанією вирішили йти додому. На виході з бару зустрілися з потерпілими, які під’їхали до бару, і між ними виник словесний конфлікт. Коли вони покидали територію бару, за ними побіг ОСОБА_3, який вдарив ОСОБА_9 по голові, в результаті чого останній впав. В бійку підключилися ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_15 і ОСОБА_14. Приблизно через хвилину вони перестали бити ОСОБА_9 і пішли до бару, а останній продовжував лежати на землі.
Покази засудженого ОСОБА_9, потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які між собою знаходяться в дружніх і родинних стосунках, колегія суддів оцінює критично і вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони крім показів потерпілих ОСОБА_2 спростовуються іншими об’єктивними й достовірними доказами.
Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_6 який підтвердив, що 03.11.2009 року він разом з ОСОБА_15 перебував у барі «ОСОБА_2 ». Близько 23-30 год. прийшов ОСОБА_9 з компанією, в яких в подальшому виник конфлікт з барменом з приводу пластикового посуду. На декілька хвилин він вийшов з бару, а коли повернувся, то побачив, що бармен плаче. Близько 24-00 год. компанія ОСОБА_9 почала виходити з бару, саме в той момент. коли приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Через деякий час він почув крик і вибіг на вулицю. Забігши за кут бару побачив бійку між ОСОБА_9 і ОСОБА_3 Підбігши, він спробував забрати ОСОБА_2 з-під ОСОБА_9., так як останній в ході бійки знаходився зверху. В цей момент він побачив кров на шиї потерпілого та став кликати на допомогу. Коли потерпілого вдалося витягти з-під ОСОБА_9, вони разом з ОСОБА_2 завели ОСОБА_3 в бар, де помітили численні колото-різані поранення тіла і відвезли його в лікарню.
Під час бійки, коли він витягував потерпілого від ОСОБА_9, йому також було спричинено ножове поранення ноги, яке йому завдав засуджений ОСОБА_9.
Свідок ОСОБА_22 пояснив, що 03.11.2009 року він був вдома і після опівночі йому зателефонувала ОСОБА_16, від якої він дізнався, що порізали ОСОБА_3 Він разом з дружиною – ОСОБА_23 та ОСОБА_24 поїхали до лікарні. По дорозі зустріли ОСОБА_9, ОСОБА_13 і ОСОБА_12, які попросили відвезти їх до Жовтневої ЦРЛ. Останні перебували в стані алкогольного сп’яніння, були збуджені, висловлювалися на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Пасажирів висадили біля лікарні. В лікарні ОСОБА_22 зустрів ОСОБА_2 і дізнався, що ОСОБА_3 в тяжкому стані на операції. Після цього, ОСОБА_22 неодноразово відвідував ОСОБА_3 в лікарні і останній розповів йому, що саме ОСОБА_9 наніс йому тілесні ушкодження.
Вказані показання свідка ОСОБА_22 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_23, яка доповнила, що в автомобілі вона помітила на одязі та руках ОСОБА_9 кров. І вже в лікарні вона дізналася, що саме ОСОБА_9 порізав ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_24. підтвердив показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 і повідомив, що 04.11.2009 року близько 01-00 год. ночі йому подзвонив ОСОБА_22 і повідомив, що порізали ОСОБА_3 Вони разом з дружиною ОСОБА_22 поїхали до бару і на шляху туди зустріли ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які просили відвезти їх до лікарні. Пасажири були в стані алкогольного сп’яніння, багато обурювалися з приводу подій, що сталися в барі.
В лікарні він зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_6, в якого була поранена нога і які повідомили, що їх порізав саме ОСОБА_9
Допитана під час судового слідства свідок ОСОБА_16 пояснила, що 03.11.2009 року вона перебувала в барі «ОСОБА_2» з ОСОБА_17 Близько 23-30 год. прийшов ОСОБА_9 з компанією, в яких в подальшому виник конфлікт з барменом з приводу пластикового посуду. Близько 24-00 год. бармен попередив про зачинення бару і виключив телевізор, в результаті чого у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_5, які принижували бармена, ображали і довели його до сліз. Дивлячись на це, ОСОБА_16 вирішила подзвонити власникам бару. Приблизно через 15 хвилин приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Між ними та компанією ОСОБА_9 розпочався словесний конфлікт на вулиці біля бару. Через деякий час вона почула крики, вийшла на вулицю і побачила, що ОСОБА_6 і ОСОБА_2 ведуть закривавленого ОСОБА_3 до бару. За останніми в бар зайшла ОСОБА_5 і сказала, що їй заплатять за розірване пальто і повідомила, що їй порізали ногу.
Свідок ОСОБА_17, пояснила, що 03.11.2009 року вона перебувала в барі «ОСОБА_2» з ОСОБА_16 Близько 23-30 год. прийшов ОСОБА_9 з компанією, в яких в подальшому виник конфлікт з барменом з приводу пластикового посуду. Близько 24-00 год. бармен попередив про зачинення бару і виключив телевізор, в результаті чого у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_5. Останні принижували бармена і ображали. ОСОБА_16 вирішила подзвонити власникам бару. Приблизно через 15 хвилин приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Між ними та компанією ОСОБА_9 розпочався словесний конфлікт. Через деякий час вона побачила, що ОСОБА_6 і ОСОБА_2 ведуть закривавленого ОСОБА_3 до бару. У потерпілого були порізи на голові, животі, ногах. Після надання першої допомоги ОСОБА_2 відвіз сина до лікарні.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що 03.11.2009 року вона перебувала в барі «ОСОБА_2» з ОСОБА_15 та ОСОБА_6. Приблизно в 23-45 год. бармен повідомив, що бар опівночі зачиняється і виключив телевізор, після чого ОСОБА_13 підійшов за барну стойку і включив телевізор. Саме в цей момент у бармена ОСОБА_14 та компанією ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, в ході якого бармен плакав за барною стійкою, після чого вона зразу пішла додому.
Крім цього, причини та обставини бійки 03.11.2009 року, а також склад осіб, які в ній брали участь, підтверджуються оголошеними та дослідженими під час судового слідства показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що 03.11.2009 року близько 23-30 год. в бар «ОСОБА_2», в якому він працював барменом, прийшов ОСОБА_9 з двома жінками. Компанія зробила замовлення, і згодом між ними виник конфлікт через пластиковий посуд, а потім через графік роботи бару. ОСОБА_9 почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, погрожував і придбавши ще одну пляшку горілки, разом з жінками вийшов на вулицю. Там у ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_5 і ОСОБА_12 виник конфлікт з власниками бару - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Через кілька хвилин він почув жіночий крик і, вибігши на вулицю, біля другого входу побачив , як ОСОБА_9 на землі б’є ОСОБА_3 Всі інші намагалися їх розборонити та припинити бійку, яка продовжувалася ще 2-3- хвилини. Після закінчення бійки ОСОБА_9 зі своєю компанією залишився на вулиці, а всі інші зайшли в приміщення бару, де виявили кров у ОСОБА_3 Після надання першої допомоги, ОСОБА_2 повіз сина до лікарні ( т.1 а.с. 67).
З даних протоколу очної ставки від 09.02.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 вказав на ОСОБА_9, як на особу, яка в ході бійки 03.11.2009 року нанесла йому тяжкі тілесні пошкодження( а.с. 87 т.2). Відповідно до протоколу очної ставки від 09.02.2010 року потерпілий ОСОБА_2 також вказав на ОСОБА_9, як на особу, яка в ході бійки 03.11.2009 року нанесла його сину тяжкі тілесні пошкодження( а.с.86 т.2 ).
Із дослідженого протоколу очної ставки від 09.02.2010 року вбачається, що свідок ОСОБА_14 вказав на ОСОБА_9, як на особу, з якою в нього 03.11.2009 року виник конфлікт з приводу обслуговування в барі і який потім в бійці порізав потерпілого ОСОБА_2 (т.2 а.с. 89)
Із досліджених під час судового слідства протоколів відтворення обстановки і обставин події від 18.01.2010 року, 02.02.2010 року, 03.02.2010 року, потерпілий ОСОБА_3 на місці розповів і вказав на обставини вчиненого ОСОБА_9 відносно нього злочину, вказавши спосіб та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, що повністю відповідає показам інших потерпілих і свідків (т.2 а.с.58).
Покази потерпілих і свідків, щодо місця вчинення злочину повністю відповідають даним протоколу огляду місця події від 04.11.2009 року та протоколу додаткового огляду місця події від 04.11.2009 року з яких вбачається, що біля вхідної двері бара «ОСОБА_2», що знаходиться на АДРЕСА_2, а також на ділянці місцевості біля будинку АДРЕСА_2 були виявлені багаточисельні плями темно-бурого кольору, схожі на кров. З місця події було вилучено змиви темно-бурого кольору (т.1 а.с. 5, 50).
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 601 від 04.12.2009 року, у потерпілого ОСОБА_3 встановлено діагноз – багаточисельні ножові поранення голови, шиї, тулуба, кінцівок, грудної та черевної порожнини з пошкодженням легень, перікарду, діафрагми; крововтрати середнього ступеню, геморагічний шок 3 ступеню. Вказані пошкодження виникли в результаті не менше, ніж 12 ударів колото-ріжучого предмету протягом короткого проміжку часу. За ступенем тяжкості ці пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент їх спричинення (т.2 а.с. 125).
При хіміко-токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_3 етилового спирту не виявлено.
Згідно з висновком експерта № 5 від 23.02.2010 року, на одязі, який було вилучено у ОСОБА_9, а саме спортивній куртці, спортивних брюках, лівому кросівку, виявлено кров, що по своєму складу може належати потерпілому ОСОБА_3, що повністю спростовує показання ОСОБА_9 про свою начебто непричетність до спричинення потерпілому тілесних пошкоджень (т.2 а.с.162).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 604 від 03.02.2010 року, у ОСОБА_9 мали місце пошкодження у вигляді забою головного мозку, пошкодження м’яких тканин обличчя, тулуба, правого ока, саден верхніх та нижніх кінцівок, різаної рани великого пальця лівої руки, що також вказує на його участь в бійці з потерпілим ОСОБА_3, а не на втрату ним свідомості і начебто повного виключення з бійки і тих подій, що відбувалися біля бару (т.2 а.с. 141).
Викладені докази повністю спростовують показання засудженого ОСОБА_9, потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про непричетність ОСОБА_9 до спричинення потерпілим тілесних ушкоджень і вчинення ним особливо зухвалих хуліганських дій, тому апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають, оскільки показання вказаних осіб, що знаходяться між собою в родинних та дружніх стосунках, колегія суддів розцінює, як спосіб допомогти ОСОБА_9 уникнути кримінальної відповідальності.
Напроти, сукупність досліджених доказів свідчить про те, що під час бійки з потерпілим ОСОБА_3, засуджений ОСОБА_9, нехтуючи правилами поведінки та проявляючи явну неповагу до суспільства, спричиняв тілесні ушкодження, тобто діючи з особливою зухвалістю із застосуванням ножа заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Інші потерпілі, які намагалися припинити хуліганські дії ОСОБА_9 чи то знаходилися поряд, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 також отримали різані рани, коли засуджений, розмахуючи ножем, наносив удари потерпілому ОСОБА_3
На підставі викладеного апеляція прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гайдаєнка А.М., апеляції потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також їх представника підлягають задоволенню.
Оцінивши в сукупності досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_9 ознак злочинів, передбачених ч.1 ст.121 і ч.4 ст.296 КК України, а саме у заподіянні ОСОБА_3 умисних тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, а також у скоєнні особливо злісного хуліганства з застосуванням ножа , з супроводжуванням його дій особливою зухвалістю і опором громадянам, які присікають хуліганські дії.
Призначаючи засудженому ОСОБА_9 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які відносяться до тяжких, дані щодо його особи, що характеризується позитивно. Як обставину, що обтяжує покарання засудженому, суд враховує скоєння ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння.
Заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов підлягає частковому задоволенню. Завдана матеріальна шкода, що доведена матеріалами справи, підлягає задоволенню в розмірі 2002 грн.37 коп., а моральної шкоди – в розмірі 20 000 грн., що суд вважає достатньою компенсацією за спричиненні йому страждання.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -
ЗАСУДИЛА:
Апеляції прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гайдаєнка А.М., потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Апеляції засудженого ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_11, потерпілої ОСОБА_5, – залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 березня 2011 року, яким ОСОБА_9 визнано винним за ч.1 ст.121 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України – скасувати, постановивши новий вирок.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.296 ч.4, ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання:
за ст. 296 ч.4 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
за ст. 121 ч.1 КК України - 6( шість) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з моменту затримання, тобто з 24 грудня 2009 року.
В строк відбутого покарання зарахувати час його перебування під вартою в період з 27 до 30 листопада 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди – 2002 грн. 37 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 20 000 грн.
Вирок суду може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк і в тому ж порядку, з моменту отримання копії вироку.
Головуючий
судді