Справа №  2-1041/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  15.06.2011                                                                                                              м. Маріуполь      

              Приморський районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого - судді Лузан В.В.

при секретарі – Демененко М.М.

за участю позивачки – ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права на спадщину та визнання права власності на самовільно зведене нерухоме майно , -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Маріупольської міської ради про визнання права на спадщину та визнання права власності на самовільно зведене нерухоме майно –будівлі, які розташовані за адресою: вул.. Гагаріна, буд. 154 та відносяться до ? частки цієї будівлі.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов, просила його задовольнити в повному обсязі та в обґрунтування своїх вимог пояснила, що у червні 2010 року померла її мати ОСОБА_2, а вона фактично прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини будинку № 154 по вул. Гагаріна, оскільки проживала разом із нею на день її смерті. Після смерті матері відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на ? частку житлового будинку літ А-1, до складу якої входять: житлові кімнати 1-3, 1-7, 1-8, кухня 1-5 переобладнана в житлову кімнату, кухня 1-2, коридор, санвузол. Окрім того, до цієї частини належать самовільно збудовані ОСОБА_2 житлова прибудова літ. А1-1, сарай літ. Ж-1, сарай літ. З-1, літня кухня літ. Е-1 та інші будівлі, на які є правовстановлюючі документи, розташовані за земельній ділянці площею 0,0462 га по вул. Гагаріна, будинок № 154. Однак вона не має можливості оформити документи у встановленому законом порядку, оскільки деякі будівлі були зведені самочинно при житті спадкодавця, однак не прийняті до експлуатації у встановленому порядку. Просила визнати за нею право власності на спадкове майно, у тому числі самочинне будівництво, так як це не порушує прав та інтересів інших осіб, власників другої частини та суміжних будинків, від яких є згода з позовом.  

Представник Маріупольської міської ради в судове засідання не з’явився, але від нього до суду надійшла заява в якій він не заперечував проти визнання позову та просив справу розглянути у його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи та враховуючи визнання відповідачем позову, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_2, яка померла 30 червня 2010 року, відкрилася спадщина на 1/2 частку будинку, яка згідно договору купівлі-продажу № 1-1953 від 05 липня 1990 року належить на праві приватної власності спадкодавця. ОСОБА_1, як рідна дочка, є спадкоємцем першої черги за законом та фактично прийняла спадщину оскільки постійно мешкала в будинку та інших спадкоємців не має.

Відповідно до довідки Маріупольського БТІ від 24 березня 2011 року в житловому будинку літ.А-1 по вул. Гагаріна, 154 самовільно зведене нерухоме майно: житлова прибудова літ. А1-1, сарай літ. Ж-1, сарай літ. З-1, літню кухню літ. Е-1. Крім того, в жилому будинку літ. А-1 кухню 1-5 переобладнану у жилу кімнату. За висновком експертизи зазначені самовільні будови відповідають державним будівельним та іншим нормам.

Факт знаходження земельної ділянки в користуванні ОСОБА_2 на законних підставах підтверджується документально –державним актом на право приватної власності  ЯЕ № 732005 від 28 травня 2008 року.

Згідно із ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до свідоцтва про народження від 9 грудня 2010 року, ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_2, свідоцтво про шлюб від 9 грудня 2010 року) ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2.

Згідно з пп. 3 п. 19 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.

Виходячи із роз'яснень вказаної вище Постанови ПВСУ, беручи до уваги, що ОСОБА_1 постійно проживала у спадковому будинку разом із спадкодавцем, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, але через самовільно зведене нерухоме майно,ОСОБА_1 в даний час позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину по закону.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з дня її відкриття, він не заявив про відмову від неї.

              Згідно положенням п. 5 ст. 376 ЦК України, за вимогою користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує прав інших осіб.

Від співвласників другої частини, а також сусідів по будинку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надійшли заяви про відсутність заперечень проти визнання права власності за позивачкою на самочинно збудоване майно.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 15, 60, 209, 214-215, ст.ст. 376 ч.5, 1261, 1268 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права на спадщину та визнання права власності на самовільно зведене нерухоме майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_2, померлої 30 червня 2010 року, на ? частку житлового будинку літ А-1, у тому числі кухню 1-5 переобладнану у жилу кімнату, а також житлову прибудову літ. А1-1, сарай літ. Ж-1, сарай літ. З-1, літню кухню літ. Е-1, які розташовані за земельній ділянці площею 0,0462 га по вул. Гагаріна, будинку № 154 м. Маріуполя з належними до цієї частки надвірними будівлями та спорудами.

           На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя:                                                                                          Лузан   В.  В.