УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-21057/2011                                                     Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 10.3.2  (І)                                                              Соловйова Л. Я.

  Доповідач – Соколан Н. О.

У Х В А Л А  

Іменем України

21 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:  Соколан Н.О.

суддів:                       Михайлів Л. В., Савіної Г. О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну  справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому  районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу) про визнання протиправною бездіяльності, посилаючись на те, що йому, як ліквідатору аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду 3-ї групи, не проводився перерахунок пенсії, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку з 01.01.2004 року по 31.09.2009 року та виплати державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати останнього здійснити на його користь перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до вимог вказаного Закону за період з 01.01.2004 року по 31.09.2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум протягом вказаного часу.

Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправними дії УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу стосовно відмови в перерахунку державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст. ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.10.2008 року по 30.09.2009 року.

Зобов’язано УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державну пенсію за період з 06.10.2008 року по 30.09.2009 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» із врахуванням сум, які були виплачені за вказаний період.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови суду з ухваленням нового рішення про повне задоволення його вимог, посилаючись на

В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин показник мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», й не враховано, що порядок обчислення пенсії  по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС визначається Кабінетом Міністрів України у відповідних постановах, а також не звернуто у ваги на відсутність підстав для перерахунку додаткової пенсії за період з 06.10.2008 року по 30.09.2009 року.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС, є інвалідом 3-ї групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому призначено державну (основну) та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, починаючи з 01.01.2004 року у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з факту порушення відповідачем вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при обчисленні на користь позивача розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, й нарахування останніх в розмірі меншому ніж передбаченому діючим Законом в період з 06.10.2008 року по 30.09.2009 року, й обов'язку відповідача у зв'язку з цим здійснити її перерахунок та виплату у відповідності до вищевказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 06.10.2008 року по 30.09.2009 року в розмірах, встановленими ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону в редакції до 01.01.2008 року, розмір пенсії для інвалідів 3-ї групи щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не міг бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3-їгрупи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет
України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від
28.12.2007 р. № 107-VІ внесені зміни до ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір пенсії інвалідів II групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році не може бути нижчим 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.          

Підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-VI внесені зміни до ст. 50 Закону №796-ХІІ , згідно з якими особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто  з 22.05.2008 року редакція ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була поновлена, й їх дія на 2009 рік не зупинялася, й положення цих статей не змінювалися.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 06.10.2008 року розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу проводився відповідачем у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» (а.с. 8-9).

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу в період з 06.10.2008 року по 30.09.2009 року застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ст. 54 зазначеного Закону при визначенні розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», й іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, то колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин показника розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний бюджетний рік. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, у розмірах, які визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції й доводи апеляційної скарги позивача, оскільки за змістом ст. 100 КАС України пропущений строк звернення до суду з позовом може бути поновлений судом тільки за умови наявності обґрунтованості поважності причин пропуску такого строку.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом 06.10.2009 року, не навів поважних причин пропуску ним такого строку. Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував до врегулювання спірних правовідносин положення ст.ст. 99, 100 КАС України, визначивши, що порушене право позивача підлягає захисту саме з 01.10.2008 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу залишити без задоволення.

Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:  

Судді: