Справа 2-а-3719/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року       Гірницький районний суд  м. Макіївки Донецької області

                                         в складі:

                                         головуючого судді:           Апалькової О.М.

                                      при  секретарі:                      Свеженець М.А.                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївка Донецької області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в :

          16 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївка Донецької області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії по третій групі інвалідності в розмірі  меншому мінімального розміру у відповідності до діючого законодавства, зобов’язання здійснити перерахунок державної пенсії з 06.07.2010 року на строк визнання його МСЕК інвалідом 3(третьої) групи, віднесений до осіб першої категорії, у відповідності до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії – 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Позивач посилається на неправомірну відмову відповідача у перерахунку державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»посилаючись на те, що відповідач здійснив йому перерахунок державної пенсії з пенсії за віком на пенсію за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але розмір цієї пенсії менший, ніж встановлено законодавством, як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеної до першої категорії та інваліда 3 групи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав в обґрунтування чого надав суду заперечення проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.

          Вислухавши сторін в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, визнаний інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК  № 218873 від 15.01.2002 року,безстроково. Причина інвалідності-захворювання, пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що не заперечується відповідачем

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV, який відповідно до його  преамбули  визначає  принципи,  засади  і  механізм  функціонування  системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змій до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом, була призначена пенсія відповідно до Закону України  «Про пенсійне забезпечення»(крім  соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але  вони мали право на призначення  пенсії за  Законом  України  «Про  пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право  вибору  пенсійних  виплат передбачене статтею  10 наведеного  Закону,  і означає,  що  особі,  яка має  одночасне  право  на  різні  види  пенсії за віком  по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац    перший    пункту    13    Прикінцевих    положень    Закону    України    «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому чисті відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається одна пенсія за її вибором. При ньому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні   положення    щодо   реалізації   конституційного  права   громадян,   які постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи,  зокрема,   соціального  захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Внаслідок Чорнобильської катастрофа»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя, і здоров'я довкілля та на відшкодуванню завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після зникнення права на державну пенсію.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.

Частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).                                                                                                     

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності Частина друга вищенаведеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу - за їх вибором пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину третю статті 54 Закону України  «Про  статус  і  соціальний  захист  громадять  які  постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи» (17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Відповідно до  частини  1 статті 28 Закону  України  «Про загальнообов'язкове    державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків - 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне с рахування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною 3 доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності з 31 березня 2005 року), а мінімальний розмір пенсії за віком визначений ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як ст.19 не встановлено чіткий розмір мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що порядок обчислення мінімальної пенсії за віком встановлений лише нормами Закону України № 1058, суд вважає за необхідне також застосувати аналогію закону, закріплену статтею 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Стаття   50   Закону   України   «Про   статус   і   соціальний  захист  громадян,   які постраждали    внаслідок    Чорнобильської   катастрофи»   передбачає,    що    особам, віднесеним  до  категорії   1,  призначається  щомісячна додаткова пенсія за  шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Суд зазначає, що за нормами частини 3 статті 67   Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому   числі   віднесеним   до  категорії   1.   Перерахунок   пенсії   здійснюється,   з   дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення    прожиткового   мінімуму,   закладення   правової   основи   для   його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-ХIV.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади ,  органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                                        Стосовно строків звернення позивачем до суду з вказаним позовом,суд зазначає,що оскільки на дату порушення права позивача з приводу перерахунку пенсії, діяла норма закону, яка передбачала звернення до суду протягом одного року,а до визнання рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року змін в законодавстві щодо підсудності пенсійних справ та справ на соціальні виплати якої позивач мав можливість розрахувати на застосування трирічного строку позовної давності,то суд вважає,що позивачем не були порушені строки звернення до суду,оскільки позивач          звернувся в межах шестимісячного строку з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України від 09 вересня2010 року №19-рп/2010 року.                                                                                                                                                                                                                                 

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 06.07.2010 року у відповідності до статей 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області щодо визначеного розміру основної пенсії та додаткової пенсії по третій групі інвалідності в розмірі, меншому мінімального розміру з 06.07.2010 року за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити з 06.07.2010 року перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності до статей 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне с рахування», тобто на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Апеляційна скарга на постанову суду подається до Адміністративного апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом 10 днів з дня її оголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала участь але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя:                                                                                О.М. Апалькова