Справа  № 1п-1/ 2008р.                                                                                          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    14 січня 2008 року

          Оржицький районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді  Грузман Т.В.,

при секретарі Полуботько Я.О.

за участю прокурора  Спесивцева М.М.

потерпілогоОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Оржиця постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Мала Селецька  Оржицького району Полтавської області,  жителя АДРЕСА_1 ,  українця, гр. України, безробітній, одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, освіта середня , не судимий

  в злочині, передбаченому ст. 215  ч.2  КК України ( в редакції 1960 року)

                                             В С Т А Н О В И В :

        Відповідно до постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності від 20 листопада 2007 року зазначено, що 13 вересня 1997 року близько 4-х годин ранку в с. В.Селецька Оржицького району Полтавської області в результаті дорожно-транспортної пригоди автомобілем марки ВАЗ-2106 д-н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 був травмований громадянин ОСОБА_3, який від отриманих травм помер.

        Так, 13.09.2007 року ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння керував вищезазначеним автомобілем, який належав ОСОБА_1 Не впоравшись з керуванням допустив занос автомобіля в результаті чого передні колеса знаходились на проїзжій частині, а задні на узбіччі. В цей час в салоні автомобіля знаходились ОСОБА_4, ОСОБА_5 та господар транспортного засобу ОСОБА_1., який перебував у стані алкогольного сп»яніння та спав. Після зупинки автомобіля водій ОСОБА_3 не встановленим слідством шляхом  зник із-за керма автомобіля. ОСОБА_1. проснувшись, посварившись з іншими пасажирами, сів за кермо ВАЗ -2106 та почав ним керувати, при цьому автомобіль продовжував буксувати. Після намагань з боку ОСОБА_1 самостійно виїхати на проїзжу частину,  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почали штовхати транспортний засіб. Коли автомобіль виїхав з узбіччя, ОСОБА_4 побачив ОСОБА_3, який був у непритомному стані на тому місці де буксував автомобіль.  Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер.

          ОСОБА_1 органами досудового слідства було висунуто обвинувачення  у порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого згідно ст. 215 ч.2 КК України

( в редакції 1960 року).

              По даній кримінальній справі було проведено ряд експертних досліджень в різних експертних установах. Злочин ОСОБА_1. вчинив 13 вересня 1997 року, кримінальна справа була порушена 14 вересня 1997 року, тобто з часу скоєння злочину минуло більше 10 років. ОСОБА_1. від суду та слідства не ухилявся, що дає підстави для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності.

Будучи допитаним ОСОБА_1. свою вину при викладених обставинах визнав частково. Він не передбачав, що відносно потерпілого можуть наступити такі тяжкі наслідки. Прохає звільнити його від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності.

           Прокурор проти задоволення вказаного клопотання не заперечує так як вважає, що на законодавчому рівні існують всі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням  строків давності.

             Потерпілий ОСОБА_2 вважає, що як би він не заперечував стосовно закриття справи, але на законодавчому рівні це питання врегульовано. Якщо сплинули терміни  притягнення до кримінальної відповідальності підсудного, то думка потерпілого визначальної ролі не гратиме. Якби слідчі були зацікавлені у вчасному розслідуванні кримінальної справи, то цю справу можливо було довести до суду ще у 1997 році.

             Відповідно до  п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

            Згідно ч. 2 ст. 215 КК України ( в редакції 1960 року) за дії, що кваліфіковані по даній статті обвинувачений  несе відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 5-ти років або без такого. Частиною 4 ст. 12 КК України ( у редакції  2001 року) тяжким злочином є  злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

           Статтею 7-1 КПК УКраїни передбачено, що провадження  в кримінальній справі може бути закрито судом у зв»язку із закінченням строків давності.

           Нормами ч.1  ст. 11-1 КПК України передбачено, що прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, виносить мотивовану постанову про направлення кримінальної  справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

           Відповідно до норм ст. 28 КПК України цивільний позов потерпілогоОСОБА_2 слід залишити без розгляду. Потерпіла ОСОБА_6 цивільний позов не заявляла.

З огляду на те, що з часу вчинення злочину передбаченого ст. 215 ч.2 КК України ( в редакції 1960 року)  обвинуваченим ОСОБА_1 минуло більше десяти років, матеріали кримінальної справи не містять підстав для зупинення перебігу давності за ухилення обвинуваченого від слідства та суду, відповідно до довідки УМВД України у Полтавській області станом на 09.11.2007 року  відомості про вчинення нового злочину обвинуваченим відсутні, суд вважає за доцільне звільнити його від кримінальної відповідальності.

     Керуючись  ст. п.4 ч.1 ст. 49 КК України, ст. 7-1, ч.1 ст. 11-1 КПК України,   суд

                                            П О С Т А Н О В И В :

        Звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 215 ч.2 КК України ( в редакції 1960 року) ОСОБА_1 та закрити кримінальну справу за його обвинуваченням.

         Запобіжний захід до набрання постановою чинності залишити підписку про невиїзд.

          Речові докази - 3 гудзики  з обривками ниток чорного кольору, кусок паску від штанів, , обривки тканини, комок різнокольорових волокон і частин тканини, штани чоловічі чорного кольору, штани спортивні чорного кольору, 4 носки, частини трусів, туфель  що знаходяться в Оржицькому РВ УМВС - знищити. Куртку, шарф - віддати потерпіломуОСОБА_2 

          Цивільний позовОСОБА_2 залишити без розгляду та роз»яснити його право на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

       Апеляція на постанову  може бути подана протягом семи діб з дня її винесення до судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд.

З оригіналом згідно:

Суддя                                              підпис                                         Т.В.Грузман

Суддя Оржицького райсуду                                                             Т.В.Грузман