АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Михайлова В.О.,
суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М.
при секретарі - Куриленко О.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Автолюкс-центр» про визнання наказу про звільнення незаконним, зміну запису у трудовій книжці, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ТОВ «Автолюкс-центр» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2007 року,
встановила:
В грудні 2005 року позивач звернувся до суду з названим позовом і просив визнати наказ директора ТОВ «Автолюкс-центр» №14 від 2 липня 2005 року про звільнення за прогули незаконним, скасувати його, визнати запис у трудовій книжці про звільнення недійсним та зобов'язати відповідача внести зміни у запис про звільнення, а саме - за власним бажанням, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 1500грн., компенсацію за втрату трудового стажу та вимушеного тимчасового безробіття - 900 грн., моральну шкоду в сумі 2600 грн. Свої вимоги мотивував тим, що він 11 квітня 2005 року подав до відповідача заяву про звільнення за власним бажанням з посади комерційного директора СТО-1 «Лузанівка» пов'язане зі зміною умов праці. Протягом двох тижнів його заява не була розглянута в зв'язку з тим, що на його посаду не було прийнято іншого працівника, тому він вимушений був працювати до 12 червня 2005 року. Завчасно ним було надано заяву про надання щорічної чергової відпустки на період з 13 червня 2005 року по 27 червня 2005 року. Він неодноразово звертався до директора з проханням за період його відпустки знайти на його посаду іншого працівника. По закінченню відпустки він працював до 1 липня 2005 року в зв'язку з тим, що на його посаду не було знайдено нового працівника, однак з 2 липня 2005 року він припинив свою трудову діяльність у ВАТ «Автолюкс-центр». 11 липня 2005 року його було визвано на підприємство для передачі матеріальних цінностей, які були прийняті без зауважень, однак, трудова книжка позивачу видана не була та не був проведений розрахунок при звільненні. Він звернувся до прокуратури Суворовського району м. Одеси, перевіркою якої було встановлено порушення відповідачем трудового законодавства та направлено відповідний припис з вимогою усунення порушень. 27 вересня 2005 року, після неодноразових звернень, ним була отримана заробітна плата у неповному обсязі -
Справа № 22ц-1813/07 Категорія - 40
Головуючий у першій інстанції - Домусчі С. Д. Доповідач - Михайлов В.О.
120грн. 83коп. та трудова книжка, з якої вбачалось, що наказом директора ТОВ «Автолюкс-центр» №14 від 2 липня 2005 року він був звільнений з роботи за прогул без поважних причин. На протязі тривалого часу він не мав змоги влаштуватись на іншу роботу по причині запису в трудовій книжці, він та його сім'я жили на позичені кошти, що спричинило моральну шкоду.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що позивач в період з 14 червня по ЗО червня 2005 року здійснив прогул без поважних причин, передача матеріальних цінностей ним не проводилась і перевіркою, проведеною прокуратурою Суворовського району м. Одеси, не виявлено жодних порушень трудового законодавства, заробітна плата виплачувалась позивачу у повному обсязі, відповідно до штатного розкладу.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і наказ директора ТОВ «Автолюкс-центр» №14 від 2 липня 2005 року про звільнення визнаний незаконним, ТОВ «Автолюкс-центр» зобов'язане змінити формулювання та дату звільнення, з товариства на користь позивача стягнута недоотримана заробітна плата у розмірі 1113 грн.95коп., вихідна допомога у розмірі 1946грн.73коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1946грн.73коп., моральна шкода 1700грн.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення ТОВ «Автолюкс-центр» просить про його скасування та постановления нового про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне дослідження обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухав доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд дійшов до правильного висновку, що скоєння ОСОБА_1. прогулу без поважних причин спростовується наданими суду документами та показаннями свідків і обґрунтовано визнав причину звільнення ОСОБА_1 неправильною, а наказ - незаконним і зобов'язав відповідача змінити формулювання та дату звільнення.
Суд також дав належну оцінку наданим розрахунково-платіжним відомостям і дійшов до обґрунтованого висновку про недоотримання ОСОБА_1. заробітної плати.
Обґрунтованим слід визнати і висновок суду про спричинення позивачу і моральної шкоди.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Разом з тим, висновок суду про наявність підстав для стягнення на користь позивача вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю слід визнати необґрунтованим, оскільки позивачем відповідних доказів не надано, а судом підстави стягнення вихідної допомоги не наведені.
Судом також без належного обгрунтування стягнуто з відповідача на користь держави держмито в сумі 556 грн.70 коп., в той час як воно було вже стягнуто з нього в сумі 51 грн.на користь позивача, який сплатив його при зверненні до суду.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Вирішила:
Апеляційну скаргу ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса" задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2007р. змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частин рішення висновок про
стягнення з ВАТ „Автолюкс-центр1'' на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 1946 грн.73 коп. та стягнення на користь держави держмита у розмірі 556 грн.70 коп.
В решті частини рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.