ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 4-316/08
П О С Т А Н О В А
06 лютого 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Сливка А.В.,
за участю:
адвоката: ОСОБА_1,
прокурора: Омельченка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Омельченка О.М. від 14.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеною скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого прокурора прокуратури Київської області Омельченка О.М. від 14.01.2008 року про порушення відносно нього кримінальної справи, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України та винести постанову про відмову в порушенні справи.
В обґрунтування скарги зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною, у зв'язку з тим, що у прокурора на момент порушення кримінальної справи не було достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Постанова про порушення кримінальної справи мотивована тим, що є достатні дані про наявність в діях судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2, що містяться в матеріалах перевірки, зокрема, в постанові судді Бориспільського міськрайонного суду про повернення справи для провадження додаткового розслідування від 17.09.2007 року та ухвалі Апеляційного суду Київської області від 07.11.2007 року, ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. При цьому, вказав на те, що в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 07.11.2007 року, на яку посилається прокурор як на підставу порушення кримінальної справи, не зазначені самі підстави для порушення кримінальної справи та винесення відповідної постанови. В зазначеній ухвалі відсутні дані про наявність в діях судді ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки в ній викладені лише підстави для скасування постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2007 року, тобто апеляційною інстанцією надана відповідна оцінка постанови суду першої інстанції. Таким чином, ні постанова Бориспільського міськрайонного суду про повернення справи для провадження додаткового розслідування від 17.09.2007 року, ні ухвала Апеляційного суду Київської області від 07.11.2007 року, не містять достатніх данніх про наявність ознак інкримінованого злочину, а отже не можуть слугувати підставою для порушення кримінальної справи.
Адвокат в судовому засіданні підтримав скаргу з викладених в ній підстав та просив скаргу задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив залишити скаргу без задоволення, оскільки вона є необгрунтованою, а постанова про порушення кримінальної справи щодо судді Бориспільського міськрайонного суду від 14.01.2008 року винесена за наявності достатніх приводів і підстав, тобто з дотриманням вимог КПК України.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді скарги, вивчивши матеріали скарги та дослідивши в судовому засіданні матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів спецпірозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Омельченко О.М., розглянувши матеріали перевірки за фактом винесення 17.09.2007 року суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 незаконної постанови в ході судового розгляду кримінальної справи № 05-4952 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 і ОСОБА_5у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст.358 КК України, виніс постанову від 14.01.2008 року, якою порушив кримінальну справу щодо судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
В означеній постанові прокурор вказав на те, що підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані про наявність в діях судді Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, що містяться в матеріалах перевірки, зокрема у постанові судді Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_2 про повернення кримінальної справи № 05-4952 для провадження додаткового розслідування і зміну підсудному ОСОБА_3 міри запобіжного заходу із взяття під варти на підписку про невиїзд від 17.09.2007 року та ухвалі Апеляційного суду Київської області від 07.11.2007 року, якою скасована постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2007 року та кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд.
Приводом до порушення кримінальної справи стали безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в ході перевірки за рапортом, який зареєстрований в ЖРЗПЗ прокуратури Київської області № 1пр від 08.01.2008 р.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2007 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст.358 КК України направлено прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування. Цією ж постановою змінено підсудному ОСОБА_3 міру запобіжного заходу із взяття під варти на підписку про невиїзд та звільнено з під варти в залі суду.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07.11.2007 року постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2007 року, скасована і кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 направлена до Бориспільського міськрайонного суду Київської області на новий судовий розгляд в іншому складі.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” від 11.02.2005 року N 1 визначено, що розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.
Кримінальна справа відносно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Відповідно до п. 5 ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим та прокурором ознак злочину.
Згідно із ч. 2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Достатніми даними, що вказують на наявність ознак злочину, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Слід зазначити, що відповідно до ст. ст. 124, 126, 127, 129 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України. Правосуддя здійснюють професійні судді, які є незалежними і підпорядковуються лише закону.
Стаття 1 КПК України зазначає, що призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах.
Відповідно до ст. ст. 15, 18 КПК України правосуддя в кримінальних справах здійснюється лише судом. При здійсненні правосуддя в кримінальних справах судді незалежні і підкорядковуються тільки законові.
Статті 165-1 та 281 КПК України надають право суду вирішувати питання про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу та направлення справи на додаткове розслідування, а також встановлюють порядок та підстави вчинення вказаних процесуальних дій.
Більш того, КПК України визначає, що приймаючи будь-яке рішення (вирок, постанову) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також закріплює право осіб, які беруть участь у справі, у випадку не згоди з постановленим рішенням судом першої інстанції, оскаржити його в апеляційному порядку.
За викладених підстав, суд приходить до висновку, що у прокурора на момент порушення кримінальної справи відносно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України не було достатніх данних про наявність ознак інкримінованого йому злочину, а від так і достатніх підстав для порушення кримінальної справи, оскільки прокурор дійшов передчасного та помилкового висновку про те, що у постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2007 року та ухвалі Апеляційного суду Київської області від 07.11.2007 року містяться достатні дані про нявність ознак злочину передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, які можуть слугувати підставою для порушення кримінальної справи, а також не прийняв до уваги, ту обставину, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції винесені в межах вимог, визначених КПК України.
Також, слід зазначити, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, встановлення не сумлінного ставлення ОСОБА_2 до своїх обов`язків, оскільки дії судді не суперечать встановленому порядку провадження в кримінальних справах. Разом з цим, вказівка закону на несумлінне ставлення до службових обов`язків, виключає наявність ознак складу злочину передбаченого ст. 367 КК України у разі коли істотна шкода була заподіяна внаслідок помилки, відсутності достатніх навичок, недосвідченості, тощо.
Отже, прокурор в порушення ст. 130 КПК України належним чином не мотивував в чому саме виявилась службова недбалість ОСОБА_2, адже як вбачається з вищенаведеного, останній виносячи постанову діяв в межах вимог КПК України.
Більш того, прокурор приймаючи рішення про порушення кримінальної справи, не дав належну оцінку, тому факту, що він скористався наданим йому, КПК України, правом на оскарження прийнятого судом першої інстанції рішення, яке було скасоване в апеляційному порядку.
Також, звертає на себе увагу той факт, що кримінальна справа відносно судді ОСОБА_2, порушена прокурором, який брав участь в розгляді кримінальної справи, яка знаходилась в провадженні ОСОБА_2, і, який не погодився з результатами її розгляду, що суперечить принципу рівності учасників процесу перед законом.
Водночас, необхідно наголосити ще й на тому, що ст. 31 Закону України “Про статус суддів” встановлює дисциплінарну відповідальність суддів за порушення законодавства при розгляді справ, однак навіть дисциплінарна відповідальність настає за результатами скасування чи зміни судового рішення лише у випадку допущення навмисного порушення закону або ж не сумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.
В зв'язку з тим, що судом встановлено відсутність у прокурора на момент порушення кримінальної справи достатніх даних про наявність ознак злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи відносно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
За викладених обставин вбачається, що будь-яких достатніх підстав для винесення постанови, що є предметом оскарження, не було, оскільки проведена дослідча перевірка не відповідає вимогам ст. 94 КПК України, а тому суд приходить до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи є передчасною, належним чином не мотивованою, кримінальну справу порушено за відсутності достатніх данних, які б вказували на наявність складу вказаного злочину.
Таким чином, з урахуванням наведеного, постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню з одночасним винесенням судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Омельченка О.М. від 14.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - задовольнити.
Постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Омельченка О.М. від 14.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - скасувати.
В порушенні кримінальної справи відносно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - відмовити.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК