Справа №33 ц-261 кс/07 Категорія: 46

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 червня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Паліюка В.П.,

Козаченка В.І. та Шолох З.Л.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відсотків за прострочення грошового зобов'язання, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2004 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася в суд до ОСОБА_2 з позовом про стягнення боргу за договором позики та відсотків за прострочення грошового зобов'язання.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2004 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15999 грн. боргу за договором позики, 2399 грн. 85 коп. відсотків за прострочення грошового зобов'язання та 184 грн. сплаченого державного мита.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2004 року вказане вище рішення місцевого суду змінено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1493 грн. 91 коп. відсотків за прострочення грошового зобов'язання та 174 грн. 90 коп. сплаченого державного мита.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судами обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія судців, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що підстав для перегляду судових рішень не має з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що відповідачка не виконала умов договору позики, а тому обґрунтовано з цих підстав задовольнили вимоги позивачки. Розмір відсотків за прострочення грошового зобов'язання, який визначив апеляційний суд, відповідає обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України.

Наведені у касаційній скарзі доводи таких висновків не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи

відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Водночас встановлено, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а в матеріалах справи відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України та Законом України «Про судоустрій України» (із змінами від 22 лютого 2007 року), колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2004 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.