Справа №33 ц-213 кс/07 Категорія: 03

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 червня 2007 року колегія судців Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Паліюка В.П.,

Козаченка В.І. та Шолох З.Л.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства «Кіровоградський обласний центр трудової і соціальної реабілітації інвалідів» (далі - КП «Центр реабілітації інвалідів») про стягнення заборгованості по заробітній платі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 5 квітня 2005 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся в суд до КП «Центр реабілітації інвалідів» з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Вказаний спір розглядався судами неодноразово.

Останнім рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 липня

2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22

грудня 2004 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Центр реабілітації інвалідів» на користь ОСОБА_1 116 грн. заборгованості по заробітній платі, 80 грн. за перебування на лікарняному, 40 грн. за невикористану відпустку та в доход держави 51 грн. державного мита.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 5 квітня

2005 року, касаційна скарга повернута ОСОБА_1, оскільки останній не виправив її

недоліки.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати останні судові ухвати та направити справу на касаційний розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судами обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що підстав для перегляду судових рішень не має з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що позивач не виконав обгрунтованих вимог суду щодо усунення недоліків касаційної скарги. Тому суди правомірно повернули таку касаційну скаргу.

Наведені у касаційній скарзі доводи щодо ухвал суду таких висновків не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Водночас встановлено, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а в матеріалах справи відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України та Законом України «Про судоустрій України» (із змінами від 22 лютого 2007 року), колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 5 квітня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.